Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"25" січня 2016 р. Справа № 911/5075/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Профстоун”, Київська обл.,Києво-Святошинський р-н, с. Мила
до товариства з обмеженою відповідальністю “Холд Інтернешнл”, Київська обл., Вишгородський р-н,м. Вишгород
про стягнення 418000,00 грн
Суддя Третьякова О.О.
Представники сторін:
Позивача - ОСОБА_1, довіреність б/№ від 11.01.2016;
Відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Профстоун” (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Холд Інтернешнл” (далі - Відповідач) про стягнення 418000,00 грн основного боргу.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків сплати орендних платежів за Договором суборенди нежилих приміщень б/№ від 12.01.2015 (далі - Договір).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2015 порушено провадження у справі №911/5075/15 та призначено її до розгляду на 12.01.2016 о 12:00 год.
Через канцелярію Господарського суду Київської області Відповідачем подано відзив №11/01-1 від 11.01.2016 (вх. суду №406/16 від 12.01.2016), в якому останній визнає позовні вимоги та просить суд про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2016 розгляд справи відкладено на 25.01.2016.
Через канцелярію Господарського суду Київської області Позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву б/№ б/д (за вх. суду №1492/16 від 25.01.2016) про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду і відповідно до якої Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 422258,00 грн основного боргу.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвали Господарського суду Київської області від 26.11.2015 та 12.01.2016 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24.11.2015 за №21457485, однак підприємством зв'язку вищезазначені ухвали повернуті господарському суду у зв'язку з тим, що Відповідач за зазначеною адресою не знаходиться.
Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд
встановив:
Між товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Профстоун” (далі - Позивач, Суборендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Холд Інтернешнл” (далі - Відповідач,Суборендар) укладено Договір суборенди нежилих приміщень б/№ від 12.01.2015 (далі - Договір).
Згідно з п.2.1 Договору за вказаним Договором Суборендодавець передає в строкове платне користування, протягом строку встановленого цим Договором, нежиле приміщення, зазначене в п.2.3. цього Договору, а Суборендар в свою чергу зобов'язаний прийняти вказані приміщення в користування, вчасно справляти плату за користування ним в порядку і в розмірі встановленому цим Договором, а також відшкодовувати витрати на його утримання, та після закінчення строку користування повернути його в належному стані, з урахуванням нормального зносу.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що нежиле приміщення, яке є предметом даного Договору, знаходиться на вулиці Голубничій, села Гришківці, Летичівського району, Хмельницької області, під №19, згідно поверхового плану, що міститься в технічному паспорті виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, площа яких складає 413,7 кв.м. (далі по тексту - “майно” або “нежилі приміщення”).
Відповідно до п.3.1. Договору зазначені в п.2.3. Договору нежилі приміщення належать суборендодавцю на праві користування на підставі Договору оренди від 09 січня 2015 року за №09/01-15, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Профстоун». Власником, вказаних в п.2.3. цього Договору, нежилих приміщень є товариство з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро», якому належить це майно на підставі Свідоцтва про право власності САЕ №609449 від 29.12.2012, виданого Грушковецькою сільською радою.
За користування майном Суборендар справляє на користь Суборендодавця плату (орендну плату) в розмірі 44000,00 гривень за кожен місяць користування вказаним приміщенням, з урахуванням ПДВ. Плата за користування приміщенням справляється Суборендарем на користь Суборендодавця кожного місяця у строк не пізніше ніж до 15 числа поточного місяця, авансовим платежем.
На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв вищезазначене нежитлове приміщення, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом прийому-передачі майна в оренду від 12.01.2015 (копія якого міститься в матеріалах справи), що свідчить про факт надання Відповідачу в суборенду майна.
Однак Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань плату суборендних платежів здійснював несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим як вбачається з розрахунку Позивача за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 422258,00 грн, що заявлена Позивачем до стягнення.
Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це встановлено ч.1 ст.759 ЦК України.
Абзацом 1 ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як зазначається в ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлялись листи-вимоги б/№ від 30.09.2015 та б/№ від 30.10.2015 щодо сплати заборгованості, однак зазначені вимоги залишено Відповідачем без задоволення.
Враховуючи, що факт користування суборендованим майном та наявності заборгованості Відповідачем підтверджено, будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач сплату суборендних платежів за спірний період користування майном з січня 2015 року по жовтень 2015 року в повному обсязі не здійснив, тому суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 422258,00 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем не запереченою, а отже, такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Холд Інтернешнл” (07300,Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 1, код 39081705)на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Профстоун” (08124, Київська обл, Києво-Святошинський р-н,с. Мила, вул. Комарова, 23 е, код 34863508) 422258,00 грн (чотириста двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень) основного боргу та 6333,87 грн (шість тисяч триста тридцять три гривні вісімдесят сім копійок)витратпо сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено “ 15” лютого 2016 року
Суддя О.О. Третьякова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.