29 січня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/4/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спіжавки Г.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тимофєєва А.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Рачук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Чернівецької митниці ДФС від 16.11.2015 р. №706-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чернівецької митниці Міндоходів з 17.11.2015 р. у зв'язку із реорганізацією Чернівецької митниці Міндоходів відповідно до пункту 1 статі 40 КЗпП України.
Позивач вважає що рішення про його звільнення, прийняте відповідачем, є незаконним та безпідставним.
Посилаючись на положення статті 40 КЗпП України, пояснює, що в період з 17.11.2015р. по 23.12.2015 р. він перебував на лікуванні, тому у відповідача не було жодних законних підстав звільняти його з займаної посади в період тимчасової втрати працездатності. Окрім того, зазначає, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Натомість, стверджує позивач, відповідач не вніс жодних пропозицій про переведення його на іншу посаду або в інший підрозділ та не отримував від позивача жодних пояснень чи доповідних записок стосовно згоди або незгоди про таке переведення.
Також, звертає увагу на ст. 42 КЗпП України, в силу якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Так, позивач наполягає на своїй високій кваліфікації, адже пропрацював в органах митної служби України з 23.10.2003 року по 17.11.2015 року. За увесь період служби на знак підвищення його професійного рівня та кваліфікації просувався на інші посади. На момент звільнення перебував на посаді головного інспектора, а наказом від 30.12.2013 р. йому було присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу», що є вищим званням для інспекторів податкової та митної справи. Неодноразово проходив навчання в Центрі підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби за професійною програмою підготовки кінологічних команд митниць Міндоходів. За час навчання ним опрацьовано теми лекцій загальною кількістю 232 навчальні години, після чого він виконав та захистив випускні роботи двічі з оцінкою «добре».
Позивач наполягає на тому, що відповідачем протиправно застосовано весь пункт 1 ст. 40 КЗпП України, адже про ліквідацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації мова не йде, стосовно скорочення чисельності або штату працівників нічого не зазначено.
Позивач також вказує, що постановою від 27.05.2014 р. Верховний суд України зазначив: «Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи. Проте ДМСУ зазначене зобов'язання не виконала і, відповідно, трудові гарантії позивача як працівника порушила.». Тому, стверджує позивач, Чернівецька митниця ДФС не вчинила жодних дій по його працевлаштуванню, чим порушила зобов'язання роботодавця передбачені як нормами КЗпП України, так і вказаного вище судового рішення, яке є обов'язковим до виконання відповідно до ст. 244-2 КАС України.
Окрім того, позивач також зазначає, що в спірному наказі відповідач посилається на постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 «Про державну фіскальну службу України», від 21.05.2014 року №160 «Про утворення Державної фіскальної служби», від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», однак вони ніяким чином не регулюють правовідносини власника або уповноваженого ним органу та ОСОБА_3, а є загальними документами які регламентують утворення та діяльність служби в цілому, тому не можуть сприйматись як правові акти індивідуальної дії.
За наведених вище підстав, позивач просить визнати протиправним Наказ Чернівецької митниці ДФС від 16.11.2015 року №706-о про звільнення з займаної посади ОСОБА_3, поновити його на роботі, допустити судове рішення про поновлення на роботі до негайного виконання.
Відповідач позов не визнав, пояснив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 №21 «Про реорганізацію Чернівецької митниці Міндоходів» розпочато реорганізацію Чернівецької митниці Міндоходів.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30.10.2014 здійснено державну реєстрацію Чернівецької митниці ДФС.
Чернівецька митниця Міндоходів 14.01.2015 передавальним актом передала своєму правонаступникові Чернівецькій митниці ДФС все рухоме та нерухоме майно, що обліковується на балансі Чернівецької митниці Міндоходів, всі майнові та немайнові права, юридичні зобов'язання стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, документацію на нерухоме майно, трудові книжки, особові справи працівників.
Згідно штатного розпису на 2014 рік, затвердженого заступником Міністра доходів і зборів України, керівником апарату Левицьким В.С. від 15.01.2014, кількість штатних одиниць оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями становить 60 одиниць. Згідно штатного розпису Чернівецької митниці ДФС на 2014 рік, затвердженого Головою Державної фіскальної служби України Білоусом І.О. від 05.11.2014, кількість штатних одиниць управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням становить 42 одиниці.
У зв'язку із тим, що штатна чисельність Чернівецької митниці ДФС значно менша від штатної чисельності Чернівецької митниці Міндоходів, відсутні вакантні посади, які б відповідали кваліфікації та продуктивності праці позивача. Відповідно відсутня можливість запропонувати позивачу посаду та працевлаштувати його в новоутвореній митниці.
Скорочення чисельності або штату працівників проводиться з метою якісного поліпшення складу, тому роботодавець при вирішенні питання про те, хто конкретно підлягає звільненню з роботи, враховує кваліфікацію і продуктивність працівників за всіма ознаками в сукупності.
Відповідач пояснює, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишенні на роботі, окрім тих, що визначені частиною 3 ст. 184 КЗпП України, надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Листом Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 р. роз'яснено, що для виявлення працівників з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило враховуються такі обставини: наявність освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливої роботи, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт. Працівники, які порушують трудову дисципліну, навіть при рівній кваліфікації і продуктивності праці, втрачають переваги на залишенні на роботі через негативне ставлення до роботи.
З наведених вище підстав, відповідач наполягає на законності прийнятого ним рішення щодо звільнення позивача з займаної посади.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з постановою Кабінету міністрів України №236 від 21.05.2014 року «Про Державну фіскальну службу України» утворено Державну фіскальну службу України шляхом реорганізації Міністерства доходів і зборів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено Чернівецьку митницю ДФС як територіальний орган ДФС України та реорганізовано Чернівецьку митницю Міндоходів шляхом приєднання до Чернівецької митниці ДФС.
30 жовтня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію Чернівецької митниці ДФС.
Згідно штатного розпису на 2014 рік, затвердженого заступником Міністра доходів і зборів України, керівником апарату Левицьким В.С. від 15.01.2014, кількість штатних одиниць оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями становить 60 одиниць. Згідно штатного розпису Чернівецької митниці ДФС на 2014 рік, затвердженого Головою Державної фіскальної служби України Білоусом І.О. від 05.11.2014, кількість штатних одиниць управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням становить 42 одиниці.
Тобто, проведення реорганізації призвело до змін в структурі та зменшення штатної чисельності працівників як у митниці в цілому, так і в окремих її підрозділах. А штатна чисельність Чернівецької митниці ДФС є недостатньою для переведення всіх працівників Чернівецької митниці Міндоходів.
Статтею 492 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Так, ОСОБА_3 працював на посаді головного державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чернівецької митниці Міндоходів.
6 листопада 2014 року позивача персонально попереджено про наступне вивільнення, а 16 листопада 2015 року звільнено з займаної посади у зв'язку з реорганізацією Чернівецької митниці Міндоходів, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Разом з тим, позивач однією з підстав незаконності рішення відповідача щодо його звільнення зазначає перебування його на лікуванні з 17.11.2015 р. по 23.12.2015р.
Однак, спірний наказ прийнято 16.11.2015 р., тобто до моменту втрати позивачем працездатності.
Отже, твердження позивача щодо звільнення в період його тимчасової непрацездатності не відповідає дійсності.
Згідно частин 1-3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання вище наведених положень чинного законодавства, відповідач 06.11.2014 р., тобто не пізніше ніж за два місяці, попередив позивача про наступне вивільнення.
При цьому, враховуючи те, що реорганізація супроводжувалася зменшенням штатної чисельності працівників як у митниці в цілому, так і в окремих її підрозділах, відповідачем в силу ст. 49-2 КЗпП України повідомлено, що у разі можливості, а саме наявності вакантних посад, для подальшого працевлаштування в Чернівецькій митниці ДФС, позивача буде додатково повідомлено та запропоновано відповідну посаду в строк, передбачений ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України.
Відповідач в процесі судового розгляду справи стверджував, що в ході скорочення штатної чисельності, при вирішенні питання про те, хто конкретно підлягає звільненню з роботи, було враховано кваліфікацію і продуктивність працівників за всіма ознаками в сукупності.
Статтею 184 КЗпП України передбачено гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Згідно частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Оскільки, позивач не належить до вище перелічених осіб, вказана норма не застосовується до нього.
Разом з тим, у відповідності до статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Судом встановлено, що відповідачем для визначення працівників, які мають перевагу в залишенні на роботі та хто підлягає вивільненню в зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання з подальшим скороченням штатної чисельності враховано дані, наявні в особових справах працівників митниці.
Так, в особовій справі ОСОБА_3 наявні відомості про неодноразове притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за період роботи в митних органах. Вказані обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи.
Відповідно до наказу Кельменецької митниці від 29.03.2005 №49-к «Про застосування заходів дисциплінарного впливу» інспектора відділу митної варти ОСОБА_3 за неналежне виконання своїх службових обов'язків попереджено про неповну службову відповідність (а.с.50).
Наказом Кельменецької митниці від 13.03.2008 №40-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни та оголошено зауваження (а.с. 51).
Згідно із наказом Кельменецької митниці від 06.11.2008 №223-к «Про застосування дисциплінарних стягнень» інспектору митного поста «Росошани» ОСОБА_3 за неналежне виконання службових обов'язків оголошено догану (а.с. 52).
Відповідно до наказу Чернівецької обласної митниці від 05.08.2010 №629-к за неналежне виконання службових обов'язків та низький рівень результативності по виявленню порушень митних правил та невиконанню завдань щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил оголошено догану провідному інспектору оперативного відділу ОСОБА_3 (а.с. 53).
Наказом Чернівецької обласної митниці від 10.10.2011 №1042-к за неналежне виконання службових обов'язків провідному інспектору - кінологу сектору №2 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької обласної митниці ОСОБА_3 оголошено зауваження (а.с. 54).
Згідно із наказом Чернівецької обласної митниці від 14.08.2012 №744-к за неналежне виконання службових обов'язків провідному інспектору - кінологу відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької обласної митниці ОСОБА_3 оголошено зауваження (а.с. 56).
Відповідно до наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 08.07.2013 №98-о за неналежне виконання службових обов'язків провідному інспектору - кінологу відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чернівецької митниці Міндоходів оголошено догану (а.с. 57).
Таким чином, відповідачем встановлено, що за період роботи у Чернівецькій митниці Міндоходів заохочення, нагородження за сумлінну та продуктивну працю позивача, які б могли братися до уваги як аргумент на його користь при переведенні до Чернівецької митниці ДФС відсутні.
Водночас, позивач, наводячи підстави незаконності його звільнення посилається на те, що відповідачем не враховано факт високої кваліфікації ОСОБА_3, яка полягає у перебуванні на службі в органах митної служби з 23.10.2003 по 17.11.2015 рр., присвоєнні йому спеціального звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу», неодноразовому проходженні навчання в Центрі підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби за професійною програмою підготовки кінологічних команд митниць Міндоходів.
При цьому, із повідомлених відповідачем обставин слідує, що спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу» присвоєно ОСОБА_3 наказом від 30.12.2013 у зв'язку із тим, що до МК України від 13.03.2012 4495-УІ внесено зміни, згідно з якими спеціальне звання «Інспектор митної справи І рангу» змінено на «Інспектор податкової та митної справи І рангу» та відповідно до Постанови КМ України від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" йому присвоєно відповідне спеціальне звання. Тобто, присвоєння спеціального звання не є видом заохочення за сумлінну працю та виконання особливо відповідальних завдань.
Щодо посилання в позовній заяві на те, що ОСОБА_3 проходив навчання в Центрі підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби за професійною програмою підготовки кінологічних команд митниць Міндоходів, відповідач зазначає, що таке навчання протягом 2014 року проходили близько 90 працівників митниці.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем проаналізовано та враховано рівень кваліфікації та продуктивності позивача.
Судом взято до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду України.
А саме, позивач вказує на постанову Верховного Суду України від 27.05.2014 р. у справі №21-108а14, та наводить наступний висновок: "Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи. Проте ДМСУ зазначене зобов'язання не виконала і, відповідно, трудові гарантії позивача як працівника порушила".
Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.
Вказане рішення прийняте Верховним Судом України за наслідками розгляду заяви про перегляд рішення касаційного суду у справі за позовом Особи_1 до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов'язання поновити на публічній службі. Так, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що "у справі, що розглядається, касаційний суд, cкасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників, а з матеріалів справи не вбачається змін в організації виробництва і праці, які б могли бути підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.".
Тобто, висновок, на який посилається позивач, стосується спірних правовідносин, що виникли внаслідок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу не з підстав, зазначених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в ході судового розгляду, в даному випадку мала місце зміна в організації виробництва і праці - реорганізація Чернівецької митниці Міндоходів шляхом приєднання до новоутвореної Чернівецької митниці ДФС. Реорганізація супроводжувалася змінами у структурі та скороченням штатної чисельності працівників митниці, тому припинення трудового договору відбулося з підстав, визначених пунктом 1 частин першої статті 40 КЗпП України.
Врахувавши викладені вище положення чинного законодавства, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач у позові не відповідають фактичним обставинам даного спору.
Позаяк, згідно статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіривши наказ Чернівецької митниці ДФС від 16.11.2015 року №706-о про звільнення з займаної посади ОСОБА_3 на предмет відповідності вище наведеним критеріям приходить до висновку про те, що він прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх визначених законом обставин, що мають бути враховані при прийнятті вказаного рішення.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
В силу того, що судом встановлено правомірність наказу Чернівецької митниці ДФС від 16.11.2015 року №706-о, правові підстави для поновлення його на публічній службі та звернення судового рішення в цій частині до негайного виконання відсутні.
За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в повному обсязі складена 05 лютого 2016 р.
Суддя Г.Г. Спіжавка