Справа № 752/20198/13-к
Провадження №: 1/752/21/16
11.02.2016 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
громадського захисника ОСОБА_13 ,
потерпілого ОСОБА_14 ,
представника потерпілого ОСОБА_15 ,
підсудних ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2003 року ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Голосіївського районного суду с. Києва від 01.07.2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2009 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,15.09.2010 року умовно достроково звільнений з місць позбавлення волі, не відбувши строк покарання 8 місяців 19 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України -
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_17 26.08.2011 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи разом з ОСОБА_16 та особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, за адресою АДРЕСА_3 , помітили потерпілого ОСОБА_14 . ОСОБА_17 попередньо вступивши у злочинну змову з ОСОБА_16 та особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, наздогнали потерпілого, після чого, ОСОБА_16 наніс ОСОБА_14 один удар ногою по ногам через, що останній впав на землю. Надалі, ОСОБА_16 наніс потерпілому приблизно десять ударів руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження. З метою подолання у ОСОБА_14 волі до опору, ОСОБА_16 схопив його правою рукою, зігнутою в лікті за шию і почав її здавлювати. В цей час ОСОБА_17 , скориставшись тим, що потерпілий не в змозі чинити опір, почав обшукувати кишені його одягу та з правої кишені штанів заволодів мобільним телефоном «Нокіа С2-01», вартістю 857 грн., з сім - картою «Лайф», вартістю 15 грн., та карткою пам'яті місткістю 2 Гб, вартістю 75 грн., а також грошовими коштами у сумі 20 грн., що знаходили в правій зовнішній кишені куртки. В той час, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою подавлення волі потерпілого до спротиву, нанесла удар ОСОБА_14 в ліву частину скроні голови, в результаті чого, потерпілий впав на землю та втратив на деякий час свідомість, тобто, особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, було застосовано насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Заволодівши майном потерпілого ОСОБА_14 , на загальну суму 967 грн., підсудні з місця вчинення злочину зникли.
Згідно висновку судово - медичної експертизи №392/і від 27.09.2011 року тілесні ушкодження отримані ОСОБА_14 відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_17 визнається судом винним у злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Також, судом визнано доведеним, що ОСОБА_16 26.08.2011 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи разом з ОСОБА_17 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у дворі житлового будинку АДРЕСА_3 , помітили потерпілого ОСОБА_14 , який йшов повз. Вступивши в злочинну змову з ОСОБА_17 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_16 наздогнав потерпілого та наніс йому удар ногою по ногам, внаслідок чого ОСОБА_14 впав на землю. ОСОБА_16 наніс потерпілому близько десяти ударів руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши тілесні ушкодження. Після цього, ОСОБА_16 правою рукою зігнутою в локті, схопив ОСОБА_14 за шию та почав її здавлювати, чим подолав волю останнього до опору. В цей же час, ОСОБА_17 почав обшукувати кишені ОСОБА_14 та заволодів телефоном «Нокіа С2-01», вартістю 857 грн., сім - карткою «Лайф», вартістю 15 грн., картою пам'яті місткістю 2 ГБ, вартістю 75 грн., що знаходились в правій кишені штанів та грошовими коштами у сумі 20 гривень, що знаходились у правій зовнішній кишені куртки. Крім того, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшла до потерпілого та нанесла йому удар рукою в ліву частину скроні голови, в результаті чого ОСОБА_14 впав на землю та втратив свідомість, цим самим, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження застосувала насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. Заволодівши майном потерпілого ОСОБА_14 , на загальну суму 967 грн., підсудні з місця вчинення злочину зникли.
Тілесні ушкодження отримані потерпілим ОСОБА_14 , згідно висновку судово - медичної експертизи №392/і від 27.09.2011 року, відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_16 визнається судом винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Разом з цим, 16.12.2010 року, приблизно о 17.30 годин, ОСОБА_16 перебуваючи в магазині «Край», що розташований на першому поверсі ТРЦ «Магелан» за адресою: м. Київ, пр-т А. Глушкова, 13-Б, вирішив таємно викрасти чуже майно та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з полиці магазину дві банки кави «Якобз», вартістю 53,50 грн. кожна, на загальну суму 107,00 грн., сховавши їх собі до рукавів куртки, в яку був одягнений. Після чого,підсудний з викраденим майном направився до виходу з магазину, не оплативши товар. Однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
Отже, ОСОБА_16 визнається судом винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 свою вину в інкримінованому йому за ч. 2 ст. 187 КК України злочині не визнав, не погодився з правовою кваліфікацією та пояснив, що 26.08.2011 року з компанією сиділи у дворі будинку №106 по вул. Заболотного в м. Києві та спілкувались. Підійшли ОСОБА_18 з ОСОБА_19 , почали спілкуватися. Раніше з ОСОБА_19 знайомий не був. Між потерпілим та ОСОБА_18 виник конфлікт. Обидва відійшли в бік та почали з'ясовувати відносини. Пішовши подивитись, що відбувається, на місці де сталась бійка, побачив на землі мобільний телефон «Нокіа», підняв та поклав до власної кишені. Після цього, разом з ОСОБА_18 пішли на ринок за сигаретами, де зустріли особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який мав при собі паспорт, ОСОБА_17 запропонував піти у ломбард, щоб здати знайдений телефон, після чого передав телефон особі матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Ударів ОСОБА_19 не наносив.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч. 2 ст. 187 КК України не визнав, не погодившись з правовою кваліфікацією вчинених дій. Пояснив, що 26.08.2011 року повертався додому з роботи, на ринку зустрів ОСОБА_19 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Потерпілий був один та запропонував випити з ним пива. По дорозі зустріли знайомих. ОСОБА_19 вів себе агресивно та став чіплятися до підсудного, в результаті чого виник конфлікт,який переріс у бійку. Бійка відбувалась біля будинку №106, по вул. Заболотного в м. Києві, на газоні біля колонки. Більше участь у бійці ніхто не приймав. Кілька раз штовхнув потерпілого, однак в процесі бійки останній не падав та не втрачав свідомість. ОСОБА_19 заспокоївся та залишився стояти на газоні, а підсудний повернувся до товаришів. Надалі, ОСОБА_18 з наглядно знайомим йому ОСОБА_20 пішли на ринок за сигаретами, по дорозі зустріли особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, якого раніше не знав, їх познайомив ОСОБА_20 . ОСОБА_20 запропонував піти у ломбард та здати телефон під заставу для отримання кредиту, що в подальшому утрьох і зробили. Телефон знаходився у ОСОБА_20 , як і коли ОСОБА_20 передав телефон особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не бачив. Який саме був телефон не знав і не бачив. До ломбарду зайшла особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підсудні залишились чекати на ганку, що відбувалося в середині ломбарду не знає. Згодом були затримані працівниками міліції, які повідомили, що телефон викрадений та належить ОСОБА_19 , особисто ОСОБА_18 вважав, що телефон належить ОСОБА_20 .
Вважаючи, що підсудний ОСОБА_16 повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та підтвердив, що 16.12.2010 року, дійсно викрав дві пляшки кави «Якобз» в ТРЦ «Магелан» та не маючи грошей, щоб розрахуватись за товар, пройшов повз каси, після чого був затриманий охоронцями магазину. А тому суд заслухавши думку учасників кримінального процесу визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Покази підсудних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в інкримінованому їм злочині за ч. 2 ст. 187 КК України, суд оцінює критично, бо вони є суперечливими, а тому суд оцінює їх як намагання будь - яким чином зменшити або уникнути кримінальної відповідальності, крім того вони не узгоджуються із показами потерпілого та свідків, а також з іншими доказами, що були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_16 та ОСОБА_17 своєї вини у вчиненні інкримінованого ним за ч. 2 ст. 187 КК України злочину, їх вина в повному обсязі підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 у повному обсязі підтримав покази надані ним під час досудового слідства та які були дослідженні в судовому засіданні та пояснив, що 26.08.2011 року раніше повернувся з роботи, пішов гуляти, познайомився з дівчиною, яку вирішив провести додому. Провівши дівчину додому, пішов на «феофанівський» ринок за пивом. Близько 23 години 30 хвилин зустрівся з підсудним ОСОБА_18 , почали пити пиво. ОСОБА_18 познайомив потерпілого зі своїми знайомими, з якими вони продовжили розпивати алкогольні напої. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_14 пішов геть. Йдучи по бетонному майданчику, по вул. Заболотного у м. Києві, ОСОБА_14 відчув, що на нього напали ззаду та збили його з ніг. ОСОБА_18 почав наносити удари в область ніг. Від нанесених ударів потерпілий впав на землю, намагаючись підвестись, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почала наносити ОСОБА_14 удари коліном в область голови, а саме у ліву скроню, в той час як ОСОБА_20 витяг з кишені мобільний телефон та грошові кошти, які потерпілий мав при собі. Від удару в голову втратив свідомість, коли прийшов до тями поряд вже нікого не було. Коли стався напад перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому кількість ударів нанесених йому під час нападу не пам'ятає. Прийшовши додому, батьки викликали працівників міліції. Того ж дня, спільно з працівниками міліції проїжджаючи біля ломбарду, що по вул. Лятошинського в м. Києві, потерпілий вказав на осіб які його побили та викрали мобільний телефон.
Вказані покази, суд вважає за необхідне покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони повністю узгоджуються з показами потерпілого наданими ним під час досудового слідства, протоколами очних ставок, явкою з повинною ОСОБА_17 та поясненнями підсудних ОСОБА_17 , ОСОБА_16 наданими останніми на досудовому слідстві.
Свідок ОСОБА_21 , пояснив що він працює оперуповноваженим карного розшуку Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. На час проведення слідства по вказаній справі займав посаду слідчого Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Влітку 2011 року, на виконання надійшли матеріали на підставі яких була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Останніх було затримано в порядку ст. 115 КПК України (1960 року) біля ломбарду разом з квитанцією про здачу телефону, після чого було проведено допит та очні ставки. Подробиці проведення допитів та очних ставок не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Під час допиту жодного тиску на підсудних не чинили. Початково кримінальну справу було порушено за ч. 2 ст. 186 КК України, однак після витребування справи Головним слідчим управлінням м. Києва було перекваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України.
Свідок ОСОБА_22 пояснив, що працює на посаді оперуповноваженого карного розшуку Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. З потерпілим ОСОБА_19 раніше знайомий, оскільки проживали в одному будинку. Події відбувались у літку 2011 року, подзвонив керівник та повідомив, що в нічний час по вул. Лятошинського в м. Києві було затримано невідомих осіб, які скоїли грабіж. Під час допиту підсудні визнали свою вину, покази надавали добровільно, підписали явку з повинною, жодного фізичного тиску на них не чинилося. Тілесних ушкоджень ОСОБА_16 не наносив, звідки взялися побої невідомо. Протоколу затримання підсудних не складав, оскільки до райвідділу їх доставили працівники ДСО, після допиту доставив їх до слідчого відділу. Кого саме з підсудних допитував не пам'ятає. Допиту потерпілого ОСОБА_19 не проводив. Під час допиту підсудні розповіли, що зустріли потерпілого на вул. Заболотного в м. Києві, між ними виник конфлікт, під час якого один з підсудних вдарив ОСОБА_19 , а інший дістав з його кишені мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_23 пояснила, що працює старшим слідчим СУГУ МВС України в м. Києві, На час проведення слідства працювала на посаді слідчого Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві та на момент вчинення злочину перебувала на добовому чергуванні. Від чергового надійшло повідомлення про те, що було скоєно злочин, необхідно було здійснити огляд місця події, що і зробила після виїзду на місце події. Огляд місця події проводився біля будинку №106 на вул. Заболотного в м. Києві, чи був присутнім потерпілий під час огляду місця події не пам'ятає. Після того, як слідчо - оперативна група повернулась до райвіділку, провела допит потерпілого, під час якого останній надав документи на телефон, які були приєднані до протоколу в якості додатку. Розслідування вказаної кримінальної справи не здійснювала, оскільки перебувала в складі оперативної групи, яка виїжджала за викликом. Під час проведення допиту потерпілий був втомлений, однак на стан здоров'я не скаржився.
Свідок ОСОБА_24 пояснив, що працює старшим оперуповноваженим особливо важливих справ департаменту внутрішньої безпеки МВС України. Крім того, пояснив, що у 2011 році працював на посаді слідчого СУГУ МВС України в м. Києві. На той час в провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_20 і ОСОБА_18 , що була порушена за ч. 2 ст. 186 КК України, вина підсудних була доведена під час досудового слідства зібраними в справі доказами, показаннями свідків, експертизою, після чого матеріали були направленні до суду. Справа була витребувана Головним слідчим управлінням м. Києві, після чого була зроблена перекваліфікація за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки зі слів потерпілого було встановлено, що потерпілий втрачав свідомість. Жодного тиску на потерпілого чи підсудних не чинив. Які конкретно слідчі дії проводив під час розслідування та чи повідомляв підсудних про перекваліфікацію, не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу.
Крім того, вина підсудних підтверджується показами свідка ОСОБА_25 , даними під час досудового слідства , та дослідженими у судовому засіданні, про те, що він працює молодшим інспектором у ВДСО Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. 27.08.2011 він ніс службу в складі автопатруля по району. Приблизно о 00 годині 20 хвилин надійшло повідомлення від чергового, що по АДРЕСА_4 чекає заявник. При приїзді на місце їх зустрів громадянин ОСОБА_14 , який розповів, що приблизно 40 хвилин тому його пограбували 3 особи та забрали при цьому його мобільний телефон марки «НОКІА С2-01»та гроші в сумі 20 гривень. Далі в присутності заявника було опрацьовано територію Голосіївського району м. Києва. Під час цього, проїжджаючи по вул.. Лятошинського біля приміщення ломбарду «Скарбниця», було виявлено трьох молодих хлопців, яких впізнав ОСОБА_14 та пояснив, що це саме ці троє його пограбували. Далі зазначені особи були затримані та доставлені до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де було проведено їх огляд в ході якого було вилучено квитанцію з ломбарду на мобільний телефон «Нокіа» Зазначеними особами виявились ОСОБА_26 , ОСОБА_16 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Психологічного чи фізичного впливу до підсудних не застосовувалось.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що працює експертом оцінювачем в ломбарді «Скарбниця» за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 18. Точної дати та року вказаних подій не пам'ятає. Перебуваючи того дня на роботі, близько 00.20 години, до ломбарду зайшов раніше невідомий йому чоловік та попросив надати грошовий кредит під заставу мобільного телефону, марку якого точно не пам'ятає. Ніяких документів стосовно належності телефону, клієнт не надав. Через 5 хвилин, озвучивши клієнту суму яку він може отримати за телефон, запропонував обговорити умови та строк надання кредиту. В результаті укладання договору клієнту була надана грошова сума, а також чек суворої звітності. Саме в цей час до ломбарду зайшли співробітники міліції, після них зайшов потерпілий, який впізнав свій телефон. Документів на телефон потерпілий при собі не мав. Клієнт в цей час знаходився в приміщенні ломбарду, а його товариші чекали його на ганку. Після чого приїхала слідчо - оперативно група. Клієнта було затримано за підозрою у вчиненні злочину. Самого потерпілого не пам'ятає, бо пройшло багато часу, пам'ятає, що потерпілий весь час скаржився на головний біль.
Додатково, на підтвердження встановлених судом обставин та вини підсудних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 свідчать наступні досліджені в судовому засіданні докази, які суд враховує та бере до уваги, зокрема протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінальної справи документи, які були досліджені судом, серед яких:
- протоколи допиту потерпілого ОСОБА_14 (а.с. 22-24, 28-30, 41-49, т. 2);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_14 та ОСОБА_28 від 27.08.2011 року, під час якої ОСОБА_14 підтримав свої покази, які давав під час досудового слідства (а.с. 66-68 т. 2);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 від 21.10.2011 року, під час якої потерпілий підтримав свої покази відносно вчинення злочину щодо нього (а.с. 69-71 т. 2);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 від 27.08.2011 року (а.с. 75-77 т. 2);
- протоколом явки з повинною та поясненнями ОСОБА_17 , згідно який підсудний визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та вказав, що потерпілий дійсно втрачав свідомість під час нападу на нього(а.с. 108-113 т. 2);
- протоколом огляду місця події від 27.08.2011 року, відповідно до якого у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження було виявлено та вилучено гроші та примірник договору №045-11036052 від 27.02.2011 року на здачу мобільного телефону марки «Нокіа С2-01», які належать потерпілому ОСОБА_14 (а.с. 22-33);
- протоколом виїмки від 27.09.2011 року, згідно якого в ломбарді «Скарбниця» за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 18, в м. Києві було вилучено 1 екземпляр договору №045-11036052 від 27.02.2011 року, що був укладений між особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та представником ломбардного відділення, згідно якого особа, маьеріали відносно якої виділені в окреме провадження здав мобільний телефон «Нокіа С2-01», який належить потерпілому ОСОБА_14
(а.с. 80 т.2);
- висновком судово-медичної експертизи № 392/і від 27.09.2011, встановлено, що у потерпілого ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент судово-медичного огляду від 29.08.2011, були виявлені такі тілесні ушкодження: -синець у набрівній ділянці зліва; на переднє-боковій поверхні грудної клітки справа в проекції 9-10 ребер по переднє-паховій лінії - (2); описані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, утворились від дії тупих предметів, не виключено, внаслідок нанесення ударів руками чи взутими ногами, у строк зазначений у описовій частині постанови, тобто 26.08.2011, кожне з яких, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості здоров'я), відповідно до п.п. 4.6.та 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, погоджених Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним Судом України, Службою безпеки України. Утворення тілесних ушкоджень внаслідок падіння на площину виключається.(а.с. 101-104 т. 2);
- речовими доказами: а саме грошима у сумі 23 гривні та 307 гривень, двома примірниками договору застави №045-11036052 від 27.02.2011 року.
На підтвердження цього також свідчить протокол відтворення обстановки та обставин події від 06.11.2015 року (а.с. 147-149 т. 7) під час якого потерпілий ОСОБА_14 підтвердив покази надані ним під час досудового слідства.
Заслухавши підсудних, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає безпосередньо дослідженні докази належними, допустимими, достовірними, та оцінюючи їх у сукупності, достатніми для належної правової оцінки дій підсудних та визнання їх винуватості за ч. 2 ст. 187 КК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що вина ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в інкримінованих їм злочинах доведена повністю та кваліфікує злочинні дії ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми діями, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Злочинні дії ОСОБА_16 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми діями, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_17 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_17 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_17 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_16 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше неодноразово судимий, вчинив злочин маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, стан його здоров'я, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_16 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_16 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_17 та ОСОБА_16 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому:
ОСОБА_17 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, вважаючи таке покарання достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
ОСОБА_16 необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, застосувавши правила ст. 70 КК України, призначивши покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та з урахуванням вимог ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2009 року.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_17 , та ОСОБА_16 зарахувати в строк відбування покарання термін їх попереднього ув'язнення, починаючи з моменту їх фактичного затримання, а саме з 27.08.2011 року по 21.01.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та на час ухвалення вироку вважати такими, що відбули покарання у виді позбавлення волі строком 8 років 9 місяців 22 дні.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд обрану відносно ОСОБА_17 та ОСОБА_16 постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2016 року - скасувати.
Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України (1960 року).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 323,324 КПК України (1960 року), суд -
ухвалив:
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_17 рахувати з 27.08.2011 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув'язнення ОСОБА_17 з 27.08.2011 по 21.01.2016 року включно, зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, керуючись вимогами ст. 72 КК України, враховуючи, що сумарно строк попереднього ув'язнення ОСОБА_17 , перевищує призначене йому основне покарання, звільнити ОСОБА_17 від відбування основного покарання, обмежившись відбутим покаранням.
ОСОБА_17 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд обрану постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2016 року - скасувати.
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_16 - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2009 року та остаточно призначити міру покарання у виді 8 (восьми ) років 6 (шести) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_16 рахувати з 27.08.2011 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув'язнення ОСОБА_16 з 27.08.2011 по 21.01.2016 року включно, зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, керуючись вимогами ст. 72 КК України, враховуючи, що сумарно строк попереднього ув'язнення ОСОБА_16 , сумарно перевищує призначене йому основне покарання, звільнити ОСОБА_16 від відбування основного покарання, обмежившись відбутим покаранням.
ОСОБА_16 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд обрану постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2016 року - скасувати.
Речові докази: гроші у сумі 23 гривні та 307 гривень, які передані на зберігання в управління фінансового забезпечення ГУ МВС України в м. Києві - звернути в дохід держави.
два екземпляри договору застави №045-11036052 від 07.08.2011 року, які приєднанні до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.
дві банки кави «Якобз», вартістю 53.50 грн. кожна, які передані на зберігання представнику ТОВ «Край - 2» - ОСОБА_29 - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1