02 лютого 2016 р. Справа № 804/254/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
13.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в якій просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.02.2015 року № 15-04.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після розірвання договору оренди земельної ділянки, відповідачем нараховувались податкові зобов'язання відповідно до поданої декларації та пеня за несплату цих зобов'язань, однак такі дії є протиправними оскільки у позивача був відсутній обов'язок сплачувати такі зобов'язання.
Представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.08.2005 року між ОСОБА_3 та Синельниківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0299 га, розташованої на вул. Миру 5 у м. Синельникове.
Відповідно до податкової декларації з плати за землю позивач визначив орендну плату за земельну ділянку площею 1,0299 га, розташованої на вул.. Миру 5 у м. Синельникове у розмірі 19418,76 грн. щомісяця.
28.02.2014 року договір оренди земельної ділянки площею 1,0299 га, розташованої на вул.. Миру 5 у м. Синельникове від 09.08.2005 року укладений між ОСОБА_3 та Синельниківською міською радою розірвано, що підтверджується відповідним договором та актом приймання-передачі земельної ділянки від28.02.2014 року.
01.07.2014 року інформація про розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.08.2005 була внесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
11.11.2014 року позивачем було продано уточнюючу декларацію з плати за землю в якій позивач зменшив податкові зобов'язання у зв'язку із розірванням договору оренди земельної ділянки.
У зв'язку з наявністю заборгованості, яка рахувалась по особовому рахунку позивача 02.02.2015року Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція прийняла податкову вимогу №15-04. В якій визначила до сплати заборгованість в сумі 989,45 грн.
Не погоджуючись з наявністю податкового боргу позивач звернувся до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції з листом, на який 27.08.2015 року було надано відповідь, у якій зазначено, що заборгованість утворилась у зв'язку із наявністю з 30.08.2014 року в картці особового рахунку по орендній платі за землю боргу, на суму боргу нараховувалась пеня до моменту подання уточнюючої декларації, в якій податкове зобов'язання було зменшено.
Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пункту 288.1статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно пункту 287.1статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
З аналізу зазначених норм вбачається, що підставою припинення обов'язку зы сплати орнедної плати за землю є момент припинення права користування земельною ділянкою, а плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні.
Щодо посилання відповідача на те, що підставою виникнення у позивача податкового боргу стало не виконання пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України, то суд зазначає, що не зважаючи на обов'язок платника податку подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни бази оподаткування, нормами податкового законодавства встановлено, що орендна плата сплачується лише за фактичний період перебування землі у користуванні.
Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки у позивача був відсутній обов'язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку з моменту внесення запису про розірвання договору оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то відповідачем безпідставно була нарахована пеня за несвоєчасну сплату орендної плати з 01.09.2014 року по 10.11.2014 року.
Таким чином, у зв'язку із не підтвердженням наявності у позивача податкового боргу з орендної плати за землю, податкова вимога Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.02.2015 року № 15-04 підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити.
Скасувати податкову вимогу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.02.2015 року № 15-04.
Стягнути з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року
Суддя ОСОБА_1