09 лютого 2016 року Справа № 924/572/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Алєєвої І.В., Рогач Л.І., (доповідача)
розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015
у справі за скаргою№ 924/572/14 Господарського суду Хмельницької області Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради
на дії Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради
простягнення заборгованості,
за участю представників: ВДВС не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)
позивачаКость О.Г. - представн. дов. від 18.04.2014
відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)
29.04.2014 Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради заборгованості, а саме: 1737545,35 грн основного боргу, 193380,83 грн пені, 23117,13 грн інфляційних втрат, 52396,36 грн 3% річних. Позов вмотивований порушенням відповідачем договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати природного газу, приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2014 (суддя Смаровоз М.В.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1387545,35 грн - основного боргу, 96690,41 грн - пені, 23117,13 грн - інфляційних втрат, 52396,36 грн - 3% річних, 40128,79 грн - відшкодування судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 96690,42 грн пені відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 350000 грн основного боргу припинено; відмовлено в клопотанні про розстрочення виконання судового рішення, разом з тим, зменшено розмір належної до стягнення з відповідача пені на 50% - до 96690,41 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (судді: Дужич С.П. - головуючий, Крейбух О.Г., Савченко Г.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 судові рішення у даній справі залишено без змін.
22.10.2014 Господарським судом Хмельницької області видано наказ №924/572/14 про примусове виконання рішення та постанови.
24.04.2015 Комунальне підприємство "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради звернулось до господарського суду зі скаргою на дії посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, в якій просило визнати неправомірними дії відділу щодо нарахування виконавчого збору за виконавчим документом наказом Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/572/14 від 22.10.2014 та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015 за виконавчим документом наказом Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2014 у справі № 924/572/14, виконавче провадження № 45757835. Скарга мотивована безпідставним стягненням виконавчою службою передбаченого статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчого збору, оскільки скаржник у добровільному порядку погашав заборгованість частинами та на момент звернення зі скаргою сплатив борг у повному обсязі; оскаржувана постанова від 17.03.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору не містить строку добровільного виконання постанови та не вказує особу, на чию користь стягується збір.
Відділ державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції заперечив проти скарги, вказавши, що постанова державного виконавця від 17.03.2015 відповідає вимогам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий збір визначено до сплати боржником в розмірі 10% від залишку суми, яку не було сплачено у термін, визначений для добровільного виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015 (суддя Смаровоз М.В.) скаргу Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради на дії Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області задоволено; визнано неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області щодо нарахування виконавчого збору під час виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014; скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області від 17.03.2015 (ВП № 45757835) про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену під час виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (судді: Філіпова Т.Л.. - головуючий, Мельник О.В., Грязнов В.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Відділ державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції у Хмельницькій області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні скарги. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та не враховано вимог статей 27, 28, 32 Закону України "Про виконавче провадження" про порядок нарахування та стягнення виконавчого збору; не взято до уваги, що в матеріалах справи є докази вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання судового рішення; висновки господарських судів про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору суперечать встановленим самими судами у судових рішеннях обставинам про вчинення виконавцем дій, які є складовою заходів примусового виконання рішення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Відзивів на касаційну скаргу не надіслано; усно представник позивача підтримав касаційну скаргу з огляду на викладені у ній доводи; представники Відділу державної виконавчої служби та відповідача не скористалися правом на участь у судовому засіданні. Разом з цим відповідач надіслав на адресу Вищого господарського суду України клопотання про залишення касаційної скарги без розгляду, додавши копію постанови Відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції у Хмельницькій області від 15.12.2015 про скасування процесуального документу - оскаржуваної постанови Відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції у Хмельницькій області від 17.03.2015 про стягнення виконавчого збору.
Судова колегія зазначає, що предметом перегляду в касаційному провадженні є судові рішення судів попередніх інстанцій щодо дотримання судами норм матеріального та процесуального права, скаржник не відкликав подану касаційну скаргу та не відмовлявся від неї, відтак, наявні передбачені законодавством підстави для здійснення касаційного перегляду в даній справі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.12.2014 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з реєстраційним номером 45757835 про примусове виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014, надавши боржнику строк до 16.12.2014 для добровільного виконання наказу суду; 19.12.2014 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 144487,80 грн.
11.02.2015 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. виніс постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області, виданого 22.10.2014; цією постановою встановлено, що рішення боржник у встановлений державним виконавцем термін не виконав, та зазначено, що з метою забезпечення реального, фактичного та своєчасного виконання рішення суду необхідно накласти арешт на рахунки боржника, відкриті в банківських установах в межах суми заборгованості (1589500,00 грн) у виконавчому провадженні.
11.02.2015 також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 45757835 при примусовому виконанні наказу № 924/572/14 від 22.10.2014, якою встановлено, що рішення боржником у встановлений державним виконавцем термін не виконано, та постановлено накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, із забороною відчуження.
17.03.2015 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. прийняв постанову про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19.12.2014 у зв'язку з тим, що виконавчий збір нарахований в більшій, ніж потрібно, сумі.
Також 17.03.2015 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. виніс постанову про стягнення з боржника (Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради) виконавчого збору у розмірі 118199,56 грн, посилаючись на невиконання у наданий строк наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014.
09.04.2015 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. прийняв постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на суму 85,04 грн. та постанову про арешт коштів боржника у касі, якою накладено арешт на грошові кошти в сумі 118284,60 грн, які знаходяться в касі боржника.
07.05.2015 начальник відділу ДВС Чемеровецького районного управління юстиції Колодій С.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено, що кошти з боржника виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто повністю і перераховано стягувачу; вказаною постановою знято арешт з усіх рахунків боржника та звільнено з-під арешту усе інше майно, скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
Також суди встановили, що платіжними дорученнями № 318 від 05.08.2014, № 321 від 14.08.2014, № 343 від 04.09.2014, № 434 від 29.10.2014, № 498 від 08.12.2014, № 523 від 22.12.2014, № 18 від 20.01.2015, № 67 від 03.02.2015, № 93 від 04.03.2015, № 96 від 12.03.2015, № 140 від 02.04.2015, у період з 05.08.2014 по 02.04.2015 Комунальне підприємство "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради повністю сплатило 1599878,04 грн заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", щодо стягнення якої було видано наказ Господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014.
Задовольняючи скаргу відповідача, місцевий господарський суд дійшов висновку про невідповідність дій державного виконавця щодо нарахування виконавчого збору та прийняття постанови Відділом державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції від 17.03.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору вимогам чинного законодавства, оскільки боржник у добровільному порядку сплатив суму заборгованості, а державний виконавець не вчиняв заходи примусового виконання рішень, визначені статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження".
Переглядаючи ухвалу господарського суду, суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними в ній, та вказав, що надані суду копії матеріалів виконавчого провадження № 45757835 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/572/14 від 22.10.2014 не містять відомостей про вчинення Відділом державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції дій, які можливо кваліфікувати як заходи примусового виконання рішень, визначених статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", пославшись на правову позицію Верховного Суду України, за якою сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
Судова колегія зазначає, що положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених в цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
За змістом статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно зі статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.03.2015) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 28.01.2015, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
За частиною першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Вказуючи про відсутність підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, суди не проаналізували та не надали правової оцінки матеріалам виконавчого провадження на предмет вчинення державним виконавцем дій, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження"; відобразивши у судових рішеннях документи, які приймалися державним виконавцем у ході виконавчого провадження, суди не навели мотивованого обґрунтування невідповідності їх змісту вимогам зазначеної вище норми законодавства та виду дій, які підлягали вчиненню для примусового виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2014.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не надали правову оцінку взаємовідносинам сторін у даному спорі.
З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову апеляційної інстанції та ухвалу господарського суду слід скасувати, а скаргу з матеріалами направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі № 924/572/14 Господарського суду Хмельницької області та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2015 скасувати.
Скаргу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий Т. Дроботова
Судді І. Алєєва
Л. Рогач