09 лютого 2016 року Справа № 910/18869/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М.
суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2015
у справі№ 910/18869/15 господарського суду міста Києва
за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння"
простягнення 92 829,25 грн
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Смішко О.Л., дов. б/н вд 07.10.2015
- відповідача: Холодило П.В., дов. № 217-6 вих від 12.01.2015
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/18869/15 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (у складі головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.) позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Сонячне насіння" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сонячне насіння" на користь СТОВ "Співдружність" 3 752,93 грн 3% річних, 72 315,33 грн втрат від інфляції. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, СТОВ "Співдружність" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.253, 258, 546 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 84 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 910/18869/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Сонячне насіння" на користь СТОВ "Співдружність" пені в розмірі 16 760,99 грн і прийняти нове рішення про стягнення з ТОВ "Сонячне насіння" на користь СТОВ "Співдружність" пені в розмірі 16 760,99 грн.
Від ТОВ "Сонячне насіння" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.03.2014 між СТОВ "Співдружність" (зберігач) та ТОВ "Сонячне насіння" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №14/03-1-14 (договір), за умовами якого зберігач зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію - кукурудзу, яка йому передається поклажодавцем, надавати послуги з доведення отриманої на зберігання продукції до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних так і тих, що діють в Україні стандартів та інструкції, зазначеної в пункту 2.4 договору для забезпечення її зберігання та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору); на відповідальне зберігання приймається кукурудза в кількості 2 000 тонн врожаю 2013 (п. 2.1 договору).
Також СТОВ "Співдружність" було прийнято на зберігання на складі від ТОВ "Сонячне насіння" кукурудзу 3 класу врожаю 2013 року у кількості 1000 тонн, що підтверджується складською квитанцією на зерно від 07.04.2014 № 72 та актом приймання-передавання зерна від 07.04.2014 №8.
У зв'язку з несплатою ТОВ "Сонячне насіння" послуг за зберігання кукурудзи, СТОВ "Співдружність" була направлена 15.07.2014 вимога відповідачу про оплату коштів, акт виконаних робіт № 505 від 01.07.2014, рахунок-фактура №505 від 01.07.2014 на суму 100 545,11 грн за 2000 т зберігання зерна кукурудзи та акт виконаних робіт №505/1 від 01.07.2014, рахунок-фактура №505/1 від 01.07.2014 на суму 38 516,13 грн за 1000 т зберігання зерна кукурудзи разом з вимогою підписання та сплати боргу за ними, які були залишені відповідачем без задоволення.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі №910/21513/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015, стягнуто з ТОВ "Сонячне насіння" на користь ТОВ "Співдружність" 127 188,39 грн боргу за договором складського зберігання № 14/03-1-14 від 14.03.2014 та за послуги, надані на підставі складської квитанції на зерно від 07.04.2014 № 72.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/21513/14 видавався наказ від 15.04.2015, і як встановлено судами, зазначене рішення було виконане відповідачем 15.07.2015.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 35 ГПК України, ст.ст. 256, 258, 267, 530, 546, 625 Цивільного кодексу України, ст. 343 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 752,93 грн 3% річних та 72 315,33 грн втрат від інфляції за період прострочення з 22.07.2014 по 15.07.2015, а також відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 16 760,99 грн пені за період прострочення з 22.07.2014 по 21.01.2015 у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з положень договору складського зберігання № 14/03-1-14 від 14.03.2014, згідно з п. 4.2 якого поклажодавець зобов'язаний здійснити розрахунок не пізніше 10 числа кожного місяця за послуги, надані протягом попереднього місяця, згідно актів виконаних робіт та рахунків, наданих зберігачем.
У такому випадку, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було встановити дату прострочення оплати наданих послуг за зберігання зерна, з якої позивач має право нараховувати пеню згідно з договором складського зберігання №14/03-1-14 від 14.03.2014, визначити період, за який позивач згідно з вимогами законодавства має право нараховувати пеню, і перевірити правильність нарахування пені відповідно до умов договору складського зберігання №14/03-1-14 від 14.03.2014. При цьому, судами не було встановлено, чи передбачено умовами договору складського зберігання нарахування пені за прострочення оплати, а також не було враховано, що частково зерно було прийняте на зберігання на підставі складської квитанції без укладення договору в письмовій формі.
За таких обставин, оскільки застосування строку позовної давності можливо після встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтованості нарахування пені за заявлений період, суди дійшли передчасного висновку про сплив строку позовної давності в частині вимоги про стягнення пені, у зв'язку з чим згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України оскаржувані постанова та рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/18869/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" пені в розмірі 16 760,99 грн, в цій частині справу № 910/18869/15 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я І.М. Волік
С у д д я С.Р. Шевчук