09 лютого 2016 р. Справа № 876/5553/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним рішення, -
Позивач 14.11.2012 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцької міської ради про визнання протиправними рішення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.07.2012 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було винесено рішення «Про забезпечення проведення в місті Луцьку загальноміських заходів з нагоди Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України, Дня міста» і відповідно до якого було внесено заборону на розміщення інформаційних та агітаційних наметів на театральному майдані міста Луцька в період 22-26 серпня 2012 року.
Вважає, що вказане рішення прийняте з перевищенням повноважень та процедури ухвалень таких рішень, оскільки для його ухвалення необхідно дотриматись процедури встановленої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім того вказує, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині обов'язкового попереднього оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, оскільки рішення було внесене безпосередньо на засіданні 26.07.2012 року і не було включене до порядку денного засідання виконкому. В зв'язку з чим просив визнати протиправним оскаржуване рішення виконавчого комітету.
Оскаржуваною постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2013 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що вказане рішення прийняте з перевищенням повноважень та процедури ухвалень таких рішень, оскільки для його ухвалення необхідно дотриматись процедури встановленої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім того вказує, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині обов'язкового попереднього оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, оскільки рішення було внесене безпосередньо на засіданні 26.07.2012 року і не було включене до порядку денного засідання виконкому.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідачів у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обґрунтовано довела відсутність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення від 26.07.2012 року, так як його прийняттям не відбулось порушення прав та інтересів осіб, тим більше його дія відбулась в минулому і яким чином на даний час відбулось порушення прав чи свобод позивача останній суду не довів і доказів не представив.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що 26.07.2012 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення «Про забезпечення проведення в місті Луцьку загальноміських заходів з нагоди Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України, Дня міста», яким заборонено розміщення інформаційних та агітаційних наметів на театральному майдані міста Луцька в період з 22.08.2012 року по 26.08.2012 року.
Відповідно до ст.39 Конституції України громадяни України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
У зв'язку з цим суд не вважає, що заборона розміщення агітаційних наметів на театральному майдані міста Луцька не призвела до обмеження прав громадян та жителів міста на мирні зібрання, а при ухвалені даного рішення виконавчий комітет реалізовував повноваження, надані йому Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.ст. З0, 38), «Про благоустрій населених пунктів» (ст.10), оскільки саме на виконавчі органи місцевих рад норми зазначених нормативних актів покладають вирішення відповідно до закону питань про проведення масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку, контроль за станом об'єктів благоустрою, організацію місць масового відпочинку громадян.
А тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що представник відповідачів у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обґрунтовано довела відсутність підстав для визнання протиправним оскажуваного рішення від 26.07.2012 року, так як його прийняттям не відбулось порушення прав та інтересів осіб, тим більше його дія відбулась в минулому і яким чином на даний час відбулось порушення прав чи свобод позивача останній суду не довів і доказів не представив.
Твердження позивача про ухвалення рішення з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині обов'язкового попереднього оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування не може слугувати беззаперечним і достатнім доказом для визнання його протиправним, так як воно прийняте на засіданні виконавчого комітету більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, що підтверджується витягом з протоколу засідання виконкому .
Даний проект рішення було також внесено до порядку денного додатковим питанням відповідно до п.4.23 Регламенту роботи виконавчих органів Луцької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.04.2011 № 243-1 .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним оскаржуване рішення, проте згідно до ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів;. 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Тобто, визначені ст.ст.105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними, однак разом з тим, деякі із них носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Системний аналіз даних норм права дає підстави вважати, що така вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.
Таким чином, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, при цьому слід зазначити, що заявлені вимоги до одного із відповідачів - Луцької міської ради безпідставні і в тій частині, що рішення останньою не приймалось і вказаний орган місцевого самоврядування не повинен відповідати за даним позовом.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2013 року у справі № 0308/18728/12 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
ОСОБА_2