26 січня 2016 року (12 год. 40 хв.)Справа № 808/8854/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита,
02 грудня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» (далі іменується - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі іменується - відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених коштів за ВМД № 112030000/2013/021856 від 11.10.2013 у розмірі 16 137 грн. 47 коп.;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача переплату ввізного мита в сумі 16 137 грн. 47 коп.
В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що за результатами судового оскарження, рішення митного органу про коригування митної вартості товару №112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 11.10.2013 №112030000/2013/00693 скасовані, у зв'язку з чим після набрання законної сили рішенням суду, позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 16 137 грн. 47 коп., проте митний орган відмовив у поверненні надмірно сплачених до бюджету митних платежів із посиланням на те, що митна декларація оформлена 11.10.2013 без надання гарантійних зобов'язань, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, а при розгляді справи №808/1976/14 в частині позовних вимог - повернення митних платежів у сумі 16 137 грн. 47 коп. - відмовлено. Вважає, що відмова Запорізької митниці ДФС є протиправною та суперечить приписам чинного законодавства України, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 03.12.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.
У судове засідання з'явився представник відповідача 1 - Лактіонова О.М. Матеріали справи містять письмові заперечення від 18.01.2016 вх. №1763, в яких, зокрема, зазначено про те, що виходячи із фактичних обставин справи позивач погоджувався з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів і оформлював товари за ціною, визначеною митним органом, тобто без гарантійних зобов'язань. Повернення надміру сплачених коштів за рішеннями про коригування митної вартості здійснюється на підставі і в порядку, визначеному законодавством, при цьому, повернення грошових коштів у разі коли декларант погодився з митною вартістю, визначеною митним органом і оформив товар без гарантійних зобов'язань, взагалі не передбачено нормами Митного кодексу України. Зазначив, що Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами передбачено, що у випадку надміру сплачених податків платник податків звертається до органу доходів і зборів з відповідною заявою, до заяви на повернення додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Проте, документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем надано не було. Зазначає, що до заяви окрім іншого надавалось рішення суду по справі №808/1976/14, відповідно до якого скасовано рішення про коригування митної вартості, а в поверненні митних платежів відмовлено, проте, на думку відповідача, скасування вказаного рішення не свідчить про те, що сплачені митні платежі є надмірно сплаченими і тому митна вартість визнається автоматично за першим методом. Вказує, що встановлена судом неправомірність рішення про коригування митної вартості митниці не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних та інших платежів у зазначеному ним розмірі. Також зазначає про те, шо протягом дії гарантійних зобов'язань письмове рішення щодо визнання заявленої вартості товару Запорізька митниця ДФС не приймала. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду пояснення від 08.12.2015 №15-12/642-10640 (вх. №54692), в яких зазначає, що оскільки відповідного висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 16 137 грн. 47 коп. від відповідача 1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Також у поясненнях відповідач 2 зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету коштів, при цьому до позовної заяви не додано жодних платіжних доручень, якими вищевказані кошти було перераховано до державного бюджету. Просить суд врахувати при розгляді справи надані пояснення, а також розгляд справи проводити за відсутності представника ГУ ДКСУ у Запорізькій області.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої уразі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ПАТ «Дніпроспецсталь» (код ЄДРПОУ 00186536) зареєстроване як юридична особа 15.04.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №029409.
Між позивачем та фірмою «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» (Ратиген, Германія) було укладено контракт №13130290 від 26.03.2013.
З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, ПАТ «Дніпроспецсталь» до відповідача 1 було подано вантажну митну декларацію №112030000/2013/021822 від 11.10.2013, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту). Згідно поданої ВМД митні платежі повинні становити 88 394 грн. 40 коп. ввізного мита (графа 47 даної ВМД).
Проте, Запорізькою митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000639/2 від 11 жовтня 2013 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом, та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2013/00693 від 11.10.2013.
Так, із матеріалів справи вбачається та відповідачем 1 не спростовано, що у зв'язку із прийняттям митницею рішення №112030000/2013/000639/2 від 11 жовтня 2013 року про коригування митної вартості, позивачем подано нову митну декларацію №112030000/2013/021856, відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 104 531 грн. 87 коп. Позивачем у повному обсязі сплачено митні платежі, у зв'язку із чим оформлення товару було здійснено й випущено у вільний обіг за МД №112030000/2013/021856.
Проте, не погодившись з прийнятим рішенням про визначення митної вартості, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.
Як встановлено судом з матеріалів справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2014 у справі №808/1976/14 визнано протиправними та скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2013/00693 від 11.10.2013 та рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013, прийняті Запорізькою митницею у відношенні ПАТ «Дніпроспецсталь».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Листом від 04.08.2015 №171/1-330 ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до Запорізької митниці із заявою, в якій із посиланням на положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митого органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, просив повернути на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачені до бюджету грошові кошти за МД №112030000/2013/021856 від 11.10.2013. До заяви від 04.08.2015 №171/1-330 позивачем додано відповідні документи, згідно переліку наведеному у ній.
Однак, листом від 14.08.2015 за №845/11/08-70-10 Запорізька митниця ДФС надала відповідь, в якій послалась на те, що митна декларація оформлена 11.10.2013 без надання гарантійних зобов'язань, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, а при розгляді справи №808/1976/14 в частині позовних вимог - повернення митних платежів у сумі 16 137 грн. 47 коп. - відмовлено.
Вважаючи таку позицію відповідача 1 протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.
Згідно з частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 306 Митного кодексу України, способами забезпечення сплати митних платежів є: фінансові гарантії.
У частині першій статті 309 Митного кодексу України зазначено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах: 1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); 2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).
Згідно запису на платіжному дорученні №19148 від 11.10.2013 ПАТ «Дніпроспецсталь» призначенням 600000 грн. 00 коп. платежу визначив: «ПЕРЕДПЛАТА ЗА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ НДС ЖОВТЕНЬ З-НО СЛ ЗАП 25/100855 ВІД 10.10.2013 БЕЗ ПДВ» (а.с.48).
Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом (частина третя статті 310 Митного кодексу України).
Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (частина дев'ята статті 313 Митного кодексу України).
Як зазначено у пункті 1 Розділу ІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого 20.07.2007 наказом Державної митної служби України №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (надалі - «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами»), платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності», відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. (…) У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету. До заяви додаються: аркуші з позначенням « 3/8» комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.
Як зазначено у пункті 5 «Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №146/24923 (надалі - «Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань»), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Звернення до Відповідача-1 (№171/1-330) ПАТ «Дніпроспецсталь» направлено 04.08.2015, Платіжне доручення №19148 датоване 11.10.2013, відмітка банку того ж дня про проведення платежу. Звідси, позивач своєчасно звернувся до відповідача 1 зі зверненням.
У пункті 6 «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» зазначено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
Згідно з пунктом 7 «Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242.
Відповідно до частини першої статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Як передбачено частиною другою статті 301 Митного кодексу України, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя статті 301 Митного кодексу України).
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта статті 301 Митного кодексу України).
З урахуванням визнання протиправними та скасування у судовому порядку Рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2013/00693 від 11.10.2013 то, на думку суду, надмірна сплата ПАТ «Дніпроспецсталь» сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб контролюючого органу (органу доходів і зборів). Відтак, згідно з частиною четвертою статті 301 Митного кодексу України, повернення надміру сплачених сум митних платежів повинно здійснюватися у першочерговому порядку.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Як зазначено в листі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (№2252/10/28-04-20-03-016 від 15.12.2015) станом на 11.12.2015 за даними інтегрованих карток ПАТ «Дніпроспецсталь» не має податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів (а.с.80).
Відповідно до частини дев'ятої статті 55 Митного кодексу України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Щодо посилання митного органу на те, що оскільки судом при розгляді справи №808/1976/14 в частині позовних вимог - повернення митних платежів у сумі 16 137 грн. 47 коп. - відмовлено, підстави для їх повернення відсутні, - слід зазначити наступне.
Вказане посилання відповідача не може бути підставою для відмови у поверненні переплати, оскільки у справі №808/1976/14 судом питання повернення переплати мита по суті не розглядалось (суд дійшов висновку, що звернення з вимогами про повернення переплати одночасно в одному судовому провадженні разом з вимогами про скасування Рішення та Картки відмови є передчасним).
Відтак, у цій справі предметом розгляду є лише процедура розгляду Заяви довільної форми про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.
Верховний Суд України висловлював правовий висновок щодо розгляду справ цієї категорії. Зокрема, у постановах від 15.04.2014 (справа №21-29а14), від 12.11.2014 (справи №21-268а14, №21-391а14), від 25.11.2014 (справа №21-338а14), від 24.03.2015 (справа №21-3а15) він зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147 (який був чинним на час виникнення спірних відносин; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362), на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Відповідно до частини другої статті 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач 1 не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього зазначеними вище нормами права, то така бездіяльність митного органу є протиправною.
Щодо вимоги позивача стягнути з Державного бюджету України переплату ввізного мита в сумі 16 137 грн. 47 коп., суд зазначає наступне.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.
Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої «Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.
Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.
При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Тому, у цьому випадку, вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах: від 17.12.2013 у справі №21-439а13, від 16.09.2015 у справі №826/4418/14.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як зазначено у частині п'ятій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Відтак, позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» переплати ввізного мита у загальній сумі 16 137 грн. 47 коп. не є вірно обраним способом поновлення порушеного права позивача та задоволенню не підлягає.
Як зазначено у частині першій статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мит, - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД № 112030000/2013/021856 від 11.10.2013 у розмірі 16 137 грн. 47 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко