Справа № 817/2720/15
03 лютого 2016 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Дячук І.М.
третьої особи відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "УКРСОЦБАНК"
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.05.2015 року.
В обґрунтування позову, позивач заперечує висновки податкового органу, щодо заниження податкових зобов'язань за податком на доходи фізичних осіб, оскільки на його думку, відсутня база оподаткування.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав, ствердила, що на позивача не поширюється вимоги п.п. д) п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, оскільки ОСОБА_3 було анульовано частину відсотків за користування коштам банку, а не суму основного боргу. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, було прийняте у відповідності до вимог п.п. д) п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Ствердив, що оскільки банк повідомив про анулювання боргу платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, це автоматично тягне нарахування податкових зобов'язань за податком на доходи фізичних осіб.
З наведених підстав спірне рішення представник відповідача вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 31.03.2015 року за № 207 уповноваженою особою ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України в період з 10.04.2015 по 14.04.2015 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага громадянина ОСОБА_3 за період з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2013р.
За результатами перевірки складено акт № 37/17-01/НОМЕР_2 від 14.04.2015 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.50.1 ст.50, абз."д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 16964,46 грн.
ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки № 37/17-01/НОМЕР_2 від 14.04.2015 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб в сумі 21205,58 грн., у тому числі: 16964,46 грн. - за основним платежем, 4241,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), позивачу.
Вирішуючи адміністративний спір по суті суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 15.07.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" (Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Договір кредиту № 279А на купівлю автотранспортних засобів. За умовами Договору Кредитор надає Позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 46892,00 долара США, зі сплатою 11,9 процентів річних (п.п.1.1 п.1 Договору). Кінцевий термін повернення основної заборгованості становив 14 липня 2015 року.
У відповідності до п.п.3.4.1 п.п.3.4. п.3 Договору, 09.12.2013 року позивачем (позичальником) було достроково і повністю погашено Кредит за сумою основного боргу, що підтверджується Довідкою, виданою Рівненським відділенням ПАТ "УКРСОЦБАНК". Зокрема, за період з 11.08.2008 року по 23.04.2009 року було сплачено 4500,92 долара США боргу за кредитом (основного боргу); за період з 22.05.2009 року по 07.12.2010 року було сплачено 3717,10 доларів США боргу за кредитом (основного боргу); за період з 16.02.2011 року по 21.10.2013 року було сплачено 38673,98 доларів США боргу за кредитом (основного боргу). Також позивачем було сплачено відсотки за користуванням кредиту у розмірі 12807,20 доларів США (за період з 11.08.2008 року по 23.04.2009 року було сплачено 3830,10 долара; за період з 22.05.2009 року по 07.12.2010 року було сплачено 7938,44 доларів; за період з 16.02.2011 року по 21.10.2013 року було сплачено 1038,66 доларів).
Крім того, до суду надійшов лист ПАТ "УКРСОЦБАНК" від 14.12.2015 №02.206-37/85-5026 (а.с.65), яким повідомлено, що сума основного боргу за кредитом була погашена позивачем повністю. ПАТ "УКРСОЦБАНК" було анульовано суму відсотків за користування кредитними коштами, інших анульованих (прощених) сум не здійснювалось.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на момент здійснення оспорюваних правовідносин) передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
З акту перевірки та пояснень представників відповідача вбачається, що саме вказаною нормою (абз.д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України) фактично було обґрунтоване спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань.
Разом з тим, вказаний абз.д) є складовою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.
Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.
Судом встановлено, що в результаті реалізації договірних правовідносин між ПАТ "УКРСОЦБАНК" та позивачем, останнім було повернуто Банку суму більшу, ніж була отримана ним в якості кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому у нього і відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України і не може їм суперечити.
Крім цього, відповідно до пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
З аналізу вказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Одночасно, відповідно до положень абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно умов укладеного між позивачем та Банком Договору, граничний термін погашення ОСОБА_3 кредиту встановлено до 14 липня 2015 року, і фактично, між сторонами в межах цивільних правовідносин відбулось дострокове припинення кредитного договору шляхом дострокового погашення позичальником кредитної заборгованості з одночасним анулюванням Банком оговореної іншої частини заборгованості за відсотками, що підтверджується матеріалами справи.
Відсотки нараховані банком позичальнику за користування коштами є платою за надані послуги банку, сума нарахованих відсотків не отримується боржником в грошовій формі, а отже банк вправі, як стягувати їх, так і не стягувати, або змінити їх розмір аж до нульового значення. Відсотки за користування коштами банку, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
У Постанові від 16 вересня 2015 року Верховний суд України, досліджуючи подібну справу, зазначив таке. Касаційний суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказавши, що прощена пеня не є його доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК.
За таких обставин, суд вважає, що доводи податкового органу, які лягли в основу збільшення суми грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб позивачу не узгоджуються з нормами матеріального права, є надуманими та безпідставними.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення № НОМЕР_1 від 22.05.2015 року.
Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАСУ.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №0000951742 від 22.05.2015.
Присудити на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гломб Ю.О.