ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 січня 2016 р. Справа № 909/1276/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю. І.,
секретар судового засідання Феденько Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 19.01.15),
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Польова , буд. 6, с. Смолигів, Луцький район, Волинська область, 45614; вул. Коростишівська, 45, м. Житомир, 10007)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (вул. Максимовича, 8, м. Івано-Франківськ, 76007)
про стягнення коштів в сумі 2423033,81 грн.
ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Компанія Рона" про стягнення коштів в сумі 2 423 033,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання та не здійснив належним чином поставку товару, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2423033,81 грн., з яких: 1884800,00 грн. - сума основного боргу, 188480,00 грн. - 10% річних за прострочення поставки товару, 35620,47 грн. - пеня, 314133,34 грн. - штрафні санкції за не проведення реєстрації податкових накладних.
Ухвалою суду від 17.11.2015 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.12.15, за результатами якого розгляд відкладено на 05.01.2016.
05.01.2016 за клопотанням (вх.№33/16 від 04.01.2016) відповідача продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 26.01.2016.
Представником позивача подано заяву (вх.№11/16 від 04.01.2016), в якій уточнює розмір судових витрат та просить стягнути з відповідача, окрім суми заявлених позовних вимог, судові витрати по справі в розмірі 36345,49 грн.
Представником відповідача подано клопотання (вх.№908/16 від 25.01.2016), в якому зазначено, що несвоєчасна поставка товару на користь позивача сталась не з вини відповідача, а тому, що постачальники ТОВ "Компанія Рона" не здійснили поставку на користь відповідача. Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем неправомірно нараховано штрафні санкції за не проведення реєстрації податкових накладних, оскільки, податковим законодавством передбачено інші терміни реєстрації накладних. Посилаючись на те, що позивачем не подано суду доказів на підтвердження розміру збитків завданих йому неналежним виконанням відповідачем зобов'язань та враховуючи припис статті 61 Конституції України, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, просить зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.
В судовому засіданні 26.01.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, заявлених в позовній заяві та просив позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу суду від 17.11. 2015 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.
На адресу суду повернулося повідомлення про вручення ухвали суду від 08.12.2015 про відкладення розгляду справи, з якого вбачається, що дану ухвалу вручено уповноваженому представнику відповідача.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з врахуванням наступного:
07.05.2015 між ТОВ "Компанія Рона" (відповідач, постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (позивач, покупець) укладено договір №070515 поставки товару (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю вироби із полімерів, асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджується сторонами у встановлених додатками до даного Договору.
Згідно з ч. ч.1,6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Сторони погодили в договорі та покупець зобов'язався прийняти поставку товарів та оплатити вартість товарів на умовах та у порядку, встановленому цим Договором.
Згідно з п.4.3 договору платежі здійснюються покупцем відповідно до умов передбачених у Додатках до даного договору.
Сторонами було укладено ряд додаткових угод даного договору, зокрема, Додаткові Угоди №8 від 23.10.2015, №9 від 23.10.2015, №10 від 26.10.2015 (далі - додаткові угоди).
Пунктом 5 додаткових угод до договору покупець зобов'язався сплатити повну вартість товару авансовим платежем на поточний рахунок відповідача.
На виконання взятих зобов'язань позивачем перераховано на рахунок відповідача відповідно до умов додаткових угод такі авансові платежі: рахунок № 2009 від 23.10.2015 на суму 942400,00 грн., рахунок №2011 від 23.10.2015 на суму 456000,00 грн., рахунок №2014 від 26.10.2015 на суму 486400,00 грн. Копії вказаних рахунків долучено до матеріалів справи.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п. 5.3 договору у випадку затримки постачальником поставки товару більш ніж на 5 календарних днів постачальником сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленої строк партії товару за кожен день прострочення, але не більше вартості усієї партії товару.
Пунктом 5.4 договору зазначено, що відповідач підтвердив своє зобов'язання видавати згідно з податковим законодавством України податкові накладні та/або розрахунки коригування без окремої письмової вимоги позивача.
Згідно з п.5.5 договору у разі нездійснення відповідачем обов'язкової згідно з податковим законодавством України реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або не виконання відповідачем його зобов'язань, передбачених п.5.4 договору, відповідач протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від обсягів постачання без урахування ПДВ згідно із вказаною податковою накладною
Додатковими угодами до договору встановлено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку товару до 03.11.2015.
Пунктом 8 додаткових угод встановлено, що у разі порушення з вини постачальника строку поставки товару, зазначеного у п. 2 даних угод постачальник, окрім відповідальності за договором, виплачує покупцю штрафну неустойку у розмірі 10% від вартості товару.
З матеріалів справи та з пояснень представника позивача видніється, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання та не поставлено товар у погоджений сторонами в договорі строк.
Крім того, після отримання від позивача авансових платежів, відповідачем, всупереч взятим на себе зобов'язанням, не виписав та не зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалося вище, представником відповідача подано до суду клопотання (вх.№908/16 від 25.01.2016) про зменшення розміру штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, не значимості прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З приводу заявленого відповідачем клопотання (вх.№908/16 від 25.01.2016) слід зазначити, що відповідачем не подано суду письмових доказів на підтвердження відсутності його вини у неналежному виконанні договірних зобов'язань.
Крім того, зобов'язання сплатити відповідачем штрафні санкції у безспірному порядку передбачено укладеним договором поставки товару та додатковими угодами до нього, що являються невід'ємною частиною до нього. В силу вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи те, що відповідачем не наведено виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, суд не вбачає підстав для зменшення їх розміру.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
На підставі наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, якими підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (вул. Максимовича, 8, м. Івано-Франківськ, 7600; код 31789757) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Польова , буд. 6, с. Смолигів, Луцький район, Волинська область, 45614; вул. Коростишівська, 45, м. Житомир, 10007; код НОМЕР_1) кошти в сумі 2423033,81 грн. (два мільйони чотириста двадцять три тисячі тридцять три гривні вісімдесят одна копійка), з яких: 1884800,00 грн. (один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот гривень) - сума основного боргу, 188480,00 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) - неустойка, 35620,47 грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять гривень сорок сім копійок) - пеня, 314133,34 грн. (триста чотирнадцять тисяч сто тридцять три гривні тридцять чотири копійки) - штраф та судовий збір у розмірі 36345,50 грн. (тридцять шість тисяч триста сорок п'ять гривень п'ятдесят копійок).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 10.02.2016.