Номер провадження 2-а/754/336/15
Справа №754/9686/15-а
Іменем України
30 вересня 2015 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу еск. батальйону супроводжуючого полку ДПС ДАІ ГУМВС України м. Києва лейтенанта міліції Хорова Григорія Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову ПС2№303867 у справі про адміністративне правопорушення від 01.07.2015р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень в повному обсязі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, пояснивши, що 01.07.2015 року близько 10 години ранку вона їхала по бульвару Лесі Українки в м. Києві в напрямку с. м. "Дружба народів" у лівій смузі з наміром здійснити розворот для зміни напрямку руху у зворотній бік, перехрестя бульвару Лесі Українки і вул. І.Кудрі є регульованим перехрестям і має світлофор з додатковою секцією для здійснення розвороту у зворотньому напрямку, займаючи лівий ряд руху, оскільки збиралась здійснити розворот ліворуч у зворотньому напрямку, перед нею знаходився транспортний засіб, дочекавшись зеленого сигналу світлофора, почала виконувати розворот, виїхавши на перехрестя та почала виконувати маневр, світлофор вже знаходився поза межами її зору. Надавши перевагу в русі автомобілям що рухались у зустрічному напрямку, завершила розворот і звільнила перехрестя. Вважає, що в своїх діях керувалась п. 10.4 та п. 16.8 ПДР України, в яких зазначено: (п. 10.4.), що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот; (п. 16.8.) Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Додатково зазначивши, що вже після виконання розвороту її зупинив інспектор ДАІ, її пояснення він не прийняв до уваги та виніс Постанову про адміністративне правопорушення, яку вона вважаю незаконною та такою що підлягає скасуванню з вище наведених підстав.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, надавши пояснення, додатково зазначивши, що інспектором не були надані докази на підтвердження адміністративного правопорушення, який не беручи до уваги надані позивачем пояснення на місці події, розглянув адміністративну справу та виніс постанову, яка є предметом оскарження.
У судове засідання відповідач не з'явився, письмові заперечення суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у неї доказів.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що 01 липня 2015 року старший інспектор ДПС взводу еск. батальйону супроводжуючого полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві лейтенант міліції Хоров Григорій Олексійович виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, серія ПС2 №303867, встановивши, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Фіат Панда, номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. І.Кудрі та бул. Л.Українки здійснила розворот на заборонений сигнал світлофора, порушивши п. 8.7.3 (е), чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення є документом суворої звітності, а його форма затверджена у додатку 1 Наказу МВС України № 185 від 22.02.2001 року "Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення".
Розпорядження МВС України від 21.05.2009 року № 466 (п.1.6) зобов'язує співробітників ДАІ виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-відео матеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до п. 2.7 Інструкції, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків тощо).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. При ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 01 липня 2015 року, серія АП1№592689, та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 липня 2015 року, серія ПС2 №303867, були порушені вищенаведені норми, також, вимоги ст. 280 КУпАП, оскільки не були з'ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи, не враховано, що даний протокол не у повному обсязі не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі на зазначені всі відомості, необхідні для вирішення справи та доведення вини, достатні докази допущення порушення ПДР (фото-відео матеріалів, показів свідків тощо), до протоколу не долучені матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків тощо); у постанові відсутні докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, не вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник та висловлені останнім доводи, оскільки позивач по суті порушення була не згодна, що було залишено поза увагою відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог та в обґрунтування правомірності своїх дій, не здобуто таких доказів і в ході судового засідання.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не в порядку, встановленому законом, не у точній відповідності з законом, оскільки відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не були враховані характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, не були з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оцінка доказів не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та вимогах закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є безпідставною, такою, що не відповідає вимогам Закону, а тому підлягає скасуванню з вищенаведених підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати в даному конкретному випадку, покладаються на рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 8, 9, 251, 256, 280, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 4-16, 18, 69-71, 94, 99, 100, 104-106, 158-164 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ПС2 №303867 у справі про адміністративне правопорушення від 01.07.2015р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Петріщева І.В.