Справа № 533/947/15-ц Номер провадження 22-ц/786/235/16Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
10 лютого 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.
При секретарі: Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги вмотивовував тим, що станом на 15.06.2015 року в результаті не виконання зобовязань за договором кредиту за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 68633,84 грн., яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 17938,09 грн., заборгованість за комісією у розмірі 1027,03 грн., заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 49668,72 грн. від цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 61205,52 грн., яка була задоволена рішенням Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 18.11.2013 року та судовим наказом Козельщинського районного суду Полтавської області від 02.04.2008 року, а отже різниця становить в розмірі 7428,32 грн., а тому позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7428,32 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 371,42 грн., а всього 8299,74 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 1218,00 грн.
Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, номер картки платника податків НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на р/рахунок № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 заборгованість по кредиту в розмірі - 2600,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 381,82 грн.
В іншій частині позивачу в позові відмовлено.
З рішенням суду не погодився позивач ПАТ «ПриватБанк», подав на нього апеляційну скаргу, у якій просять рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд помилково застосував до правовідносин загальну позовну давність та наслідки пропуску її, посилаючись на відсутність підстав для застосування норм ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 квітня 2007 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № PLXRRX31580400 згідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 496,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, яка була надана банком вбачається, що станом на 15 червня 2015 року за відповідачем лічиться заборгованість за кредитом у розмірі 68633,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 17938,09 грн., заборгованість за комісією у розмірі 1 027,03 грн., заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 49 668,72 грн., а всього 68 633,84 грн.
Також, відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, позивачем нараховані відповідачу штрафи: (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 371,42 грн..
Відповідно до судового наказу Козельщинського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2008 року вбачається, що з відповідача на користь позивача стягнута сума заборгованості по кредитному договору заборгованість за кредитом у розмірі 5269,81 грн., заборгованість по процентам у розмірі 1433,09 грн., заборгованість по комісії в розмірі 1055,20 грн., заборгованість по пені в розмірі 213,95 грн., а всього в розмірі 7972,05 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2013 року з відповідача на користь позивача стягнута сума заборгованості по кредитному договору, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 810,35 грн., заборгованість по процентам у розмірі 19078,73 грн., заборгованість по комісії в розмірі 1027,03 грн., заборгованість по пені в розмірі 29306,24 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 2511,12 грн., а всього в розмірі 43233,47 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно виходив з наступних обставин.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно роз'яснень, наведених у п. 17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини за невиконання грошового зобов'язання.
Підстави припинення зобов'язань зазначені у ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України. Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відповідно умов кредитного договору, у разі порушення позичальником умов договору банк вправі вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Установивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, суд, обґрунтовано застосував до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією ВСУ у справі № 6-100-цс14 від 03 вересня 2014 року.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду та не підтверджують їх неправомірність належними доказами, виходячи з вищевикладеного.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - відхилити.
Заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_3 /підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду
Полтавської області _______ ОСОБА_1