Справа № 755/30406/14-к
"08" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100120001764 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -
У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 02.02.2016 року.
Ухвалою суду від 03.02.2016 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Крім того, прокурор просив запобіжний захід обвинуваченому продовжити, враховуючи, що встановлені слідчим суддею ризики, на цей час, є діючими і триваючими, тобто такими, що виключають можливості їх запобігання шляхом застосування більш м'яких заходів забезпечення кримінального провадження, а сторона захисту зауважила, що вказані ризики, визначені ст. 177 КПК України, у даному випадку, відсутні, а його особа, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, а тому підстави для продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження, відсутні.
Тож, суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Так, з ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.10.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді домашнього арешту в певний період доби було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може переховуватися від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення та даних про його особу, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мала Виска Кіровоградської обл., українець, громадянин України, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам (а.п. 127-129 том № І).
В подальшому, в період часу з 22.10.2014 року до 01.04.2015 року відносно обвинуваченого діяв запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою суду від 01.04.2015 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу та застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 30.05.2015 року включно без визначення застави з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби м. Києва та Київської області враховуючи те, що обвинувачений порушив раніше обраний запобіжний захід, а саме змінив адресу свого проживання - АДРЕСА_3 про що нікого не повідомив, що в сукупності з даними на останього, а саме пред'явлення обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, того, що він раніше неодноразово судимий, вказує на те, що він може продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі, а також ухилятися від слідства та суду (а.п. 188-189 том № І).
Вироком суду від 02.04.2015 року запобіжний захід у вигляді утримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили (а.п. без нумерації, однак знаходиться між а.п.198-А - 202 том № І).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.10.2015 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді утримання під вартою без визначення застави продовжено до 24.11.2015 року (а.п.60-64 том №1).
Судовим рішенням від 20.11.2015 року запобіжний захід продовжено по 16.12.2015 року включно та визначено заставу у сумі 24 360гривень.
В подальшому ухвалою суду від 16.12.2015 року продовжено строк утримання під вартою по 10.02.2016 року включно.
У даному випадку, судом встановлено наявність ризиків можливості вчинити інше правопорушення, переховуватися від суду, вчинити інший злочин, враховуючи, що обвинувачений раніше судимий, а саме: 23.10.2013 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.1, ч.3 ст.185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі та з застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 10.12.2013 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України на строк 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, згідно ухвали Маловиськівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2014 року засудженому ОСОБА_5 за ст.71 КК України було визначено відбуття покарання за двома вироками у виді 4 років одного місяця позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, тобто будучи 03.02.2014 року звільненним від відбування покарання на 2 роки, (до 03.02.2016 року), уже 20.10.2014 року останній був повідомлений слідчим за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, тобто до закінчення терміну випробування, він правоохоронними органи уже був підозрюваний у вчиненні іншого злочину, що, в поєднанні з наявними у суді даними про його особу, який не одружений, не працює, неодноразово судимий, раніше порушив умови обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тобто не виправдав ступінь довіри виражений йому судом, свідчить про обґрунтованість наявності таких ризиків та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, оскільки встановлено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було порушено, а наступним по суворості заходом забезпечення кримінального провадження є лише тримання під вартою.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, суд, враховуючи те, що слідчим суддею було встановлено при обранні запобіжного заходу, що обвинувачений об'єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та, на цей час, дане судове рішення є чинним, не піддаючи останнє сумніву та не порушуючи принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року), що є одним із основних аспектів принципу верховенства права, вважає, що у цій справі, об'єктивні обставини встановлені слідчим суддею та, на цей час, не спростовані в ході судового розгляду, враховуючи не дослідження будь-яких доказів з боку сторони обвинувачення та захисту, що передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що він міг вчинити дане правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України.
Додаткових характеризуючих даних на обвинуваченого, які б не були відомими суду при зміні запобіжного заходу надано не було, як на момент визначення цього запобіжного заходу, так і на цей час, він має ті ж саме анкетні та характеризуючі його особистість дані.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд вважає за необхідне останній продовжити у межах двох місяців, а саме по 07 квітня 2016 року включно з правом унесення застави.
Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 20, 45, 48, 49, 52, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100120001764 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40 на 24 лютого 2016 року о 12 годині 00 хвилин.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, вважати продовженими по 07 квітня 2016 року включно.
Роз”яснити сторонам кримінального провадження, що в силу положень ч. 7 ст. 182 КПК України:
· обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме у розмірі - 24 360 гривень;
· у разі внесення застави на обвинуваченого та застоводавця покладаються права та обов'язки визначені в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці з дня внесення застави.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту о 17 год. 35 хв. 08.02.2016 року.
С у д д я : ОСОБА_1