Справа № 22-ц/793/2768/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
23 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ПАТ «Страхова група ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_6, її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, та представників відповідачів, які заперечували на доводи апеляційної скарги, судова палата, -
У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 12 жовтня 2014 року, близько 18-ї години ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307-42, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_8, на 221-му км автодороги Орадівка - Корсунь-Шевчеківський - с. Мошни в порушення вимог п.12.1, п. 2.3(6), правил дорожнього руху України не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де в зустрічному напрямку скоїв зіткнення із автомобілем марки «AUDI 80», державний номер НОМЕР_2, яким керував син позивачки - ОСОБА_9. Автомобіль належить позивачці на праві приватної власності.
При зіткненні автомобіль марки «AUDI 80», державний номер НОМЕР_2 отримав значні технічні ушкодження, а саме пошкоджені: ліве переднє та заднє крило, ліві передні та задні двері, поріг, скло водійських дверей, бокові стійки, відірвані переднє та заднє ліві колеса. Вищезазначені пошкодження автомобіля позивачки підтверджуються довідкою ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Черкаського району при УДАІ в Черкаській області від 12.10.2014 року.
Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №49 від 06.01.2015 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля AUDI 80, державний номер НОМЕР_2, унаслідок ДТП станом на 30.12.2014 року прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП (не пошкодженого) і складає 30297,00 грн..
За проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_3 сином позивачки - ОСОБА_9 сплачено 1000,00 грн..
Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. При зіткненні автомобіль НОМЕР_4 отримав значні технічні ушкодження.
Оскільки у водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_7 діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ96773 від 21.05.2014 року, укладений із ПАТ "Страхова група "ТАС" (м. Київ, пр. Перемоги, 65), позивачка звернулася до ПАТ "Страхова група "ТАС" із заявою на виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду заяви ПАТ "Страхова група "ТАС" позивачці було виплачене страхове відшкодування в сумі 9750,00 грн..
ОСОБА_6 являється інвалідом 1-ї групи та не має грошових коштів для відновлення свого автомобіля. З метою уникнення подання до суду позову до відповідачів щодо стягнення матеріальної, моральної шкоди, судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, позивачка із сином направили на адресу відповідачів листа із пропозицією сплатити суму матеріальних збитків, завданих її автомобілю. Разом з тим вищевказаний лист залишився без відповіді та належного реагування зі сторони відповідачів.
Протиправними діями та бездіяльністю відповідачів, позивачу заподіяна також моральна шкода, яка виразилася у її фізичних, моральних стражданнях і переживаннях.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля для відновлення попереднього стану.
Позивачка являється інвалідом 1 -ї групи, та потребує постійного стороннього догляду та систематичного огляду кваліфікованими медичними працівниками, але в результаті пошкодження її автомобіля рідні не можуть своєчасно та належно транспортувати її у відповідні медичні заклади. Нормальний життєвий ритм родини порушився, оскільки з врахуванням захворювання опорно-рухового апарату позивача вона позбавлена засобу пересування, змушена весь вільний час приділяти пошуку інших транспортних засобів для транспортування до медичних закладів, витрачати сімейні кошти для їх наймання. Тим самим її родина змушена відмовлятися від задоволення інших життєво важливих потреб. Позивачка постійно відчуває психологічне навантаження, оскільки перебуває в безпорадному стані, так як переживає чи не погіршиться її здоров'я в майбутньому, чи не настануть інші негативні наслідки. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює в 15000 грн..
Оскільки направлений на адресу відповідачів лист щодо добровільного відшкодування шкоди внаслідок ДТП залишився без відповіді та належного реагування, позивачка змушена була звернутися за правовою допомогою до адвоката, а в подальшому до суду.
На підставі наведеного, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, позивачка просила суд стягнути солідарно із відповідачів на її користь матеріальну шкоду в сумі 21547 грн., моральну шкоду в сумі 15000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 6820 гривень 80 копійок.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року залучено до участі по даній справі в якості співвідповідача ПАТ «Страхова група ТАС».
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 933 гривні 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 487 гривень 20 копійок.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ПАТ «Страхова група ТАС» на її користь матеріальну шкоду в сумі 21547 грн., моральну шкоду в сумі 15000 гривень, стягнути солідарно із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 6820 гривень 80 копійок.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2014 року близько 18-ої години ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307-42, державний номер НОМЕР_6, власником якого є ОСОБА_8, на 221-ому кілометрі автодороги Орадівка-Корсунь-Шевчеківський-Мошни в порушення вимог п. 12.1, п. 2.3(б) Правил дорожнього руху (ПДР) України не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де в зустрічному напрямку скоїв зіткнення із автомобілем марки «AUDI 80», державний номер НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_9 і належним на праві власності позивачці ОСОБА_6.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу (ар. спр.16).
Встановлено, що на момент ДТП Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» за полісом №АІ0096773 від 21.05.2014 року із строком дії з 22.05.2014 року по 21.05.2015 року з лімітом відповідальності за шкоду життю / здоров'ю сто тисяч гривень з лімітом страхового відшкодування майнової шкоди 50000 гривень, і розміром франшизи 250 грн. (ар. спр.48).
З письмовим повідомленням про настання страхової події за участю забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ-110307», держ. № СА 97-95ПАТ страхувальник ОСОБА_7 до AT «СГ «ТАС» не звертався. До AT «СГ «ТАС» з письмовим повідомлення про подію звертався ОСОБА_10 - син позивачки, який в момент ДТП керував автомобілем «Ауді-80», держ. номер НОМЕР_8, належним позивачці.
По справі встановлено, що в результаті зазначеної ДТП від 12.10.2014 року автомобіль позивачки «AUDI 80» отримав механічні пошкодження : ліве переднє та заднє крило, ліві передні та задні двері, поріг, скло водійських дверей, бокові стійки, відірвані переднє та заднє ліве колеса (довідка від 12.10.14 р. ВДАІ Черкаського району на ар. спр.15).
Згідно висновку автотоварознавчого експертного дослідження за №49 від 06.01.2015 року розмір (вартість) матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «AUDI-80», державний номер СА-4088-АС ОСОБА_6 внаслідок ДТП станом на 30.12.2014 року прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП (не пошкодженого) і складає 30297,00 грн. (ар. спр.18-21).
Обґрунтованість даної суми сторони не оспорювали.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ч.5 цієї є статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Посилаючись на наведені норми права, на доведеність вини у скоєнні ДТП 12.10.2014 року ОСОБА_7, що підтверджено вищевказаною постановою Черкаського райсуду від 04 листопада 2014 року, а звідси - і на доведеність вини відповідача у спричиненні їй, позивачці, як власнику пошкодженого автомобіля, матеріальної (майнової) та моральної шкоди, ОСОБА_6, звертаючись до суду, просила стягнути з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в солідарному порядку на її користь матеріальну шкоду в сумі 21547,00 грн., зазначаючи про те, що 10000 грн. їй сплатила страхова компанія AT «СГ «ТАС» (в якій була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_7 ) та стягнути в солідарному порядку з відповідачів спричинену моральну шкоду.
Відповідно з роз'ясненнями в п.16 Постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року в зв'язку з обов'язковістю страхування володільцями транспортних засобів своєї цивільно - правової відповідальності на території України при пред'явленні позовних вимог про відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів, безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу.
І в даному випадку цілком підставно така страхова організація ПАТ "Страхова група "ТАС" була залучена до участі в справі в якості відповідача (ар. спр.51).
У відповідності із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року (№1961 -ІV) з наступними змінами у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 36.2 п. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (ПДВ).
Відповідно до п. 36.2 Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Судом встановлено, що між страховиком і потерпілою - позивачкою по справі в даному випадку була досягнута згода про відшкодування їй шкоди в обсязі 100000 грн. за мінусом суми франшизи в 250 грн., вказано на порядок перерахування їй коштів.
Про це свідчить заява ОСОБА_6 на адресу голови правління АТ «СГ «ТАС»» від 05 лютого 2015 року, зареєстрована під вхідним 3 0026, згідно якої матеріальний збиток спричинений власнику автомобіля «AUDI 80», державний номер НОМЕР_8, визначений в розмірі 10000,00 грн..
Кошти в сумі (10000,00-250,0) 9750,00 грн. були перераховані страховиком позивачу через систему «Privat Money».
В заяві позивачка вказала: «претензій до АТ «СГ «ТАС»» не маю та мати не буду » (ар. спр.77).
За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що в даному випадку немає підстав для задоволення позову в частині стягнення майнової шкоди, оскільки її розмір було визначено за взаємною згодою між страховиком та позивачем в порядку п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 10000 грн..
Дана сума , за винятком 250 гривень франшизи, була виплачена позивачу страховиком. Погодивши суму майнової шкоди за взаємною згодою та отримавши її позивач, як наголосив суд, повністю реалізувала своє право на відшкодування їй майнової шкоди як до страховика так і до інших відповідачів, оскільки ця сума була в межах ліміту страхового відшкодування майнової шкоди.
Але в даному випадку франшиза в сумі 250 грн. має бути відшкодована позивачці за рахунок ОСОБА_7 як особи, з вини якої сталося ДТП і спричинено збитки позивачці.
Тому рішення суду в частині відмови у виплаті франшизи підлягає до скасування з ухваленням в цій частині нового про стягнення зазначеної суми на користь позивачки з відповідача ОСОБА_7.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суду правильно виходив з положень ст.1167 ЦК України про те, що моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд виходив з того, що позивач є інвалідом І групи, потребує постійного стороннього догляду та систематичного огляду медичними працівниками, але в результаті пошкодження її автомобіля, не має змоги своєчасно та належно транспортувати її у відповідні медичні установи. Дійсно порушився певний життєвий ритм її родини. В зв'язку з захворювання опорно-рухового апарату вона знаходиться в інвалідному візку і позбавлена автомобіля, як засобу пересування, змушена втрачати час на пошуки інших транспортних засобів для транспортування до медичних установ і закладів, витрачати сімейні кошти для наймання таких засобів.
Враховуючи всі обставин справи у сукупності, стан здоров'я та майновий стан сторін, виходячи з принципів розумності й справедливості суд визначив розмір суми, яка може компенсувати позивачці спричинену моральну шкоду в обсязі 5000 грн., з чим можна погодитися. Така сума підлягає до стягнення на користь позивачки з ОСОБА_7 як винної в спричиненні шкоди особи.
Правильно з урахуванням обставин справи, положень ст. ст. 84; 88; ЦПК України вирішені судом питання про відшкодування витрат на правову допомогу та щодо судових витрат.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом протиправно відмовлено позивачці у стягненні на її користь в солідарному порядку з відповідачів у відшкодування шкоди в сумі 21547,00 грн., - не заслуговують на увагу. Судом обґрунтовано врахована угода з цього приводу між потерпілою і страховиком, яка відповідає діючому законодавству.
Керуючись ст.ст. 303; 304; 307; 309; 316;317;218 ЦПК України, судова палата, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2015 року по даній справі змінити, скасувавши його в частині відмови позивачці у виплаті франшизи в сумі 250 грн..
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування франшизи 250 грн..
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :