печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5900/16-к
15 лютого 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора слідчої групи у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна, -
11 лютого 2016 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_6 .
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що 08.02.2016 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110090000193 від 03.09.2013, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Ромни Сумської області, громадянці України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що Наказом Голови Державної податкової служби України від 22.02.2012 № 468-о на посаду начальника Державної податкової служби у Печерському районі м. Києва призначена ОСОБА_6 .
Як встановлено під час досудового розслідування, як вказано у клопотанні, ТОВ «Мегатерий» на підставі підроблених податкових декларацій з податку на додану вартість, за сприяння Голови Державної податкової служби України ОСОБА_7 та начальника управління контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України, а в подальшому начальника Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України ОСОБА_8 , а також за безпосередньої участі начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_6 , першого заступника начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_9 , начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_10 , начальника відділу адміністрування та моніторингу відшкодування ПДВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_11 та заступника начальника відділу адміністрування та моніторингу відшкодування ПДВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_12 , одержано з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 616 млн. грн. на поточний рахунок товариства у Київській філії ПАТ «АКБ «Капітал», а саме: 26.06.2012 - 32 млн. грн., 31.07.2012 - 292 млн. грн., 30.08.2012 - 292 млн. грн.
Одержаними державними грошовими коштами в сумі 616 млн. грн. Голова Державної податкової служби України ОСОБА_7 , начальник Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та їх спільники розпорядилися на власний розсуд у невстановлений слідством спосіб.
Слідчий вказує, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а санкція цієї статті передбачає додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, з метою її забезпечення, орган досудового розслідування вважає за необхідне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна підозрюваного.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_6 належить 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною другою вищезазначеної статті передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України.
Відповідно до вимог п. 3 і п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке є предметом кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Інформація про заборону відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження, підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обов'язок здійснення чого покладено на суб'єктів державної реєстрації прав, згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили (п. 1 вказаної статті цього Закону), та, зокрема, ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження про накладення арешту на нерухоме майно як захід забезпечення кримінального провадження (на підставі статей 131-132, 170 КПК України).
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1