09 лютого 2016 року Справа № 914/3841/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,
за участю представників:
позивачаСмакота Н.І., представник,
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015
за заявоюКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради
пророзстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2014
у справі№ 914/3841/14 Господарського суду Львівської області
за позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради
простягнення 10740233,20 грн,
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради 8380083,79 грн основного боргу, 850311,50 грн пені, 359054,53 грн 3% річних, 1150783,38 грн інфляційних втрат, загалом 10740233,20 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2015, позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 590713,61 грн пені, 357464,48 грн 3% річних, 1135759,14 грн інфляційних втрат та 15902,38 грн судового збору; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду у справі видано відповідний наказ.
17.09.2015 Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2014 на суму 2099839,61 грн строком на 120 місяців.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2015 (суддя Коссак С.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 (судді Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.), заяву задоволено частково; розстрочено виконання рішення Львівської області від 08.12.2014 у справі №914/3841/14 згідно такого графіку: до 31.10.2015 - 17498,66 грн, до 30.11.2015 - 17 498,66 грн, до 31.12 2015 - 17 498,66 грн, до 31.01.2016 - 17498,66 грн, до 29.02.2016 - 17498,66 грн, до 31 березня 2016 - 17 498,66 грн, до 30.04.2016 - 17498,66 грн, до 31.05.2016 - 1977348,99 грн.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про розстрочку на 8 місяців виконання рішення суду. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Отже, норма статті 121 ГПК України надає право суду розстрочити виконання прийнятого ним рішення навіть за власною ініціативою і без згоди сторін на вчинення цієї процесуальної дії.
Задовольняючи частково заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, місцевий господарський суд врахував наступні доводи в обґрунтування цієї заяви.
Так, відповідач на підтвердження важкого фінансового становища подав довідку про стан претензійно-позовної роботи станом на 01.09.2015, згідно якої протягом 2014 - 2015 років в Дрогобицький міськрайонний суд подано 505 заяв про видачу судових наказів на суму 2379,9 тис. грн; ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито 408 проваджень на суму 3047,5 тис. грн про стягнення боргу з фізичних осіб та 10 проваджень на суму 1634,0 тис. грн про стягнення боргу з юридичних осіб на користь КП "Дрогобичтеплоенерго".
Також боржником подано довідку, згідно якої стан дебіторської заборгованості станом на 01.09.2015 становить 8,129 млн. грн, в тому числі населення - 5,736 млн. грн, державний бюджет - 0,498 млн. грн, місцевий бюджет - 0,264 млн. грн, інші споживачі - 1,613 млн. грн. У вказаній довідці також зазначається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 обсяг різниці в тарифах становить 5,9 млн. грн, в тому числі залишок 2014 року - 1,2 млн. грн, 8 місяців 2015 року - 4,7 млн. грн.
Боржником на підтвердження важкого фінансового становища також подано довідку щодо кредиторської заборгованості, згідно якої за отримані товари, роботи, послуги станом на 01.09.2015 така заборгованість становить 24566060 грн.
На підставі оцінки зазначених вище доводів відповідача та поданих на їх обґрунтування доказів, приймаючи до уваги, що відповідачем надаються послуги з теплопостачання державним установам та організаціям, які фінансуються виключно з державного бюджету, враховуючи встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, відсутність основної заборгованості, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про можливість часткового задоволення поданої відповідачем заяви та розстрочив виконання рішення суду у цій справі строком на 8 місяців.
Посилання скаржника на те, що судами не взято до уваги інтереси позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки саме внаслідок врахування цих інтересів термін розстрочки зменшено судами з 120 місяців, які вимагались відповідачем, до 8 місяців.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо часткової обґрунтованості заяви про розстрочку виконання рішення ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі №914/3841/14 залишити без змін.
Головуючий Є. Борденюк
Судді Д. Кривда
С. Могил