79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" лютого 2016 р. Справа № 914/4431/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Желік М.Б.
суддів Костів Т.С.
Марко Р.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктекспосервіс Груп ЛТД", м. Львів, вул. В.Стуса, 57 (вих. № 48/04-1 від 16.11.15)
на ухвалу Господарського суду Львівської області
від 10.11.15 у справі № 914/4431/13
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р", м. Рівне
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктекспосервіс Груп ЛТД", м. Львів, вул. В.Стуса, 57 (код ЄДРПОУ 36181395)
про визнання банкрутом
За участю представників сторін:
від заявника - не з'явився;
від боржника - не з'явився;
арбітражний керуючий - не з'явився;
від кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Тістик Р.Б. - представник за довіреністю.
Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.11.14 у справі № 914/4431/13 визнано вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Продуктекспосервіс Груп ЛТД" на суму 75 767 300, 56 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та погашаються за рахунок майна , що є предметом забезпечення в позачерговому порядку; зобов'язано розпорядника майном боржника окремо внести до реєстру вимог кредиторів зазначені вимоги та відомості про майно, що є предметом застави; а також внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора на оплату судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 1218,00 грн., що задовільняються у першу чергу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.15 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено повністю; апеляційну скаргу ТОВ "Продуктекспосервіс Груп ЛТД" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.14 року у справі № 914/4431/13 змінено; вимоги кредитора до боржника визнано на суму 75 767 300, 56 грн., з яких 67 338 757, 00 грн. вимоги, що забезпечені заставою майна та погашаються за рахунок майна, що є предметом забезпечення в позачерговому порядку; розпорядника майна зобов'язано внести до реєстру вимог кредиторів вимоги на суму 67 338 757, 00 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, та окремо внести відомості про майно, що є предметом застави; вимоги на суму 1218,00 грн. судового збору внести до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що погашаються в першу чергу; вимоги на суму 8 428 543, 56 грн., як вимоги, що погашаються в четверту чергу.
10.06.15 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу боржника задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.14 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.15 скасовано, а справу в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду справи 10.11.15 Господарським судом Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) винесено оскаржувану ухвалу у справі 914/4431/13за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктекспосервіс Груп ЛТД" про визнання банкрутом, відповідно до якої заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з грошовими вимогами до боржника на суму 75 767 300,56 грн. задоволено частково; вимоги кредитора визнано на суму 64 808 210,00 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна та погашаються за рахунок майна, що є предметом забезпечення в позачерговому порядку; у визнанні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області боржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.11.15. у даній справі в частині визнання вимог кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 67 338 757,00 грн.; визнати вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"до боржника на суму 18 104 293,62 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки тому факту, щозаборгованість боржника за кредитними договорами № 010/42-0-1/064 та № 010/42-0-1/066 від 16.09.11. становить лише 18 104 293,62 грн., решта вимог це вимоги до боржника, як майнового поручителя, які згідно умов іпотечних договорів, що укладені в забезпечення виконання грошових зобов'язань в рамках Генеральної кредитної угоди повністю забезпечені заставою майна боржника.
Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що зобов'язання боржника, як майнового поручителя, перед кредитором, що виникли на підставі договорів іпотеки припинили свою дію через шість місяців з моменту закінчення дії кредитних договорів, тобто з 01.01.14. Вказує і на те, що ТОВ "Сузір'я" згідно відомостей ЄДР припинило свою діяльність, як юридична особа, відтак його грошові зобов'язання щодо кредитора також були припиненими.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 26.11.15 справу за № 914/4431/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Т.С.Костів та Р.І.Марку. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
30.11.15 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 09.12.15.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.15 та 20.01.16 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.
19.01.16 від представника кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
Щодо припинення правовідносин за договорами іпотеки внаслідок ліквідації боржників, представником кредитора повідомлено, що ТОВ "Наш Край" припинено шляхом перетворення в ПАТ "Дарма Лоджістікс", яке визнано правонаступником усіх прав та обов'язків товариства; ТОВ "Наш Край - ЛЦ" припинено шляхом перетворення в ПАТ "Вепсел Лімітед", що є правонаступником усіх прав та обов'язків товариства; ТОВ "Сузір'я" припинено шляхом перетворення у ПАТ "Сулвуд", що є правонаступником усіх прав та обов'язків товариства; ТОВ "Техно Модуль" припинено шляхом перетворення у ПАТ "Нітал Трейд", що є правонастуником усіх прав та обов'язків товариства; ТОВ "Наш Край - 8" припинено шляхом перетворення в ПАТ "Ідвобс Корпорейшн", з урахуванням чого твердження скаржника про припинення зобов'язань є безпідставним, оскільки в даному випадку не можна стверджувати про ліквідацію цих юридичних осіб.
У судовому засіданні 03.02.16 кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови. Інші учасники судового розгляду участь уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, відкладення розгляду справи за клопотанням скаржника та заслуховування його пояснень в попередньому судовому засіданні, колегія судів із врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, з огляду на що ухвалу господарського суду Львівської області від 10.11.15 у справі № 914/4431/13 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України, якою скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.11.14 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.13 по даній справі, вказано, що суди попередніх інстанцій проігнорували встановлений Законом про банкрутство порядок подання конкурсних грошових вимог кредиторів, з огляду на що не врахували, що заява кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з додатковими поясненнями до заяви з грошовими вимогами від 03.11.14 подана з пропуском тридцятиденного строку.
Окрім того, суди не з'ясували обсяг включених до складу цих вимог штрафних санкцій, та можливість їх включення до грошових зобов'язань боржника, оскільки суми пені не є грошовими зобов'язаннями у розумінні Закону про банкрутство і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника - майнового поручителя.
Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 111-12 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 11.07.07. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" з однієї сторони, та ТОВ "Техно Модуль", ТОВ "Наш Край - 8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край- ЛЦ", ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Смарт Логістікс" і ТОВ "Наш Край Груп" (правонаступником якого є боржник - ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД") з іншої, укладено Генеральну кредитну угоду № 010/08-11/1904 (зі змінами та доповненнями № 1 від 30.11.07., № 2 від 20.03.08., № 3 від 25.04.08., № 01/08-03/1904/4 від 01.04.09., № 01/08-03/1904/5 від 30.06.09., № 01/08-03/1904/6 від 07.08.09., № 01/08-03/1904/7 від 01.04.09., № 01/09-01/1904/8 від 30.03.10., № 01/09-01/1904/9 від 08.06.10., № 01/09-01/1904/10 від 07.07.10., № 01/09-01/1904/11 від 13.09.10., № 01/09-01/1904/12 від 16.09.10., № 01/09-01/1904/13 від 26.10.10., № 01/42-0-1/1904/14 від 17.02.11., № 1/42-0-1/1904/15 від 08.07.11., № 01/42-0-1/1904/16 від 01.08.11., № 01/42-0-1/1904/17 від 26.08.11, № 01/42-0-1/1904/18 від 16.09.11., № 01/42-2/1904/19 від 09.07.12), відповідно до умов якої кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язується надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, що укладатимуться в рамках даної угоди і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами.
Згідно п. 1.2. угоди загальний розмір заборгованості позичальників за укладеними в рамках цієї угоди договорами не повинен перевищувати ліміт кредитування в розмірі 8 383 129, 51 доларів США станом на дату видачі кредитних коштів за офіційним курсом Національного Банку України. В тому числі за домовленістю сторін в рамках цього ліміту сторони встановили субліміти на фінансування поточної діяльності та/або проведення гарантійних операцій, та/або рефінансування існуючої заборгованості, на інвестиційні цілі, та/або на рефінансування існуючої заборгованості, що використовуються позичальниками - ТОВ "Техно Модуль", ТОВ "Наш Край - 8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Смарт Логістікс", ТОВ "Наш Край Груп".
Кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. угоди).
В рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07. укладено наступні кредитні договори:
- № 010/08-11/1904-29 від 25.04.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край - 8",
- № 010/08-11/1904-32 від 25.04.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край - 8",
- № 010/08-11/1904-39від 11.09.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край - 8",
- № 010/08-11/1904-45від 09.12.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край - 8",
- № 010/08-11/1904-25 від 25.04.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Сузір'я",
- № 010/08-11/1904-34 від 25.04.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Сузір'я",
- № 010/08-11/1904-41 від 18.09.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Сузір'я",
- № 010/08-11/1904-48 від 09.12.08. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Сузір'я"
- № 010/42-0-1/061 від 16.09.11. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш край - ЛЦ",
- № 010/42-0-1/062 від 16.09.11. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш край",
- № 010/42-0-1/065 від 16.09.11. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш край",
- № 010/42-0-1/064 від 16.09.11. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край Груп" (правонаступником якого є - ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД"),
- № 010/42-0-1/066 від 16.09.11. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Наш Край Груп" (правонаступником якого є - ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД"),
- № 010/42-0-1/063 від 16.09.11., між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та TOB "ТЕХНО МОДУЛЬ".
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., між банком та ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД" ( що є правонаступником - ТОВ "Наш Край Груп") укладено наступні договори іпотеки:
- договір іпотеки від 11.07.07. (із змінами та доповненнями), відповідно до умов якого він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., укладеної між іпотекодержателем та позичальниками - ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Наш Край -8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Техно Модуль", TOB "СМАРТ Логістікс", ТОВ "Наш Край Груп", а також з будь-яких додаткових угод та змін до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які укладені чи можуть бути укладені в подальшому.
Сторони погодили, що предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості № 1: магазин продовольчих та промислових товарів (літера А-2), загальною площею 3 196,1 кв. м., що розташований за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 40 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Р.А. від 18.10.10. та зареєстрованим за № 2840; об'єкт нерухомості № 2: земельна ділянка, площею 0,6336 га, кадастровий номер 0710100000:21:029:0010, з цільовим призначенням - для обслуговування торгового закладу та складських приміщень, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 40 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 058620, виданого 04.11.10. Управлінням Держкомзему у місті Луцьку.
За згодою сторін предмет іпотеки оцінено сторонами на суму 44 415 295,00 грн.
- договір іпотеки від 11.07.07. (із змінами та доповненнями) відповідно до умов якого він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., укладеної між іпотекодержателем та позичальниками - ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Наш Край -8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Техно Модуль", TOB "СМАРТ Логістікс", ТОВ "Наш Край Груп", а також з будь-яких додаткових угод та змін до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які укладені чи можуть бути укладені в подальшому.
Сторони погодили, що предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості № 1: будівля магазину (літер А-5), а саме: приміщення з № 57-1 по № 57-31, загальною площею 583,5 кв. м., що розташований за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Львівська, буд. 61 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. від 16.09.10. та зареєстрованим за № 2421.
За згодою сторін предмет іпотеки оцінено сторонами на суму 9 488 294.00 грн.
- договір іпотеки від 11.07.07. (із змінами та доповненнями), відповідно до умов якого він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., укладеної між іпотекодержателем та ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Наш Край -8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Техно Модуль", TOB "СМАРТ Логістікс", ТОВ "Наш Край Груп", майновим поручителем яких виступає іпотекодавець, а також з будь-яких додаткових угод та змін до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які укладені чи можуть бути укладені в подальшому.
Сторони погодили, що предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості № 1 приміщення магазину продовольчих та промислових товарів і кафе, загальною площею 2 502,4 кв. м., що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, буд. 133 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Заліською Н.А. від 07.07.10. та зареєстрований за № 1641.
За згодою сторін предмет іпотеки оцінено сторонами на суму 7 593 600,00 грн.
- договір іпотеки від 11.07.07. (із змінами та доповненнями) відповідно до умов якого він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., укладеної між іпотекодержателем та ТОВ "Сузір'я", ТОВ "Наш Край -8", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Техно Модуль", TOB "СМАРТ Логістікс", ТОВ "Наш Край Груп", майновим поручителем яких виступає іпотекодавець, а також з будь-яких додаткових угод та змін до неї, та всіх укладених в її рамках договорів, які укладені чи можуть бути укладені в подальшому.
Сторони погодили, що предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості № 1 прибудоване приміщення магазину А-1, загальною площею 840,6 кв. м., що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського (Червоноармійська), буд. 10 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Заліською Н.А. від 15.06.11. та зареєстрований за № 1616.
За згодою сторін предмет іпотеки оцінено сторонами на суму 5 841 568,00 грн.
Таким чином, загальна заставна вартість предметів іпотеки за вказаними договорами забезпечення за згодою сторін визначена на суму 67 338 757,00 грн.
Відтак, за Генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1904 від 11.07.07. боржник одночасно є позичальником та майновим поручителем за виконання кредитних зобов'язань інших позичальників.
З матеріалів справи вбачається, що позичальники не виконали належним чином своїх зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.07., відтак загальна сума заборгованості позичальників станом на 01.11.13. становить 75 767 300,56 грн., з яких:
62 100 982,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
9 960 678,26 грн. - заборгованість за відсотками;
3 191 990,56 грн. - пеня за порушення строків сплати кредиту;
523 649,65 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків.
Детальний розрахунок заборгованості кожного із позичальників по кредитних договорах укладених в рамках генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1904 від 11.07.11., витяги з рахунків позичальників, що підтверджують факт надання кредитних коштів, часткове погашення основної заборгованості за кредитом та відсотками надані кредитором до заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Так, 04.04.14 кредитором було подано заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 75 767 300,56 грн. із вимогою про включення всієї суми вимог до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких, що забезпечені заставою майна боржника. До складу вказаних вимог, окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, також включено і суми пені.
03.11.14. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із додатковими поясненнями до заяви із грошовими вимогами, у яких просив визнати забезпеченими заставою лише вимоги на суму 67 338 757 грн. в межах вартості предмета застави. При цьому жодних вимог стосовно порядку включення до реєстру решти вимог кредитор не заявив.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому, розпорядник майна зобов'язаний внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відтак, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку для звернення з грошовими вимогами.
У випадку відмови від забезпечення або перевищення суми грошових вимог вартості предмета застави заставний кредитор зобов'язаний подати до суду заяву з грошовими вимогами саме в якості конкурсного кредитора, тобто в порядку, встановленому ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Слід зазначити, що стосовно грошових вимог конкурсних кредиторів не передбачено подання поза межами присічного тридцятиденного строку будь-яких доповнень та уточнень до вже поданих заяв з грошовими вимогами до боржника. Що стосується змін розміру або підстав грошових вимог конкурсних кредиторів, то вони можуть мати місце виключно у межах встановленого тридцятиденного строку.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД" здійснено 05.03.2014 у № 42 (5792) в газеті "Голос України", з огляду на що заява кредитора з додатковими поясненнями до заяви про визнання кредиторських вимог від 03.11.14 подана поза межами встановленого ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство тридцятиденного строку. Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, предметом розгляду у попередньому засіданні є виключно забезпечені вимоги кредитора.
Так, майновий поручитель за договором застави несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником (боржниками) основного зобов'язання як солідарний боржник, а заставодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (статті 553, 554 Цивільного кодексу України). У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед заставодержателем в межах взятих на себе зобов'язань, тобто заставодержатель може задовольнити свої вимоги виключно за рахунок предмета застави. Таким чином, відповідальність боржника майнового поручителя за цим зобов'язанням обмежується вартістю предмета застави.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.12 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, що в свою чергу спростовує доводи скаржника.
Оскільки суми пені не є грошовими зобов'язаннями у розумінні Закону про банкрутство, і такі вимоги не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника майнового поручителя загальна заборгованість позичальників становить 72 865 288,10 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 62 100 982,10 грн., заборгованість за відсотками - 9 960 588,26 грн., пеня за порушення строків сплати кредиту 677 507,60 грн., пеня за порушення строків сплати процентів 126 210,11 грн.
Однак, як вірно зазначено господарським судом 11.04.14. загальними зборами учасників ТОВ "Сузір'я"" прийнято рішення про затвердження передавального акту у зв'язку з припиненням діяльності ТОВ "Сузір'я" шляхом його перетворення в Приватне Акціонерне товариство "СУЛВУД", яке визнано правонаступником прав та обов'язків товариства. Вказані обставини підтверджуються постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.14. у справі № 813/5360/14 про відмову в задоволенні позовних вимог кредитора щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Сузір'я", однак зазначене рішення не набрало законної сили, що не заперечується самим кредитором і в суді апеляційної інстанції (доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу вх. № 01-04/321/16 від 19.01.16).
З врахуванням зазначеного, до грошових вимог кредитора не підлягають включенню вимоги ТОВ "Сузір'я" на загальну суму 8 057 077,08 грн.
Щодо тверджень скаржника про припинення зобов'язань інших позичальників, зокрема, ТОВ "Техно модуль", ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Наш Край", ТОВ "Наш Край - 8", у зв'язку з ліквідацією зазначених товариств, колегія суддів зазначає, що з долучених до матеріалів справи витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що 14.04.14 та 02.06.14 проведена державна реєстрація припинення шляхом перетворення за рішенням засновників, а не ліквідація товариств, що у відповідності до положень ст. 104, 107, 108 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" означає, що майно, права та обов'язки реорганізованих юридичних осіб переходять до правонаступників.
Згідно ж положень ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється саме ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно - правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Враховуючи викладене, зобов'язання боржника - ТОВ "Продуктекспосервіс груп ЛТД", які випливають з умов іпотечних договорів укладених з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Наш Край - ЛЦ", ТОВ "Наш Край - 8", ТОВ "Наш Край" та ТОВ "Техно Модуль" перед Банком не є припиненими.
Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
З огляду на зазначене, заборгованість боржника перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів становить 64 808 210,99 грн., з яких: 55 161 409,90 грн. заборгованість за кредитом, 8 843 083,38 грн. заборгованість за відсотками, 677 507,60 грн. пеня за порушення строків сплати кредиту, 126 210,11 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків. При цьому, вказана заборгованість повністю забезпечена заставою майна боржника, а відтак у відповідності до положень ст. 23 Закону про банкрутство підлягає внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає.
Враховуючи зазначене, а також висновки Вищого господарського суду України викладені у постанові від 10.06.15 по даній справі, повно та всебічно дослідивши усі обставини справи колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак ухвалу господарського суду Львівської області від 10.11.15 у справі № 914/4431/13 слід залишити без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктекспосервіс Груп ЛТД", м. Львів, вул. В.Стуса, 57 (вих. № 48/04-1 від 16.11.15) - відмовити.
2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.11.15 у справі № 914/4431/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 08.02.16.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Марко Р.І.