Справа № 727/9229/14-к
Провадження № 1-кп/727/23/15
28 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 12014260000000710 від 28.08.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівців, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, -
Згідно контракту від 20.01.2011 року, укладеного між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_6 , останнього призначено на посаду директора Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки на строк з 25.01.2011 року по 25.01.2016 року.
Згідно трудового контракту та посадової інструкції до повноважень ОСОБА_6 , як директора Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки належить: належить видача наказів та розпоряджень які є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами навчального закладу та їх працівників; формування контингенту студентів, відрахування та поновлення осіб, які навчаються в навчальному закладі відповідно до законодавства тощо.
В серпні 2014 року до директора Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_8 з приводу вступу до училища на денну форму навчання по підготовці за професією « механік з діагностики електронних систем автомобільний засобів» та вирішення питання успішного навчання в училищі без відвідування занять.
Під час розмови зі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , будучи службовою особою юридичної особи державної форми власності, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень, повідомив ОСОБА_8 повідомив, що в змозі вирішити питання його зарахування до Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки та успішного навчання в училищі без відвідування занять. При цьому, ними були обумовлено неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, яку повинен передати ОСОБА_8 за вчинення ОСОБА_6 вказаних дій.
В подальшому, під час зустрічі 28.08.2014 року в приміщенні службового кабінету директора училища, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 домовились про передачу вказаної неправомірної вигоди в гривневому еквіваленті.
29 серпня 2014 року приблизно о 13-40 годині відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_6 , знаходячись у своєму робочому кабінеті в приміщенні Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, що розташована по вул. Південно-Кільцевій, 8 м.Чернівці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, зустрівся зі ОСОБА_8 для одержання від нього грошових коштів. Під час розмови, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що ОСОБА_8 прибув з грошима для передачі йому в якості неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що одержує незаконну вигоду за виконання дій, які входять в його службові обов?язки, як директора, отримав від останнього грошові кошти в сумі 7000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав і пояснив, що він дійсно працює директором Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки. В літку 2014 року він перебував у відпустці. Коли вийшов з відпустки, приблизно в серпні 2014 року, до нього підійшов ОСОБА_8 з розмовою про те, як йому навчатись в їх училищі. Він пояснив, що зв?язку з віком ОСОБА_8 останній не можу поступити на державне замовлення, а може навчатись тільки на денній формі навчання. Вона є платною. Однак, він порадив ОСОБА_8 звернутись в центр зайнятості, оскільки через Центр зайнятості він може безплатно навчатись на спеціальність, яка йому необхідна. ОСОБА_8 пішов і через деякий час повернувся назад. Сказав, що його не влаштовує умови, які були йому запропоновані у центрі зайнятості та він хоче навчатись у їх навчальному закладі. ОСОБА_6 повідомив, що як тільки ОСОБА_8 заплотить за навчання та укладе договір, він буде вважатись зарахованим на навчання. ОСОБА_8 почав йому пояснювати, що йому повинні прислати гроші він заплатить за навчання. Ніяких розмов про грошову винагороду не велось. 28.08.2014 року до нього знову прийшов ОСОБА_8 , однак останній йому так надоїв, що він його майже не слухав.
29.08.2015 року приблизно в обід він був у своєму робочому кабінету разом з працівником училища. У нього було дуже багато роботи. Приблизно в обід в кабінет заглянув ОСОБА_8 .Він запросив його заходити, однак ОСОБА_8 відмовився. Коли з його кабінету вийшов працівник училища, зайшов ОСОБА_8 , показав йому чек про оплату. Він вводив дані з чека в комп'ютер і не бачив, що відбувалось в кабінеті. Після чого він сказав ОСОБА_8 , що його турбувати не будуть та останній пішов. Через декілька хвилин в кабінет забігли працівники міліції та він зрозумів, що ОСОБА_8 йому щоб підкинув. Про ці обставини він відразу заявив працівникам міліції. Він також запросив своїх працівників, щоб вони були присутні під час слідчих дій.
Також ОСОБА_6 звернув увагу суду на те, що у нього на руках не було будь-яких поміток, які б свідчили про те, що він брав гроші в руки. Він побачив гроші, які були на полу біля столу. Вважає, що ОСОБА_8 підкинув їх. Коли він вводив дані з квитанції в комп'ютер, оскільки саме в цей момент не бачив дії ОСОБА_9 .
На наступний день, коли аналізував все, що відбулось він згадав, що в травні 2014 року до нього прийшов приватний підприємець, який представився « ОСОБА_10 » та просив надати йому в оренду частину земельної ділянки, яка належить училищу. Він відмовився, тоді « ОСОБА_10 » сказав, що у нього будуть проблеми. Ще через деякий час він виявив с мережах інтернет фотографію «Товстого» зі ОСОБА_8 та працівником міліції. Вважає, що це була провокація з метою усунення його він посади або помста. В його обов?язки не входить контроль відвідування студентів. ОСОБА_8 хотів зустрітись саме з ним, незважаючи на те, що підписати договір можна було б і в бухгалтерії. З приводу дій « ОСОБА_10 » та працівників міліції він нікуди не звертався.
Просить його виправдати, так як в його діях немає складу злочину, передбаченого ст.368 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав суду, що він працює автомеханіком. Для того, щоб офіційно влаштуватись на роботу йому потрібна диплом пр. закінчення профучилища. Він звернувся до профучилища, щоб дізнатись умови вступу. Йому сказали, що враховуючи його вік він може навчатись тільки на платній основі на денній формі навчання. Він зрозумів, що не зможе відвідувати навчання, оскільки працює. З цього приводу хотів поговорити з директором училища. Останній був у відпустці і йому запропонували поговорити з заступником. Враховуючи те, що на його думку його проблему може вирішити тільки директор, він вирішив дочекатись останнього. Через деякий час він прийшов в профучилище. Прийшов до директора - ОСОБА_6 та пояснив свою проблему. ОСОБА_6 повідомив, що 500 доларів може вирішити його проблему з відвідуванням занять. Домовились, що коли він зможе заплатити за навчання то прийде та принесе гроші.
Коли повернувся додому, то порахував, що за навчання йому необхідно заплатити близько 4000 грн., а ОСОБА_6 - 7000 грн., то він пішов в міліцію та написав заяву. В міліції його відразу допитали і він повідомив, що зможе надати гроші, які треба передати ОСОБА_6 28.08.2014 року він пішов до ОСОБА_6 щоб домовитись коли йому передати гроші та чи можна передати гривні. Працівники міліції наклали на нього камеру і він пішов до ОСОБА_6 щоб точно домовитись про час передачі грошей. ОСОБА_6 сказав, щоб він заплатив в касу гроші за навчання. Уклав договір та приблизно о 13 годині прийшов до нього.
Він надав працівникам міліції гроші в сумі 7000 грн., які вони помітили, в банку заплатив за навчання та прийшов до училища. В бухгалтерії він уклав договір про навчання та піднявся до Одайського в кабінет. Коли заглянув, то побачив, що в кабінеті окрім ОСОБА_6 є ще якийсь чоловік. Він зачекав поки чоловік вийде, зайшов в кабінет. Передав Одайськму квитанції про оплату навчання, витягнув з гаманця 7000 грн. перерахував та передав їх ОСОБА_6 . Останній взяв їх в руки та поклав в стіл. Після цього ОСОБА_6 сказав, що якщо він не потрібен, то його не турбують, він порощався та пішов, на зустріч йому вже бігли працівники міліції. Що відбувалось далі він не знає.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює головним бухгалтером професійного училища директором якого є ОСОБА_6 . В літку ОСОБА_6 викликав її до свого кабінету, щоб з?ясувати умови контрактної форми навчання. Вона розказала та пішла. В кабінеті ОСОБА_6 був, як потім вона дізналась ОСОБА_8
29.08.2015 року ОСОБА_9 прийшов до бухгалтерії, заповнив договір на навчання та пішов до директора, як він сказав, щоб підписати. Вона пропонувала йому, щоб він залишив договір в бухгалтерії і вона сама підпише, однак ОСОБА_8 відмовився.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 29.08.2015 року був на роботі в професійному училищі. Про робочим питання зайшов до директора ОСОБА_6 . В цей час в кабінет заглянув чоловік. ОСОБА_6 запропонував чоловіку заходити, однак останній відмовився та сказав, що почекає. Коли він вийшов з кабінету, то невідомий чоловік зайшов в кабінет. Через деяка хвилин чоловік, як потім він дізнався - ОСОБА_8 вийшов та в кабінет директора забігли працівники міліції. ОСОБА_6 покликав його в свій кабінет, що він був присутній при проведенні всіх дій. Працівники міліції проводили обшук, світили руки та обіг ОСОБА_6 . Світіння не було. Всі дії працівників міліції були зняті на відеокамеру. Коли він зайшов в кабінет він будь-яких грошей не бачив. Вже потім, коли всі перемістились до столу ОСОБА_6 , то він побачив гривні по 500 грн. хаотично розкидані на підлозі. Працівниками міліції був складений протокол, який він читав. В протоколі було все вірно зазначено.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює заступником директора професійного училища. Приблизно після 23.07.2014 року до неї підійшла секретар приймальної комісії і повідомила, що є учень і йому необхідно щось пояснити. Вона підійшла. Однак учень, як потім вона дізналась ОСОБА_8 не захотів з нею розмовляти та сказав, що йому потрібен директор.
29.08.2014 року в училищі було багато людей. ЇЇ запросив до себе в кабінет директор, після того, як почалась відео зйомка працівниками міліції. Вона представилась працівникам міліції. Побачила гроші, які були стопкою біля стола директора. Коли всі учасники підійшли до грошей, то вони були розкидані. Працівниками міліції був складений протокол. Вона його читала, там все правильно записано.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона працює в приймальній комісії. Прийшов чоловік, як потім вона дізналась ОСОБА_8 в його цікавило, як потрапити до директора - ОСОБА_6 . Вона запропонувала йому звернутись до заступника директора, однак ОСОБА_8 відмовився. В зв?язку з його віком вона порадила звернутись в центр зайнятості для отримання безкоштовної освіти. Після чого він пішов.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що в кінці серпня 2014 року вона дізналась, що ОСОБА_6 було затримано. З якого приводу вона не знає.
Допитані в судовому засіданні працівники міліції пояснили, що всі дії, які ними виконувались під час обшуку кабінету ОСОБА_6 та затримання були зняті на відео та складені відповідні протоколи. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що до нього надйшла заява ОСОБА_8 . В подальшому він передав заяву в інший відділ. ОСОБА_8 він не знає.
Незважаючи на невизнання свої вини, вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними по справі доказами, які були досліджені в судовому засіданні та які суд визнав належними та допустимими, а саме:
- заявою ОСОБА_8 від 28.08.2014 року про те, що ОСОБА_6 вимагає неправомірну вигоду ( а.с. 45);
- протоколом про прийняття заяви від 28.08.2014 року ( а.с.47);
- заявою ОСОБА_8 про добровільне надання грошових коштів ( а.с. 49);
- протоколом огляду від 28.08.2014 року ( а.с.55);
- договором на навчання та квитанцією від 29.08.2014 року про оплату навчання ОСОБА_8 ( а.с. 56-57);
- контрактом, документами, які підтверджують трудову діяльність Одайського СІ. ( а.с.59-90) ;
- протоколом освідування від 29.08.2014 року згідно якого у ОСОБА_6 на правій долоні збоку виявлено світіння світло-жовтого кольору, які проявляється під час світіння ультрафіолетом ( а.с. 91-93);
- протоколом огляду місця події від 29.08.2014 року згідно якого біла стола ОСОБА_6 з лівої сторони на полу виявлені грошові кошти ( а.с. 94-97);
- протоколом про хід і результати проведення оперативно - технічних заходів - аудіо-відео контролю від 22.09.2014 року відповідно до якого на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області № 1789 т від 27.08.2014 року про надання дозволу на проведення оперативно технічних заходів, а саме аудіо-відео контролю особи - ОСОБА_6 ( а.с. 131-132);
- протоколом про хід і результати негласної слідчої ( розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.09.2014 року ( а.с. 133-134) ;
- протоколом дослідження інформації отриманої при застосуванні технічних заходів від 30.09.2014 року ( а.с. 137-139);
Таким чином, твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він ніяких грошових коштів не брав та в його діях немає складу злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, суд вважає неправдивими, оскільки з стенограми отриманої з DVD-R диску « Datex» за № 234н/т на якому міститься інформація, здобута під час проведення негласної слідчої дії ( а.с. 138-139) вбачається що під час розмови 28.08.2014 року ОСОБА_8 повідомляю директора училища ОСОБА_6 про те, що він візьме гроші в банку та те, що ОСОБА_6 - ОСОБА_8 дасть в гривні. На що ОСОБА_6 погоджується та домовляються про зустріч на наступний день не раніше десятої години.
29.08.2014 року ОСОБА_8 віддає квитанцію про оплату навчання ОСОБА_6 , а в в подальшому ОСОБА_8 каже : « ОСОБА_17 , то що я обіцяв, сім тисяч. Це кладіть десь, забирайте». ОСОБА_6 відповідає: « значить всьо. Я думав Вам. Коли Ви нужни …, коли Ви не нужни - я Вас не турбую ». З цієї розмови вбачається, що ОСОБА_8 передав кошти вже після того. як ОСОБА_6 отримав квитанцію про оплату та спростовує твердження ОСОБА_6 про те, що ця розмова була про оплату навчання. Також ці обставини були підтверджені показами ОСОБА_8 .
З переглянутого в судовому засіданні DVD диску, ( а.с. 98) на який фіксувався обшук кабінету ОСОБА_6 та його затримання вбачається, що ОСОБА_6 сидячи за своїм службовим столом, правою рукою відволікаючи увагу працівників міліції, а лівою рукою, в той час, коли працівник міліції відвернувся кидає щось на підлогу та чути характерний звук падаючого паперу ( грошей). В цей момент ОСОБА_8 біля столу вже не було, а тому підкинути гроші він не міг. В подальшому в ході проведення обшуку саме в тому місці, куди «щось» кидав лівою рукою ОСОБА_6 , біля крісла ОСОБА_6 на підлозі були виявлені грошові кошти. Інших кинутих ( документів) в тому місці знайдено не було, згідно протоколу обшуку та відео. Цим відеозаписом спростовується позиція ОСОБА_6 , що ці кошти йому підкинув ОСОБА_8 , оскільки вони знаходились в такому місці, то фізично зробити це непомітно неможливо. Окрім цього, цим відеозаписом спростовуються покази свідка ОСОБА_13 про те, що вона бачила біля стола складені купюри стопкою, так як в відео вбачається, що вона не мала змоги бачити ці кошти. Оскільки знаходилась за спинами працівників міліції, перші до цього місця підійшли саме вони і пред?явили присутнім в кабінету грошові кошти, які валялись на підлозі. В відео вбачається, коли в кабінет ОСОБА_6 зайшли працівники міліції та представились він одразу заявив, що ОСОБА_8 йому підкинув гроші. В подальшому всі учасники обшуку знаходились в об'єктиві відеокамери.
Що стосується тверджень ОСОБА_6 про те що відносно нього мала місце провокація з боку працівників міліції, суд вважає безпідставними, оскільки вважає, що проведені негласні слідчі (розшукові) дії, як контроль за вчиненням злочину, аудіо-, відео контроль особи, спостереження за особою проводилися на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області області (№1789т від 27.08.2014 року ( прокурор в судовому засіданні пояснив, що ухвала датована 28.08.2014 року, а зазначена дата є опечаткою) до проведення цих дій працівники міліції приступили після звернення з заявою ОСОБА_8 про злочинне діяння, яке вже було почато, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Так, провокацією або підбурюванням визнаються дії, які в результаті умовляння, підкупу, погрози, примусу або іншим чином схилили іншу особу до вчинення злочину, який би інакше ця особа не вчинила (ст.27 ч.4 КК України). Як вбачається з досліджених судом доказів ОСОБА_6 приймав ОСОБА_8 в своєму кабінеті, не заперечував коли ОСОБА_8 передав йому кошти, самостійно вводив дані квитанції в комп'ютер, хоча відповідно до показів Одайського СІ. Всі ці дії виконує бухгалтерія. .
Відповідно до рішеннь Європейського суду з прав людини (далі Суду) та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенції) можливо використання в якості належних доказів аудіозаписів, здійснених у такий же як в даній справі спосіб, якщо записані розмови не стосуються особистого чи сімейного життя.
З відео, який міститься на диску № 234н/т від 29.08.2014 року вбачається, що ОСОБА_8 перерахував грошові кошти на камеру та видно, як він кладе грошові кошти на стіл та виходить з кабінету, а не перегинається через стіл з метою « підкинуті» ці грошові кошти ОСОБА_6 .
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_8 заплатив за навчання згідно квитанції 29.08.2014 року о 11-42 годині, тобто до того, як прийшов до ОСОБА_6 . При чому, згідно аудіофіксації ОСОБА_6 особисто взяв квитанцію у ОСОБА_18 та вводив дані у комп'ютер. Відповідно до п. 7 контракту директора Вищого професійного училища радіоелектроніки від 20.01.2011 року ( а.с. 77-80) ОСОБА_6 в його обов?язки входить формувати контингент студентів, відраховувати та поновлювати осіб, які навчаються в навчальному закладі відповідно до законодавства, що спростовує пояснення ОСОБА_6 в частині того, що в його обов?язки не входить питання відвідування студентами занять, оскільки невідвідування занять може стати підставою для відрахування студента.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такого службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Невизнання ОСОБА_6 винуватості у вчиненні злочину судом правильно розцінено як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного, а саме, що ОСОБА_6 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, вину свою не визнав, його стан здоров?я, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання можливе буз ізоляції від суспільства та до нього доцільно застосувати покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком. На думку суду саме таке покарання буде достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирішити питання відповідно до ст. 100 КПК України щодо речових доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним за ст.368 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі із позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 , якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки: зокрема буде періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Речові докази - один пакет з національною валютою - гривнею в розмірі 7000 грн., які знаходяться згідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 02.10.2014 року в Чернівецькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк» - повернути ОСОБА_8 .
Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 12180 гривень згідно квитанції №92 від 19.09.2014 року повернути ОСОБА_12 .
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_1