04 лютого 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3749/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Циганій С.І.,
при секретарі: Пономаренко М.М.,
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - Гороха М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області в якому просить визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 18.09.2015р. №0003731703; вимогу про сплату боргу від 18.09.2015р. за №Ф-№0003741703; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.09.2015р. за №0003751703.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки документальної планової виїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та іншого законодавства, а прийняті на їх підставі: податкове повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є незаконними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях. В яких зазначив, що оскаржувані рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрований Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 17.12.1996р. за №2932ДН, код основного виду економічної діяльності 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріали та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
ДПІ у м.Херсоні проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. За результатами якої складено акт №405/21-03-17-03/НОМЕР_1 від 31.08.2015р. (далі - акт).
На думку перевіряючих позивачем порушено:
- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі ПКУ), в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 9289,51 грн.;
- п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряй мий період суму 47991,4 грн.;
- п.51.1 ст.51 ПКУ, ФОП ОСОБА_4 подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ф.№1, але інформацію надано не в повному обсязі.
- порушено п.9 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків у кількості 3шт.
- п.177.10 ст.177 ПКУ, відсутня книга обліку доходів та витрат за перевіряємий період.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесені: податкове повідомлення-рішення №0003731703 від 18.09.2015р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 14444,26 грн., в т.ч. 9289,51 грн. - основного платежу та 5154,75 грн. - штрафні санкції; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0003751703 від 18.09.2015р.; вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003741703 від 18.09.2015р.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
1. Стосовно податкового повідомлення-рішення №0003731703 від 18.09.2015р. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
30.08.2012р. ФОП ОСОБА_4 укладено договір №2 з ТОВ «Інфохолдінг» про надання інформаційно-технічних послуг. Відповідно до п.1.1 договору, виконавець забовязується за завданням Замовника надати інформаційно-технічні послуги з розробки, реєстрації, розміщення, технічної підтримки, оптимізації та пошукового просування сайтів Замовника по пошуковим запитам в інформаційній мережі Інтернет у пошукових системах., а замовник зобов'язується оплачувати Виконавцеві зазначені послугу.
Факт здійснення господарської операції підтверджується: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, податковими накладними, актами надання послуг.
Щодо віднесення позивачем до складу витрат вартість придбаних щоденників, суд зазначає наступне.
Позивачем придбано 50 щоденників та віднесено до складу витрат. Факт здійснення господарської операції підтверджується: рахунком-фактурою №6884 від 29.11.2013р., видатковою накладною №7488 від 19.12.2013р., платіжним дорученням №3716 від 04.12.2013р.
Також суд зазначає, що у 2013р. у ФОП ОСОБА_4 працевлаштовані 5 працівників. Кількість товарних позицій, що куплуються та реалізуються ФОП ОСОБА_4 в результаті господарської діяльності становить більше 5000 товарних позицій. Вказані дані вносяться до зазначених щоденників, а тому витрати на придбання зазначених щоденників відносяться до складу інших витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності.
Позивачем придбано автомобільні шини на загальну суму 5166,88 грн. Факт здійснення господарської операції підтверджується: видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками на оплату.
Суд зазначає, що у власності ФОП ОСОБА_4 перебуває два автомобілі Форд С-МАХ д.н. НОМЕР_2 та ВАЗ 21114 д.н. НОМЕР_3, які використовуються у господарській діяльності для транспортування товарів.
Таким чином, вище переліченими документами, повністю підтверджується реальне виконання правочинів з надання інформаційно-технічних послуг, купівлі щоденників та автошин, що слугувало підставою для відображення ФОП ОСОБА_4 зазначених господарських операцій у декларації.
Підпункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України встановив, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За приписами пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ст.178 Податкового кодексу України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України не надано вичерпний перелік витрат, які включаються до складу валових, а тому єдиним критерієм при визначенні витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження діяльності.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй діяльності з урахуванням визначених у п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України обмежень.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що документально підтверджені витрати позивача, оскільки вони прямо пов'язані зі здійсненням його діяльності, а висновки відповідача є помилковими.
Суд зазначає, що позивачем, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції.
Таким чином, оскільки суд дійшов до висновку про протиправність встановлення ФОП ОСОБА_4 заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 9289,51 грн., то відповідно зобов'язання позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 47991,40 грн. та застосування до нього штрафної санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 6613,19 грн. є безпідставними.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 18.09.2015р. №0003731703, рішення про застосування штрафних санкцій від 18.09.2015р. №0003751703 та вимога про сплату боргу від 18.09.2015р. №Ф-0003741703, прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003731703 від 18.09.2015р. Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0003751703 від 18.09.2015р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Визнати протиправним та скасувати вимогу №Ф-0003741703 від 18.09.2015р. про сплату боргу (недоїмки).
Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 690,49 грн. шляхом безспірного списання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 лютого 2016 р.
Суддя Циганій С.І.
кат. 8