Справа № 755/14578/15-к
іменем України
"05" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
(запасних присяжних: ОСОБА_6 ),
при секретарях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110040006810 від 11.05.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11.06.2001 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 10.07.2002 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі; 19.01.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі та звільненого з місць позбавлення волі 19 серпня 2014 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Судом присяжних визнано доведеним, що ОСОБА_13 будучи раніше судимим за замах на вчинення умисного вбивства та маючи не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість за це кримінальне правопорушення, знов вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, а саме 11 травня 2015 року приблизно о 01 годині 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ..
Під час перебування у вказаній квартирі, у ОСОБА_13 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства останнього.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_13 усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, та свідомо допускаючи наслідки у вигляді спричинення смерті ОСОБА_14 з метою вчинення вбивства останнього, взявши в руку ніж, наніс ним два цілеспрямовані удари в область шиї та лівої частини грудної клітини в життєво важливі органи, внаслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_14 помер на місці події.
В подальшому ОСОБА_13 з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинення умисного вбивства, з місця події зник, та знаходячись поряд із будинком № 4 по вул. Бойченка в місті Києві був затриманий працівниками міліції.
Вказаних висновків суд присяжних дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Так, допитаний, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 пояснив суду, що свою вину у вчиненні даного злочину визнає повністю.
Зокрема підтвердив його дату та час, а саме, що події відбувалися 11 травня 2015 року приблизно о 01 годині 30 хвилин. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .. Між ним та потерпілим стався словесний конфлікт, через, який він розізлився на потерпілого, оскільки той почав вести себе зухвало по відношенню до сестри та племінниці.
Однак, безпосередньо самого моменту нанесення удару не пам'ятає, прийшов до себе перебуваючи на вулиці, коли курив, та помітив на руці кров. Тоді зрозумів, що скоїв вбивство. Повернувся до свого будинку коли під'їхала міліція.
Також, вказав, що способу вчинення злочину не пам'ятає так, як був в стані алкогольного сп'яніння, а коли п'яний та розлючений, то не може контролювати свої дії.
Вказані показання обвинуваченого щодо часу та місця, де відбували події суд присяжних визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
В свою чергу, у судовому засіданні, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , кожен окремо, на підставі положень ст. 63 Конституції України, яка регламентує, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, від дачі показань відмовилися так, як обвинувачений є їх дядьком та братом, відповідно.
Тож, суд присяжних, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, яка регламентує, що близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, сприймає таку відмову свідків від дачі показань, як таку, що ґрунтується на нормах Конституції України та є обґрунтованою з їх сторони через, що вони в силу норм ч. 2 ст. 385 КК України, з цих підстав не підлягають кримінальній відповідальності за відмову від давання показань.
В свою чергу, з досліджених судом присяжних, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.
Протоколом огляду місця події (трупа) з долученими план-схемами частини тіла людини та розташування на трупі тілесних ушкоджень до нього від 11.05.2015 року складеного слідчим СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_18 в присутності понятих та за участі спеціаліста в період часу з 02 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв. підтверджується дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення (а.п. 201-204 том № І).
Зокрема, у цьому протоколі зафіксовано, що об'єктом огляду є труп ОСОБА_14 , який виявлено на підлозі квартири АДРЕСА_2 , а саме в коридорі на спині, головою до дверей кладової, правою боковою поверхнею тулуба до вхідних дверей, а нижні кінцівки направлені до кухні. Труп знаходиться на спині, голова повернута ліворуч. Ліва верхня кінцівка відведена в сторону, а права розведена в плечовому та зігнута в ліктьовому суглобах. Кість знаходиться на грудях. Тулуб повернутий ліворуч та зігнутий в попереку. Нижні кінцівки зігнуті в тазостегнових суглобах, знаходяться до тулуба під кутом, приблизно, 90 %. Ліва нижня кінцівка також зігнута в колінному суглобі. Шкіра тулуба з множинними татуюваннями синього кольору та накладанням підсохлої крові. Труп теплий на дотик, а трупне заклякання відсутнє у всіх досліджуваних групах м'язів. Трупні плями знаходяться на боковій поверхні тіла, які при дозованому та разовому надавлюванні на них зникають та відновлюються через 3-6 секунд о 03 год. 00 хв. На грудях ліворуч та лівій боковій поверхні шиї рани, інших видимих тілесних ушкоджень не виявлено.
Також у протоколі вказано, що на трупі одягнуто джинси темно-синього кольору з темно-чорним шкіряним поясом, кросівки чорні, шкіряні, з білими паралельними смугами, шкарпетки чорні. У джинсах знаходився гаманець чорного кольору.
В свою чергу з план-схеми розташування тілесних ушкоджень на трупі слідує, що під час складання даної схеми були наявні тілесні ушкодження зони шиї - грудино-ключично-соскова зона; зони грудей - підключичина зона.
Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223, 237, 238 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено.
З протоколу огляду місця події з долученою ілюстрованою фото таблицею до нього від 11.05.2015 року складеного слідчим СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_18 в присутності понятих та за участі учасників в період часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. підтверджується дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення (а.п. 206-219 том № І).
Зокрема, у цьому протоколі зафіксовано, що об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_2 та обставини такого огляду в частині встановлених за його наслідками даних, цілком і повністю кореспондуються з відомостями відображеними у протоколі огляду місця події (трупа) з долученими план-схемами частини тіла людини та розташування на трупі тілесних ушкоджень до нього від 11.05.2015 року в частині розташування трупа в квартирі, наявному на ньому одягу, тілесних ушкоджень.
Також, з даних цього протоколу випливає, що сліди бурого кольору було виявлено при вході в квартиру, в тамбурі на підлозі, на самих вхідних дверях та стіні з ліва, а біля самого трупа наявна велика калюжа крові.
Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223, 237 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено.
В свою чергу, з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину з ілюстрованою фото таблицею до нього складеного слідчим СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_19 в присутності понятих та за участі захисника здійсненого о 05 год. 30 хв. слідує, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було фактично затримано 11.05.2015 року о 02 год. 00 хв. на підставі ст. 208 КПК України, а саме, як особу, у якої наявна сукупність очевидних ознак на тілі, одязі та місця події, які вказували на те, що саме вона вчинила злочин, а саме у обвинуваченого було виявлено на тім'яній частині голови речовину бурого кольору, яка нагадувала кров, на кофті сірого кольору із вставками на руках та комірі темно синього кольору, сліди бурого кольору, які нагадують кров (а.п. 53-57 том № ІІ).
З рапортів ДІМ Дніпровського РУ ГУ МВС України ОСОБА_20 та о/у ВКР Дніпровського РУ ОСОБА_21 від 11.05.2015 року слідує, що ними було отримано виклик за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за вказаною адресою особою було отримано фізичне ушкодження. При прибутті на місце події ними спільно з працівником кінологічної служби ГУ МВС України в м. Києві було затримано обвинуваченого (а.п. 199-200 том № І), тобто цими доказами підтверджуються інші обставини вчинення злочину, зокрема регламентовані ст. 91 КПК України.
Порушень вимог КПК України при складанні цього протоколу судом не встановлено та сторонами не доведено.
З витягу з довідки з бази «Армор» на подію (спецповідомлення) слідує, що станом на 01 год. 37 хв. надійшло повідомлення про те, що у квартирі АДРЕСА_3 виявлено потерпілого з ножовим пораненням увесь в крові (а.п. 198 том № І), тобто цим документом, підтверджується час, місце та спосіб вчинення злочину, а саме ножове поранення.
Таким чином, вказані документи суд присяжних визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
При цьому, з досліджених судом присяжних, у порядку § 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судовим слідством встановлено наступне.
Згідно висновків експертів № 1213/2 від 12.05.2015 року по 25.06.2015 року та № 23/1213/2 від 29 червня 2015 року випливає, що «у ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступні тілесні ушкодження: одне, проникаюче колото-різане поранення шиї - рана розташована на передній поверхні шиї ліворуч, в нижній третині, веретеноподібної форми, один кінець рани П-подібної форми, інший гострокутний з рівними краями, від якої відходить раневий канал, по ходу якого ушкоджується шкіра, підшкірно - жирова клітковина, м 'язи шиї, ліва яремна вена, вісцеральна плевра лівої плевральної порожнини, проникає в ліву плевральну порожнину де ушкоджується верхня дам лівої легені; одне не проникаючи колото-різане поранення грудей - рана розташована в проекції лівої ключиці, лінійної форми з гострокутними кінцями, один край рани скошений інший підритий, від якої відходить раневий канал в напрямку зверху до низу, спереду назад, дещо зправо наліво, по ходу якого ушкоджується шкіра та підшкірно-жирова клітковина, довжина раньового каналу по зонду приблизно 1.5см.; недокрів 'я внутрішніх органів, наявність крові та згортків крові в лівій плевральній порожнині, смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка (плями Мінакова).
Смерть ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала від проникаючого колото-різаного поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.
Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворились не задовго до настання смерті.
Виявлене не проникаюче колото-різане поранення грудей утворилось від дії гострого плаского предмету, якому притаманні колюче ріжучі властивості по типу клинка ножа, має ознаки легкого тілесного ушкодження та в прямому (причинно-наслідковому) зв'язку із настання смерті не знаходиться.
Виявлене проникаюче колото-різане поранення шиї утворилась від дії плаского гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, що має обушок і лезо є небезпечним для життя і знаходиться в прямому (причинно-наслідковому) зв'язку із настанням смерті.
Враховуючи причину смерті та ступінь вираження клітинних реакції в ділянці ушкодження, вважаю, що від моменту нанесення ушкодження до настання смерті пройшов, короткий проміжок часу, який обчислюється огляду місця події від 11.05.2015р., при виявлені трупа ОСОБА_22 , 1976року народження (Труп теплий на дотик, трупне заклякання відсутнє у всіх досліджуваних групах м'язів, трупні плями знаходяться на лівій боковій поверхні тіла, при дозованому триразовому надавлюванні на них виникають та відновлюють своє забарвлення через 3 - 6 секунд (час дослідження 03.00 11.05.2015) з урахуванням причини смерті, вважаю, що смерть ОСОБА_23 настала приблизно за 1 до 2 годин до моменту огляду тіла на місці його виявлення.
В момент отримання ушкодження потерпілий був обернений передньою поверхнею тіла до травмуючого предмету.
Виявлені тілесні ушкодженні могли утворитись в час та при обставинах вкаазаних в описовій частині постанови» (а.п. 220-224, 231-234 том № І).
З акту судово-медичного дослідження № 162-мк від 13.05.2015 року - 02.06.2015 року слідує, що при дослідженні клаптя шкіри з передньої поверхні шиї від трупа ОСОБА_14 виявлено одну колото-різану рану, яка утворилась від дії плескатого гострого колюче-ріжучого предмету, типу клинка ножа, що мав обух з добре вираженими ребрами з одного боку та гостре лезо з іншого. По краях і на стінках досліджуваної рани нашарувань сполук заліза не виявлено. В ділянці рани будь-яких нашарувань та включень не виявлено (а.п. 225-227 том № І).
З акту судово-медичного дослідження № 647 від 14.05.2015 року - 12.06.2015 року слідує, що крововиливи без клітинної реакції в м'яких тканинах з ділянки рани на шиї. Нерівномірне понижене кровонаповнення судин внутрішніх органів; шунтування кровоточу в нирках. Серозний набряк легень з крововиливами в альвеоли вогнищево; хронічний персистуючий гепатит, вогнищевий жировий гепатоз. Паравазальний, стромагений, дрібновогнищевий замісний кардіосклероз з вогнищами фрагментації міокарда. Вогнищевий нефросклероз (а.п. 228 том № І).
З акту судово-медичного дослідження № 1030 від 14.05.2015 року слідує, що в результаті судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_14 , 1976 р.н., знайдено етиловий спирт в концентрації - 1, 92 проміле (а.п. 230 том № І).
З акту судово-медичного дослідження № 407 від 03.06.2015 року - 04.06.2015 року слідує, що при визначенні групової належності в крові трупа ОСОБА_14 , 1976 р.н. виявлений антиген Н (а.п. 229 том № І).
З акту судово-медичного дослідження № 141/ц від 02.06.2015 року - 15.06.2015 року слідує, що в крові трупа ОСОБА_14 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.
Кров ОСОБА_13 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО.
При судово-цитологічному дослідженні клинка (об. 1) кухонного ножа знайдені кров людини. При визначені групової належності крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.
Отже, походження крові в об. 1 можливе від особи, в крові якої міститься антиген Н по системі АВО, в тому числі від потерпілого ОСОБА_14 (а.п. 236-240 том № І).
З висновку експерта № 835 від 25.05.2015 року слідує, що сліди пальців рук № 1 (20х23мм), № 2 (15х20мм), № 4 (13x24mm), № 6 ( 15х23мм), № 7 (15х15мм), № 8 (12х16мм), № 9 (8х10мм) та слід долоні №10 (25x58мм), що вилучені, відповідно, з банки пива «Славутич» на кухні, з пачки цигарок «Winston» на кухні, з білої прозорої чашки на кухні, з пляшки горілки «Горілочка» на кухні, з дверної коробки вхідних дверей до квартири під час ОМП 11.05.2015 року по АДРЕСА_1 є придатними для ідентифікації за ними особи. Сліди пальців рук № 3 (22х29мм), № 5 (15х23мм), № 11 (13х21мм), що вилучені, відповідно, з скляної прозорої чашки на кухні, з білої прозорої чашки на кухні, з рами вікна на кухні, є не придатними для ідентифікації за ними особи.
Сліди пальців рук: № 1 (20x23мм), № 2 (15x20мм), залишені, двічі, великим пальцем лівої руки ОСОБА_14 1976 р.н.; № 4 (13х24кім) залишені великим пальцем правої руки гр. ОСОБА_14 , 1976 р.н.; № 6 ( 15х23 мм) та № 7 (15х15мм), залишені двічі, вказівним пальцем правої руки ОСОБА_13 , 1973 р.н.; №8(12x16мм) та № 9 (8x10мм), залишені, двічі, середнім пальцем правої руки ОСОБА_13 , 1973 р.н.; слід долоні № 10 (25x58мм) залишений долонею лівої руки ОСОБА_13 , 1973 р.н. (а.п. 3-8, 9-14, 15-17 том № ІІ).
З висновку експерта № 213 від 15.06.2015 року по 19.06.2015 року слідує, що при дослідженні крові трупа ОСОБА_14 виявлений антиген Н. В змиві з лівої руки ОСОБА_13 (об. № 2), знайдена кров людини в якій виявлені антигени А і Н. Таким чином ця кров могла походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. Також походження антигена Н не виключається за рахунок домішки крові від потерпілого ОСОБА_14 . Відповісти на запитання, чи належить кров в змиві з лівої руки ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , не є можливим, в зв'язку з відсутністю зразка його крові. В змиві з правої руки ОСОБА_13 (об.№1), виявлена кров, видова належність якої не встановлена в зв'язку з отриманням негативних результатів реакції зі всіма преципітуючими сироватками, що є у відділенні (а.п. 20-24 том № ІІ).
З висновку експерта № 140/ц від 02.06.2015 року по 12.06.2015 року слідує, що в крові трупа потерпілого ОСОБА_14 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_13 належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук (об. 1) ОСОБА_13 знайдений піт, а також кров людини. При визначенні групової належності піднігтьового вмісту рук ОСОБА_13 виявлені антигени А і Н по системі АВО.
Отже, сліди могли утворитися при змішування крові та поту особи/осіб, в крові якої/яких містяться антигени А і Н в тому числі від самого ОСОБА_13 (антигени А, Н) та потерпілого ОСОБА_14 (антиген Н, (а.п.28-32 том № ІІ).
З висновку експерта № 212 від 09.06.2015 року по 11.06.2015 року слідує, що при дослідженні крові трупа ОСОБА_14 виявлений антиген Н. В змиві (об. № 1) з тім'яної частини голови ОСОБА_13 знайдена кров людини, яка містить антигени А та Н. Ця кров могла походити від лиця або лиць, в організмах яких містяться вказані антигени або один з них.
Таким чином, присутність крові потерпілого ОСОБА_14 в даному випадку не виключається у вигляді домішки (а.п. 36-39 том № ІІ).
З висновку експерта № 214 від 15.06.2015 року по 19.06.2015 року слідує, що на черевику з лівої ноги (об. № 1), вилученому у ОСОБА_13 , знайдена кров людини в якій виявлені антигени А і Н.
Таким чином ця кров могла походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. Також походження антигена Н не виключається за рахунок домішки крові в даному сліді від потерпілого ОСОБА_14 .
На черевику з лівої ноги (об. № 2), вилученому у ОСОБА_13 , виявлена кров, видова належність якої не встановлена в зв'язку з отриманням негативних результатів реакції зі всіма преципітуючими сироватками, що є у відділенні.
На черевику з правої ноги (об. № 3) кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не виявлена (а.п. 43-47).
З висновку експерта № 215 від 10.06.2015 року по 12.06.2015 року слідує, що при дослідженні крові трупа ОСОБА_14 виявлений антиген Н. В плямі на манжеті правого рукава (об. № 2) кофти ОСОБА_13 , знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. Ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_14 .
В усіх інших плямах на кофті ОСОБА_13 (об. № № 1, 3, 4, 5) знайдена кров людини, виявлені антигени А та Н. Ця кров могла походити від лиця або лиць, в організмах яких містяться вказані антигени або один з них. Таким чином, присутність крові потерпілого ОСОБА_14 в даному випадку не виключається у вигляді домішки (а.п. 48-52 том № ІІ).
З висновку судово-психіатричного експерта № 155 від 07.07.2015 року слідує, що ОСОБА_13 на період кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, стійким хронічним психічним розладом не страждав, виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, синдром залежності (МКХ-10: F19.24), за своїм психічним станом на той час міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_13 на даний час стійким хронічним психічним розладом не страждає, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання алкоголю та інших психоактивних речовин, синдром залежності (МКХ-10: F19.24), за своїм психічним станом здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_13 стійким хронічним психічним захворюванням не страждає, внаслідок цього не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
ОСОБА_13 виявляє достатній рівень протікання когнітивних процесів (пам'яті, уваги, мислення); в особистісній сфері - емоційна лабільність, дратівливість, схильність до збудливих форм поведінки у конфліктах, вольова нестійкість, певна імпульсивність, швидка пересичуваність нецікавою для себе діяльністю, розважальний характер інтересів у поєднанні зі вживанням психоактивних речовин, обмежене коло інтересів, відсутність спрямованості на трудову діяльність, низький рівень домагань, делінквентність життєвих настанов, низький морально-етичний рівень розвитку особистості.
ОСОБА_13 виявляє емоційно-вольову нестійкість, схильність до збудливих форм реагування у конфліктних ситуаціях, які знаходять свій прояв у його поведінці, але суттєво не уплинули у період правопорушення, в якому він підозрюється (а.п. 58-61 том № ІІ).
З даного висновку слідує також, що підекспертний, на час його проведення, пояснював, що у той день сварка з потерпілим виникла у зв'язку з тим, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 почали чіплятися до його сестри та племінниці, тож він зробив з даного приводу зауваження потерпілому, але вони не реагували. Знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та будучи розгубленим на поведінку ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , вирішив нанести їм тілесні ушкодження. Так, підвівшись із стільця, хотів почати наносити тілесні ушкодження за допомогою фізичної сили, але зрозумів, що за фізичними даними з ними двома не впорається, вирішив їм спричинити за допомогою ножа тілесні ушкодження. Знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, деяких фактів, які відбувалися з ним та з вищевказаними особами, не пам'ятає. Пам'ятає лише те, що в правій руці тримав кухонний ніж, за допомогою якого наносив удари в ділянку живота, кому з вищевказаних осіб наносив удари, пояснити не може; хтось забрав ножа та куди він у подальшому подівся, не знає. Починаючи розуміти що накоїв, відразу вибіг на вулицю, кудись пішов, після чого повернувся назад до під'їзду, в якому мешкає, та був затриманий працівниками міліції, доставлений до ОСОБА_26 .
При цьому, наявні у провадженні постанови слідства про призначення експертиз свідчать про те, що останні були призначені у відповідності до Кримінального процесуального Кодексу України.
Тож, суд присяжних звертає увагу на той факт, що усі без виключення висновки експертиз за своєю суттю зводяться до того, що при дослідженні крові трупа ОСОБА_14 виявлений антиген Н, а в плямах на одязі, в який був одягнений обвинувачений знайдена кров людини та при встановленні групової належності якої виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, тобто, за даними експертиз, ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_14 або ж, у даному випадку, її присутність не виключається у вигляді домішки, тобто цими джерелами доказів беззаперечно підтверджуються обставини передбачені ст. 91 КПК України, як-то: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого.
Порушень положень § 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України , кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом . Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, судом присяжних, враховуючи той факт, що в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, з урахуванням положень ст. 325 КПК України, яка регламентує, що якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду, та з урахуванням думки учасників процесу з боки сторони обвинувачення та захисту, які не заперечували проти продовження розгляду у його відсутність, оскільки це не перешкоджає з'ясуванню всі обставини, та безпосередніх положень ст.ст. 22, 26 КПК України, визнано за можливе провести розгляд цього криимінального провадження у відсутність останнього (потерпілого ОСОБА_15 ), оскільки за його відсутності є можливим з'ясувати всі обставини під час судового розгляду у провадженні.
Також, у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про відмову від допиту свідка ОСОБА_27 , яке ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, а саме з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень ст.ст. 22, 26 КПК України, задоволено.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд присяжних зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд присяжних за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за обставин, встановлених судом.
При кваліфікації дій обвинуваченого судом присяжних враховується таке.
З копії вироку Дніпровського районного суду м. Києва 10.07.2002 року слідує, що ОСОБА_13 був засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до 7 років позбавлення волі.
У даному випадку 11.05.2015 року ОСОБА_13 вчинив умисне вбивство ОСОБА_14 .
При цьому, судимість за раніше вчинений замах на вбивство, на момент вчинення нового злочину та цей час, не знята і не погашена в установленому законом порядку, строки давності притягнення до відповідальності за перший злочин не минули, обставини передбачені ч. 4 ст. 49 КК, а саме звільнення судом від кримінальної відповідальності обвинуваченого, у зв'язку із закінченням строків давності, відсутні.
Пунктом 13 частини 2 статті 115 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне вбивство вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу.
З положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» (надалі - Постанова) слідує, що за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуються дії особи, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу. Відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину. Під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються не тільки вбивства, кваліфіковані за ст. 115 КК 2001 р. чи статтями 94 і 93 КК 1960 р., а й убивства, відповідальність за які передбачена іншими статтями КК (статті 112, 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ст. 443 КК 2001 р. чи відповідні статті КК 1960 р.).
Тож, суд присяжних, у даному конкретному випадку, враховуючи вищезазачені фактичні дані, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_13 саме за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне вбивство, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_13 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання покарання ОСОБА_13 є вчинення кримінального правопорушення (злочину) в стані алкогольного сп'яніння.
Також, суд присяжних враховує, що обвинувачений ОСОБА_13 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак знаходиться з 11.06.2001 року на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, має постійне місце реєстрації та проживання, стан здоров'я, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (не працює, раніше судимий, не одружений), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає не належні соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 115 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, суд присяжних, переконаний, що визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 115 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Підстав для призначення довічного позбавлення волі обвинуваченому суд присяжних, враховуючи дані про особу ОСОБА_13 , положення КК України та Постанови, не убачає.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді утримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання обвинуваченому слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення, а саме з 11.05.2015 року по 04.02.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд присяжних, -
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 11.05.2015 року по 04.02.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, вважати продовженим до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) гривня 04 копійки.
Речові докази у кримінальному провадженні унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110040006810 від 11.05.2015 року згідно постанов старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_19 від 06.07.2015 року (а.п. 85-86, 87-88, 89-90, 91-92 том № ІІ), - знищити, окрім як мобільнго телефону марки «Siemens» С-55, IMEI: НОМЕР_1 з сім картою «Київстар», який повернути власнику (володільцю).
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Присяжні: ОСОБА_3
ОСОБА_5
ОСОБА_4