09 лютого 2016 року Справа № 910/16631/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С. - доповідача,
Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Сніжинка"
на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 12 серпня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2015 року
у справі№ 910/16631/15
господарського судуміста Києва
за позовомФермерського господарства "Сніжинка"
до1. Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
простягнення 124 904 грн. 55 коп.
за участю представника від відповідача-1: Горячих Я.О.
ФГ "Сніжинка" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення солідарно 27242,63 грн. пені, 3397,51 грн. 3% річних та 94264,41 грн. інфляційних втрат.
Позов мотивовано тим, що оскільки банком було порушено умови договору банківського поточного рахунку та не виконано зобов'язання за ним, банк повинен сплатити останньому пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №910/16631/15 (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 (судді: Шапран В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням, зокрема, на ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ФГ "Сніжинка" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
У скарзі зазначається, що судами надано невірну оцінку спірним правовідносинам, оскільки позивачем нараховано санкції за зобов'язаннями банку, які не підпадають під дію мораторію (на кошти, що надійшли на рахунки банку після введення тимчасової адміністрації).
Скаржник також вважає, що судами помилково відмовлено в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На думку скаржника, з часу запровадження у ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" тимчасової адміністрації до Фонду перейшли повні та виняткові права на управління банком, а відтак і відповідальність, пов'язана з діяльністю його уповноваженої особи у цей період.
У скарзі стверджується, що судами не прийнято до уваги, що неправомірне повернення платіжних доручень №80 від 15.12.2014 та №81 від 15.12.2014 відбулося внаслідок дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна С.С.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2016 у справі №910/16631/15 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" в особі його Запорізької обласної дирекції відкрито ФГ "Сніжинка" мультивалютний поточний рахунок №26002019543805 на виконання договору банківського поточного рахунку №TF.92105.001 від 09.01.2013.
15.12.2014 позивач звернувся до відповідача-1 із платіжними дорученнями №№ 80, 81 на перерахування 218710,93 грн. з поточного рахунку позивача на рахунок №37392081650317 із призначеннями платежу "сплата % за листопад 2014 згідно кредитного договору від 31.01.2013 №MKLVU2.92105.002 без ПДВ" та "сплата кредиту за 2014 згідно кредитного договору від 31.01.2013 №MKLVU2.92105.002 без ПДВ" відповідно.
Відповідач-1 листами від 26.12.2014 повідомив позивача про введення в банку з 28.11.2014 тимчасової адміністрації та про відмову у виконанні платіжних доручень позивача згідно ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №908/503/15-г, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та Вищого господарського суду України від 03.11.2015, встановлено факт порушення банком своїх зобов'язань за договором банківського вкладу та зобов'язано ПАТ "ВБР" перерахувати грошові кошти у розмірі 218710,93 грн. з поточного рахунку №26002019543805 ФГ "Сніжинка" в ПАТ "ВБР" на рахунок №37392081650317 в ПАТ "ВБР" з призначенням платежу - погашення кредиту за кредитним договором від 31.01.2013 № MKLVU2.92105.002.
Судами встановлено, що грошові кошти у розмірі 221718,63 грн. надійшли на рахунок позивача вже після запровадження в ПАТ "ВБР" процедури тимчасової адміністрації, що підтверджується відповідними виписками банку з поточного рахунку позивача, тому обмеження, встановлені п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на них не поширюються.
З огляду на це позивач звернувся із цим позовом про стягнення за неналежне виконання відповідачами своїх обов'язків 27242,63 грн. пені, нарахованої за період з 16.12.2014 по 05.02.2015, 3397,51 грн. 3 % річних нарахованих за період з 16.12.2014 по 05.02.2015, та 94264,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2014 року по травень 2015 року.
Судами встановлено, що 27.11.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 132 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВБР", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію в банку з 28.11.2014.
Рішенням від 27.03.2015 №077/15 виконавча дирекція Фонду продовжила повноваження на тимчасову адміністрацію ПАТ "ВБР" з 27.03.2015 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВБР".
За ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції, та пунктом 1.15 глави 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2, під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Враховуючи, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 неустойки та нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, заявлено під час введення тимчасової адміністрацію у ПАТ "ВБР" та беручи до уваги обмеження, встановлені ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.1.15 глави 3 вищевказаного Положення, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову правильними.
Норми ч.6 ст.35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не регулюють правовідносини щодо нарахування неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних.
Господарські суди дійшли правильного висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не несе відповідальності за зобов'язаннями банку перед кредиторами та не зобов'язаний із власних коштів сплачувати штрафні санкції за неналежне виконання банком своїх договірних зобов'язань перед кредиторами в період дії тимчасової адміністрації.
За ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Згідно п.17 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника про порушення судами норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фермерського господарства "Сніжинка" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 у справі №910/16631/15 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Самусенко
В. Татьков