ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 лютого 2016 року № 826/23846/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, що полягає у неналежному розгляді заяви позивача від 10.09.2015 р.;
- зобов'язати відповідача належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути заяву позивача від 10.09.2015 р. та надати повну і обґрунтовану відповідь.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 р. суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
Під час судового засідання позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також надав пояснення по суті спору.
В судове засідання 01.12.2015 р. представник відповідача не прибув, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, скерувавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено з підстав необґрунтованості.
Зважаючи на неявку представника відповідача в судове засідання, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
03.12.2015 р. від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних повністю, оскільки не вбачає протиправності у своїх діях, вважає, що відповідь на звернення від 10.09.2015 р. надана в повному обсязі та в строки передбачені чинним законодавством.
Станом на час розгляду справи по суті інших документів по справі до суду не надходило.
Отже, розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 10.09.2015 р. звернувся до відповідача із заявою в якій просив:
- повідомити, яким чином уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку розраховує суму заборгованості кредитору у разі обчислення боргу банківськими металами;
- назвати норми чинного законодавства України, якими передбачений порядок і спосіб проведення розрахунку заборгованості кредитору у разі обчислення боргу банківськими металами.
Згідно наданого позивачем до суду поштового повідомлення про вручення №0407125362039, зазначену заяву отримано відповідачем 14.09.2015 р.
Відповідь на вказану заяву відповідач оформив листом від 08.10.2015 р. №21-036-37342/15, в якому серед іншого зазначив, що з 03.03.2015 р. в ПАТ «Дельта Банк» запроваджена тимчасова адміністрація, а з 05.10.2015 р. здійснюється процедура ліквідації банку. Відповідно до пункту 4.21 частини 4 розділу V Положення Фонду гарантування «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку» від 05.07.2012 р. № 2 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку. Задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банкую в черговості, що передбачена частиною першою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач вважаючи зазначену відповідь неповною, а своє звернення розглянутим неналежним чином звернувся із даним позовом до суду.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи, зокрема, на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до положень ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Так, на переконання суду, за змістом наведені вище звернення позивача підпадають під визначення заяви (клопотання).
Згідно із ст. 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ч. 3 ст. 7 Закону).
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Нормою ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Разом з тим, згідно з положеннями ст. 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, як вбачається зі змісту заяви від 09.10.2015 р., підставою для даного звернення стала необхідність отримання позивачем інформації стосовно того, чи відшкодовуються кошти вкладникам в разі ліквідації банку банківськими металами, та в якому порядку.
В свою чергу відповідачем було повідомлено про те, що при ліквідації банку Фондом призначається ліквідатор який протягом 30 днів приймає вимоги кредиторів після чого здійснюється процедура реалізації майна банка та в порядку черговості кошти виплачується зазначеним кредиторам у національній валюті, тобто повної та обґрунтованої відповіді на питання, які ставились позивачем у заяві від 10.09.2015 р., відповідачем, на переконання суду, надано не було.
Отже, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 10.09.2015 р.
3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2015 р. та надати повну і обґрунтовану відповідь.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1102,40 грн. (одну тисячу сто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Добрянська Я.І.