Провадження № 11-кп/793/149/16 Справа № 712/12403/15-к Категорія: ч.1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6 ,
обвинувачуваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2015 року , яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
- 11.03.2010 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі, -
засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.1 ст.199 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч.1 ст. 204 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 основне покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а саме: 92 ящика з горілкою «Горілка «Пшенична Олександрія» в кількості 1840 пляшок, місткістю 0,5 дм3.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено, в частині основного покарання, від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерти в сумі 4768,73 грн.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на отримання неконтрольованого державою прибутку, посягаючи на встановлений законодавством порядок обігу підакцизних товарів, попередньо домовившись каналами мобільного зв'язку з ОСОБА_9 про збут останньому в м. Черкаси, незаконно виготовлених алкогольних напоїв з назвою на етикетці «Горілка «Пшенична Олександрія», найняв автомобіль «Фольксваген LT-35»р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 та вантажника ОСОБА_11 , які за вказівкою ОСОБА_7 02.09.2015 року завантажили в автомобіль 92 ящики з 1840 пляшками алкогольних напоїв з назвою на етикетці «Горілка «Пшенична Олександрія» з наклеєними незаконно виготовленими марками акцизного податку, та транспортували під контролем останнього, до м. Черкаси з метою збуту, де цього ж дня, близько 15 годин 36 хвилин, діючи умисно, з метою отримання незаконного прибутку, перебуваючи на території складських приміщень ТОВ «Євробуд» в м. Черкаси по вул. Хіміків, 53, їх реалізував, шляхом продажу ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , незаконно виготовлений алкогольний напій з назвою на етикетці «Горілка «Пшенична Олександрія» в кількості 1840 пляшок, місткістю 0,5 дм3 з наклеєними підробленими марками акцизного податку України по ціні 22 грн. за 1 пляшку горілки, на загальну суму 40480 грн., отримавши лише частину суми, а саме - 570 грн.
На вказаний вирок подано апеляційні скарги:
- обвинуваченим ОСОБА_7 , який просив вирок суду скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а провадження у справі - закрити. При цьому апелянт посилався на те, що ніяких злочинів він не вчиняв, йому не було відомо, що горілка, яку він реалізував, була незаконно виготовлена, а суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги документи, які він надав суду щодо підтвердження її якості та законності виготовлення, та не дав їм належної оцінки, вважає, що відсутня суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: прямий умисел, тобто усвідомлення особою факту, що товари, які вона транспортує чи збуває, є незаконно виготовленими, тобто має бути встановлена завідомість цього факту для винної особи. Крім того, вважає, що кваліфікація його дій за ч.1 ст. 199 КК України є неправильною, його безпідставно судом було визнано винним у збуті марок акцизного податку, тобто предметом вказаного злочину мають бути саме марки акцизного податку, але даний факт судом не встановлений. Також судом не було надано оцінки його показам та показам свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13 щодо його необізнаності про незаконність виготовлення горілки, пляшки з якою марковані незаконно виготовленими марками акцизного податку;
- прокурором, який не заперечуючи доведеності вини обвинуваченого вважає, що вирок суду підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 та призначити покарання за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, за ч. 1 ст. 199 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань. На підставі ст. 75 КК України - звільнити від основного покарання з вигляді позбавлення волі на 3 роки з випробуванням строком на 3 роки, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України. Посилаючись на те, що ОСОБА_7 вчинив два умисних корисливих кримінальних правопорушення у сфері господарської діяльності, які тяжкими. Судом не була врахована обтяжуюча покарання обставина - рецидив злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав власну апеляційну скаргу, заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні в частині неврахування судом в якості обтяжуючої покарання обвинуваченому обставини - рецидиву злочинів та заперечив проти задоволення апеляції обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим та вмотивованим, грунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування вироку є неповнота судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, суд першої інстанції не дослідив належним чином та не прийняв процесуального рішення щодо документів, долучених обвинуваченим під час проведення підготовчого судового засідання 06.11.2015 р. ( а.с.23-30), які на думку обвинуваченого свідчать про його алібі по даному кримінальному провадженню (підтверджують якість та законність виготовлення алкогольних напоїв, які він реалізовував), не дав їм належної правової оцінки, чим порушив право обвинуваченого на захист.
Вказане істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства перешкодило суду першої інстанції прийняти законне та обгрунтоване рішення по даному кримінальному провадженню.
Таким чином, районний суд допустив істотні порушення кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду і постановив обвинувальний вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає безумовному скасуванню і призначенню нового розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, колегія суддів погоджується з апеляцією прокурора в тій частині, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому не враховано обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочинів, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів і має непогашену судимість за умисний злочин.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , викладені в апеляційній скарзі, слід перевірити суду першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 405, п.6 ч.1 ст. 407, ст. 409, ч.1 ст. 412 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2015 року відносно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий :
Судді :