Справа № 755/22170/15-ц
"20" січня 2016 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Астахової О.О.
за участю секретаря - Рудь Р.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, поданої в особі представника - ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.09.2015 р. у справі № 1082/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1, поданої в особі представника - ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.09.2015 р. у справі № 1082/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 яким стягнуто стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 340 941 (триста сорок тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 66 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року та 4718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469 152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469 152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
У задоволені решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Обгрунтовуючи подану заяву тим, даний спір не підлягав розгляду третейським судом, оскільки не підсудний третейському суду, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».
Учасники третейського розгляду у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 389-9 ЦПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про день та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяв.
За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали третейської справи, оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.09.2015 р. у справі № 1082/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 340 941 (триста сорок тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 66 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року та 4718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469 152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469 152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 469152 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року.
У задоволені решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 53 коп. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
З матеріалів справи вбачається, що за п. 6.2 кредитного договору №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, передбачено, що всі спори, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №2006/13-2.06/1065 від 25.12.2006 року було укладено договори поруки: № 07-15/1320 від 25.12.2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_3; № 07-15/1321 від 25.12.2006 року між АКБ СО«Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_4; № 07-15/1322 від 25.12.2006 року між АКБ СО«Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_5.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
Отже, на момент ухвалення рішення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків - 18 вересня 2015 року, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Частиною 6 ст. 389-4 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право або постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін або постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.
Відповідно ст. 389-5 ЦПК України, рішення третейського суду може бути скасоване лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України у справі № 6-64цс15 від 20.05.2015 року, Закон України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнив пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
У постанові Верховного Суду України у справі № 6-856цс15 від 02.09.2015р. викладена правова позиція щодо непідвідомчості спорів за позовами банків про стягнення заборгованості за кредитними договорами із споживачами банківських послуг третейським судам.
За ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Оскільки заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.
У зв'язку із вище викладеним, суд вважає обґрунтованою заяву ОСОБА_1 щодо скасування рішення третейського суду, оскільки справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Керуючись Законом України «Про третейські суди», ст.ст. 88, 208, 209, 210, 293, 294 ч. 6 ст. 389-4, ст.ст. 389-5, 389-6 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», Постановою Верховного Суду України у справі № 6-856цс15 від 02.09.2015р. суд, -
Заяву ОСОБА_1, поданої в особі представника - ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.09.2015 р. у справі № 1082/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.09.2015 р. у справі № 1082/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - скасувати.
Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку, визначеному ЦПК України для оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі проголошення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.