04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" лютого 2016 р. Справа№ 910/28772/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Ястреб Т.І. представник за довіреністю;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2015 року
по справі № 910/28772/15 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_4
2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5
про стягнення 21 772,51 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015 року по справі № 910/28772/15 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" прийнято до провадження.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2015 року у справі № 910/28772/15 без змін, з підстав викладених у відзиві.
Приватне акціонерне товариство "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ОСОБА_4 (особисто), ОСОБА_5 (особисто), чи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин справа розглядається за відсутності позивача та третіх осіб які повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
26.06.2014 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №25435 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Opel, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП./а.с.20/.
Строк дії Договору страхування 26.06.2014 р.- 05.07.2015 р.
03.10.2014 року о 08 год. 00 хв. в місті Бровари на вул. Київській сталася ДТП, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стан транспортного засобу, при виявленні перешкоди у русі не вжив заходів до зменшення швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Opel, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5,який від удару по інерції проїхав вперед і зіткнувся з автомобілем DACIA LOGAN ВК 2460ВА під керуванням ОСОБА_6
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2014 у справі №740/4718/14, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення./а.с.28-29/.
Вина особи, яка керувала автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0420794. /а.с. 60/.
Вказаним договором (поліс №АІ/0420794) встановлено франшизу у розмірі 500,00 грн. а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн. на одного потерпілого.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
ОСОБА_5 (як потерпіла особа) звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Листом приватне акціонерне товариство "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повідомило ОСОБА_5 про відмову у виплаті страхового вішкодування/виплати./а.с.97/.
24.11.2014 року ОСОБА_5 звернувся до приватного акціонерного товариства "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" з скаргою стосовно відмови у виплаті страхового відшкодування.
27.11.2014 року ОСОБА_5 (як потерпіла особа) звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками настання страхової події - ДТП, що сталася 03.10.2014 року.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
19.01.2015 року відповідачем виплачено страхове відшкодування безпосередньо потерпілій особі у розмірі страхової суми (ліміту відповідальності) за вирахуванням франшизи, що підтверджується платіжним дорученням №84 від 19.01.2015 року./а.с.88/.
Таким чином, з метою отримання страхового відшкодування у ПАТ «СК «Країна» потерпілою особою ОСОБА_5 було виконано всі покладені на нього Законом обов'язки.
Відповідачем в повному обсязі виконано обов'язок, покладений на нього нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження відповідного транспортного засобу в результаті ДТП.
Звертаючись до відповідача позивач зазначає, що ним на виконання умов укладеного з третьою особою-2 договору добровільного страхування транспортного засобу №25435 від 26.06.2014 внаслідок настання спірної ДТП виплачено страхове відшкодування у розмірі 22272,51 грн./а.с.59/.
Відповідач листом №2210 від 31.03.2015 року повідомив, що ПАТ "СК "Країна" було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі, а саме власнику транспортного засобу Opel Astra, державний реєстраційний № НОМЕР_3, ОСОБА_5 у розмірі 49 500,00 грн. відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 27.11.2015 року.
Позивач вважає, що з огляду на положення ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України ним отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0420794, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України ,,Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку, ОСОБА_5, виконав обов'язки та самостійно реалізував свої права, наданій їй Законом як потерпілій особі.
Таким чином, ОСОБА_5 у спосіб не заборонений Законом, реалізував своє право на відшкодування збитків внаслідок ДТП шляхом звернення до ПАТ «СК «Країна», а останній виконав свої зобов'язання по даному страховому випадку.
Відповідно до статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідач у добровільному порядку сплатив страхове відшкодування потерпілій особі, а тому відсутні правові підстави для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господасрького суду міста Києва від 14.12.2015 року у справі № 910/28772/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2015 року у справі № 910/28772/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2.Матеріали справи №910/28772/15 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.Г. Смірнова
Л.В. Кропивна