Справа № 2-11815/10
01 грудня 2010 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Гоменюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства «Галицьке» до ОСОБА_1 про примусове входження в квартиру,-
встановив :
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав. Просить суд їх задоволити та прийняти рішення про примусове входження в квартиру АДРЕСА_1 для встановлення причини виникнення шумів в трубопроводі холодного водопостачання. Свої позовні вимоги аргументують тим, що до ЖКП «Галицьке» неодноразово зверталися мешканці будинку №2 по вул.Відінській в м.Рівне щодо розповсюдження з квартири №38 неприємних шумів в системі холодного водопостачання, які викликають в мешканців даного будинку дискомфорт та спричиняють вібрації труб в сусідніх квартирах, що може призвести до їх пошкодження. Причина виникнення вказаних шумів не встановлена, оскільки відповідачі не надали доступу в своє помешкання працівникам ЖКП «Галицьке» для перевірки даної обставини. За припущенням виникнення шумів могло бути спричинене самовільним встановленням насосу чи іншої установки на трубопроводі холодного водопостачання, для підвищення тиску води при роботі газового котла в квартирі відповідачів. 01 липня 2010 року було створено комісію, у присутності дільничного інспектора Кунець В.В. для перевірки кв. №38 у зв'язку з зверненнями мешканців даного під'їзду. Проте, доступу у квартиру надано не було, про що був складений акт та підписаний членами комісії.
З цих підстав, представник позивача просить суд позовні вимоги задоволити.
В судовому засіданні відповідач, представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що в своєму позові представник позивача посилається лише на припущення, а не наявність будь-яких доказів того, що розповсюдження неприємних шумів в системі холодного водопостачання в будинку №2 по вул.Відінській відбувається саме з квартири №38.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, відповідач по справі ОСОБА_1, являється власником квартири АДРЕСА_1, де проживає разом з членами своєї сім'ї.
Між мешканцем кв.41 та відповідачем ОСОБА_1, мешканкою АДРЕСА_2 склались неприязні стосунки.
ОСОБА_2 неодноразово звертався до органів місцевої влади на неправомірні дії відповідача по справі.
На звернення мешканця квартири №41 ОСОБА_2 щодо розповсюдження з квартири №38, в якій проживає відповідач по справі ОСОБА_1, неприємних шумів в системі холодного водопостачання, які викликають в мешканців даного будинку дискомфорт та спричиняють вібрації труб в сусідніх квартирах, що може призвести до їх пошкодження, 01 липня 2010 року ЖКП «Галицьке» було створено комісію, у присутності дільничного інспектора Кунець В.В. для перевірки кв. №38 у зв'язку з зверненнями мешканця даного під»їзду. Проте, доступу у квартиру надано не було, про що був складений акт та підписаний членами комісії.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні .
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Частина 7 ст.319 ЦК України передбачає, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб, лише у випадках і в порядку, встановленим законом.
Відповідно до ст.10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку у якому проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилими приміщеннями, жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ствердили те, що вони підписувались в акті від 01 липня 2010 року про ненадання доступу до квартири АДРЕСА_3, яка на праві власності належить відповідачу по справі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні висловив своє припущення, що із квартири №38 розповсюджуються неприємні шуми в системі холодного водопостачання, які викликають в нього дискомфорт та спричиняють вібрації труб в його квартирі, що може призвести до їх пошкодження. У відповідні служби на рахунок перевищення дозволених норм шумів він не звертався.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що представник позивача не довів своїх вимог, його вимоги базуються лише на припущеннях, письмовими доказами не підтверджено, а саме те, що розповсюдження з квартири №38 неприємних шумів в системі холодного водопостачання, які викликають в мешканця даного будинку ОСОБА_2 дискомфорт та спричиняють вібрації труб в його квартирі, що може призвести до їх пошкодження, відповідних актів на предмет перевищення шумів у системі холодного водопостачання у квартирі свідка ОСОБА_2 суду надано не було, тому підстав у суду про зобов'язання доступу до користування квартири відповідача немає, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213 215,294 ЦПК України, ст.ст.319,321 ЦК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Житлово-комунального підприємства «Галицьке» до ОСОБА_1 про примусове входження в квартиру відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: