"09" лютого 2016 р.Справа № 923/900/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Величко Т.А.,
Поліщук Л.В.
при секретарі - Альошиній Г.М.
за участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Семко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 24 грудня 2015 року
за заявою Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі № 923/900/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»
про стягнення 58177,11 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року у справі № 923/900/13 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до МКП «Херсонтеплоенерго» задоволено частково, стягнуто з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 5136,23 грн. 3% річних, 26334,34 грн. пені, 930,62 грн. витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року у справі № 923/900/13 частково скасовано та викладено пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції: стягнути з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 30466,19 грн. - пені, 5928,70 грн. - 3% річних та 1076,17 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову. А також з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто 860,25 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.
14.11.2013 року господарським судом Херсонської області видано відповідні накази про примусове виконання рішення у справі № 923/900/13
11.12.2015 року МКП "Херсонтеплоенерго" подало до господарського суду Херсонської області заяву про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 14.11.2013 року про стягнення 30466,19 грн. - пені та 5928,70 грн. - 3% річних таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилався на те, що згідно з Законом України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який набрав чинності 06.06.15 року, за умови погашення заборгованості за природній газ, спожитий до 01.01.14, у МКП "Херсонтеплоенерго" виникає право, а у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обов'язок списати нараховані пеню, штрафні та фінансові санкції, що підлягають стягненню на підставі судових рішень і є не сплаченими.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2015 року (суддя Александрова Л.І.) визнано наказ господарського суду Херсонської області № 923/900/13 від 14.11.2013 року щодо стягнення з МКП «Херсонтеплоенерго» на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 30466,19 грн. - пені, 5928,70 грн. - 3% річних та 1076,17 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову, а також 860 грн. 25 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу, що не підлягає виконанню повністю.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу від 14.11.2013р. у справі № 923/900/13 таким, що не підлягає виконанню відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 4-2, 43, 117 ГПК України, та невірним застосуванням судом приписів Закону України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
У відзиві на апеляційну скаргу МКП «Херсонтеплоенерго» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви МКП «Херсонтеплоенерго» про визнання наказу у справі № 923/900/13 таким, що не підлягає виконанню, ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2015 року було задоволено заяву боржника, визнано наказ господарського суду Херсонської області від 14.11.2013 року щодо стягнення пені, 3% річних та судових витрат таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки на підставах встановлених Законом № 423-VIII та Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" зобов'язання МКП «Херсонтеплоенерго» перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з оплати пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013р. у справі № 923/900/13 припинилися, отже обов'язок боржника щодо сплати коштів згідно з наказом господарського суду від 14.11.2013 року по справі № 923/900/13 відсутній, а вказаний наказ не підлягає виконанню.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
Пунктом 3 частини 3 розділу 1 Закону України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (який набрав чинності 06.06.15, а змінений 01.10.15) статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який втратив чинність повністю з 01.10.15) доповнено частиною тринадцятою такого змісту:
"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини. У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін".
Виходячи із системного аналізу пункту 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.15, за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.12.14; та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.14, яка була сплачена у період з 06.06.15 до 06.09.15.
При цьому, вищевказаним Законом не передбачено можливості списання 3% річних та інфляційних взагалі, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.
Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний суд України. Зокрема, у постанові від 15.11.10 року у справі № 4/720, зазначено: "Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника."
Судом першої інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на день набрання чинності Законом України від 14.05.15 № 423-УШ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", МКП «Херсонтеплоенерго» не мало непогашеної заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за природний газ, спожитий до 01.01.14 року.
Наказ, який відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стосується стягнення пені в сумі 30466,19 грн., 3% річних в сумі 5928,70 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 1936,42 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказані суми нараховані відповідачеві за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором № 12/33/14-БО-33 від 26.01.2012р. щодо оплати отриманого у січні, лютому, березні та квітні 2012 року природного газу (тобто за природний газ спожитий до 01 січня 2014 року) і прострочення оплати тривало менше одного місяця за кожний період часу. Отже, заборгованість за природний газ, спожитий до 01 січня 2014 року згідно з договором № 12/33/14-БО-33 від 26.01.2012р., була відповідачем погашена ще у лютому, березні, квітні та травні 2012 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що правила списання штрафних санкцій, передбачені Законом України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не поширюються на суми, які є предметом стягнення за спірним наказом, що є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Частина 4 ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
При цьому колегія суддів враховує, що наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 30.12.2015р. у справах № 908/4242/14, № 910/12436/13, від 12.01.2016р. у справі № 910/21431/14).
Враховуючи вищевикладене, визнати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви МКП «Херсонтеплоенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на МКП «Херсонтеплоенерго».
Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 117 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 24 грудня 2015 року у справі № 923/900/13 скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» про визнання наказу господарського суду Херсонської області від 14.11.2013 року у справі № 923/900/13 щодо стягнення 30466,19 грн. пені та 5928,70 грн. 3% річних таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» (73000, м. Херсон, вул. Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1218 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Величко Т.А.
Судді:
Поліщук Л.В.