печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43676/15-ц
12 лютого 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Литвинової І. В.,
при секретарі: Іванові Г. Д.,
розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, -
21.12.2015 відкрито провадження у вказаній цивільній справі. До суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, та заборони будь-яким третім особам, у тому числі Державній виконавчій службі України, вчиняти будь-які дії щодо передачі права користування вказаною квартирою або проникнення у квартиру.
У заяві про забезпечення позову вказано, що на даний час існують імовірні ризики щодо вчинення неправомірних дій по відношенню до спірної квартири АДРЕСА_1, яка є предметом забезпечення кредитного договору № 014/0043/82/61804 від 01.08.2006, шляхом укладення іпотечного договору від 01.08.2006 позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та у подальшому було укладено між відповідачами договори відступлення права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами, що не було відомо позивачеві.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача вказав, що перехід права власності на належну позивачеві квартиру відбувся незаконно, що призвело до порушення прав довірителя та підлягають захисту у судовому порядку з наведених у позовній заяві підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Підставою забезпечення позову є припущення заявника про те, що існують імовірні ризики щодо вчинення неправомірних дій по відношенню до спірної квартири позивача.
У заяві про забезпечення позову представник позивача не навів підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання, оскільки ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І. В. Литвинова