04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" лютого 2016 р. Справа№ 910/25334/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю представників сторін:
від боржника: не з'явився;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2 довіреність № 529/14-Н від 28.10.2014;
в судовому засіданні були присутні представники:
1) ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12.12.1995
2) представники ОСОБА_3 - ОСОБА_4 за довіреністю № 247 від 07.03.2013, ОСОБА_5 довіреність № 3879 від 25.10.2013;
3) представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 за довіреністю 237 від 20.02.2013;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/25334/15 (суддя Пасько М.В.)
за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром", м. Київ
про банкрутство
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва з завою про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 прийнято заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду та зобов'язано арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. надати суду заяву про участь у справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2015 (суддя Пасько М.В.) порушено провадження у справі № 910/25334/15. Визнано публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на суму 21.103.336, 96 грн., з яких: 21.091.156, 96 грн. - вимоги четвертої черги, а 12.180, 00 грн. - вимоги першої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 13.10.15.Введено процедуру розпорядження майном боржника з 13.10.15 та інше.
При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду мотивована тим, що кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є беззаперечними, доведеними належними та допустимими засобами доказування, а тому підлягають визнанню. В частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О. при прийнятті оскаржуваної ухвали суд виходив з того, що арбітражного керуючого кандидатура якого була обрана з застосуванням автоматизованої системи не звернувся до суду з відповідною заявою, а на час винесення оскаржуваної ухвали арбітражний керуючий Гусар І.О. надав суду заяву про участь у даній справі в якості розпорядника мана за результатами розгляду якої суд дійшов висновку про відповідність даної кандидатури вимогам закону, має переваги перед іншим кандидатом, що звернувся до суду з аналогічною заявою та можливість його призначення розпорядником майна у даній справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапром" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 13.10.2015 у справі № 910/25334/15 скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в порушенні справи про банкрутство відносно ТОВ "Мегапром" та припинити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована неповним порушенням норм матеріального та процесуального права. Також скаржник зазначає, що не заперечує наявність невеликої заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", однак суд передчасно дійшов висновку про порушення провадження справи про банкрутство щодо скаржника оскільки він мав намір погасити дану заборгованість.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.01.2016.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" прийнято до провадження.
Іншою ухвалою суду від 12.01.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.01.2016.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 09-52/53/16 від 26.01.2016 в зв'язку з перебуванням судді Шипка В.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Сотнікова С.В., Копитової О.С.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 в зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
Боржник та розпорядник майна не надали відзиви на апеляційну скаргу, повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників інших учасників.
В судовому засіданні представник ініціюючого кредитора заперечив вимоги апеляційної скарги і просив суд відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до частини дев'ятої ст. 16 Закону в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи до господарського суду міста Києва ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром", яка мотивована:
- рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2014 у справі № 910/10653/14, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в загалом 1 501 666,07 грн. та 96 654,21 грн. - штрафних санкцій, 31 966,41 грн. судового збору;
22.07.2014 видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 22.07.2014;
26.08.2014 відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 44502919 про примусове виконання наказу;
- рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2014 у справі № 910/10636/14, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в загалом 681 203, 46 грн. та 42 717,85 грн. - штрафних санкцій, 14478,43 грн. судового збору;
19.08.2014 видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 19.08.2014;
06.02.2015 відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 46369443 про примусове виконання наказу;
- рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 910/10634/14, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в загалом 18 908 287,43 грн. та 33 647,42 грн. - штрафних санкцій, 73 080,00 грн. судового збору;
17.08.2014 видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 18.08.2014;
19.03.2015 відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 46915525 про примусове виконання наказу;
На забезпечення кредитних договорів між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Мегапром" було укладено договори застави, загальна вартість майна за якими становить 8 892 660,80 грн. (копії договорів наявні у справі).
Однак враховуючи, що загальна сума заборгованості за рішеннями суду в розмірі 21 091 156,96 є меншою ніж сума вартості заставного майна, то вимоги банку є такими, що повністю незабезпечені заставою майна боржника
Отже відповідно до матеріалів справи станом на дату підготовчого засідання суду не надано доказів повного чи часткового виконання боржником вище зазначених рішень.
Відповідно до частини третьої ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума грошових вимог заявника - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до боржника - ТОВ "Мегапром" складають 21 091 156,96 грн.
Згідно з частиною першою ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що основні грошові вимоги кредитора до боржника є безспірними, що підтверджується рішенням, наказом господарського суду Київської області та постановою ВДВС про відкриття виконавчого провадження та складають на час подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, крім того, вони є непогашеними боржником протягом трьох місяців з дати відкриття виконавчого провадження.
Вищезазначені обставини є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" та визнання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 21 091 156,96 грн.
Щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О, колегія суддів встановила наступні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду міста Києва надійшли заяви арбітражних керуючих Гусара І.О. та Горбача І.С. про участь у справі № 910/25334/15 в якості розпорядника майна боржника.
Відповідно до ст. 114 Закону, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 75 від 31.01.13), для призначення його розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром".
Відповідно до матеріалів справи станом на 13.10.2015 від арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. не надходила заяви про участь у справі № 910/25334/15 в якості розпорядника майна боржника.
Також, ч. 1 ст. 114 Закону визначено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Аналізуючи вищенаведену норму права колегія суддів робить висновок, що суд приймаючи рішення щодо призначення розпорядника майна у випадках ненадання згоди на призначення арбітражним керуючим, кандидатура якого визначена автоматизованою системою, не зв'язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить імперативних норм, що регулюють призначення розпорядника майна.
Вирішуючи питання про призначення розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром", суд оцінює кожного арбітражного керуючого на предмет освіти, досвідченості та наявності всіх можливостей для повноцінного виконання функцій ліквідатора даного боржника. Крім того, з метою дотримання принципу об'єктивності, незалежності та незаінтересованості, суд вважає за необхідне призначити розпорядником майна боржника особу, яка не має жодних зв'язків із стороною у справі.
Отже, відповідно до оскаржуваної ухвали судом першої інстанції за результатами дослідження заяв арбітражних керуючих, що звернулися до суду, доданих до заяв доказів та інформації, враховуючи досвід арбітражних керуючих та наявність можливості виконувати обов'язки розпорядника майна боржника, суд дійшов висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Гусара О.І. є підходящою для призначення розпорядником майна у цій справі та відповідає вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону.
Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Горбача І.С., оскільки до поданої заяви не додано належних доказів, що вказували б на наявність у арбітражного керуючого необхідних організаційних та технічних можливостей належно виконувати обов'язки розпорядника майна боржника у справах даної категорії складності.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, які саме норми на його думку було порушено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правильність застосування судом першої інстанції відповідних норм права.
У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/25334/15 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков