8.1
Іменем України
02 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1608/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тихонов І.В,
за участю секретаря - Лященка А.Ю.,
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування податкової вимоги,-
До Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач) з позовом до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Відповідач) про скасування, як незаконної, податкової вимоги Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області від 05.08.2015 за №344-25; скасування, як незаконної, вимоги про сплату боргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області від 04.08.2015 за №Ф-344-25.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 серпня 2015 року Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області сформовано податкову вимогу №344-25 з питань податкового боргу у сумі 3401,98 грн., у тому числі: орендна плата з фізичних осіб - 1034,16 грн., єдиний податок з фізичних осіб - 2367,82 грн. Позивачем проводилось досудове оскарження відповідного рішення. Згідно довідки ГУ ДФСУ у Луганській області за №230/10/12-21-23-01-11 від 19.09.2015, а також відповіді Державної Фіскальної служби України за №9670/Ч/99-99-23-05-14 від 16.10.2015 зазначене рішення податкового органу залишено без змін. 04 серпня 2015 року Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області сформувала вимогу про сплату боргу №Ф-334-25 з питань сплати боргу по сплаті єдиного внеску у сумі 5071,08 грн. Позивачем також проводилось досудове оскарження відповідного рішення. Згідно довідки ГУ ДФСУ у Луганській області за №ФОП-60/12-32-10-04-22 від 23.09.2015, а також відповіді Державної фіскальної служби України за №10100/Ч/99-99-10-01-07-25 від 29.10.2015 зазначене рішення податкового органу залишено без змін. Позивач вважає спірне податкове рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства на підставі Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.
В судове засідання прибув позивач, надав пояснення аналогічні позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, на адресу суду надав заперечення на адміністративний позов, просив суд розглядати справу за відсутності представника. В запереченнях представник відповідача зазначив, що відповідно до облікових даних в АІС «Податковий блок» суб'єкт господарювання в якості платника єдиного податку 2 групи за ставкою 20% зареєстрований в Первомайській ОДПІ з 01.11.2013. З 11.02.2013 року позивач перебував на обліку в Попаснянському відділені Первомайською ОДПІ як платника окремих видів податків», а саме: орендної плати за землю. З 27.07.2015 року у зв'язку із зміною податкової адреси перейшов на облік з Первомайської ОДПІ до Попаснянського відділення Первомайської ОДПІ. Станом на 01.08.2015 року згідно даних у позивача обліковувався податковий борг по єдиному податку (за період з жовтня 2014 року по липень 2015 року) в загальній сумі 2367,82 грн., та орендній платі за землю в сумі 1034, 16 грн.(за період з липня по грудень 2014). Заява про застосування спрощеної системи оподаткування подана позивачем 29.10.2013 та зареєстрована за №1312105100560. Заява про відмов від спрощеної системи оподаткування позивачем до Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області не подавалась. 04.02.2014 року позивач до Попаснянського відділені Первомайської ОДПІ подав податкову декларацію з плати за землю на 2014 рік із річної сумою орендної плати 2068,52 грн (по172,38 грн.щомісячно). Відповідно до даних, зазначених у податку 1 до податкової декларації, договір оренди землі укладено з Попаснянською міською радою (зареєстрований 27.04.2012 за №442381014000778, термін дії - до 24.07.2017 року, об'єкт оренди-землі громадської та житлової забудови для розміщення складу суду промислових товарів; адреса: АДРЕСА_1). Органом місцевого самоврядування (Попаснянською міською радою) з яким позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, рішення щодо пільг зі сплати орендної плати для орендаторів земельних ділянок ні у 2014 році ні у 2015 році не приймались. ОСОБА_1 ні додаткова угода до договору оренди землі на підставі якого розраховано податкове зобов'язання по орендній платі на земельні ділянки на 2014 рік (в частині скасування орендної плати за період проведення АТО), ні уточнююча податкова декларація з плати за землю на 2014 рік, ні до дати формування оскаржуваної податкової вимоги станом на 01.01.2016 року до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області не подавались. Первомайською ОДПІ сформовано та спрямовано за новою юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №344-25 від 05.08.2015. Щомісячно у позивача виникав обов'язок щодо сплати орендної плати та єдиного податку, який позивачем не було виконано своєчасно, внаслідок чого, станом на 01.08.2015 року виник податковий борг, а отже податкова вимога Первомайської ОДПІ від 05.08.2015 №344-25 сформована та спрямована позивачу. Станом на 31.07.2015 за ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 5071,80 грн., у зв'язку із чим відповідачем сформовано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2015 №344-25 із сумою заборгованості 5071,80 грн. Позивачем ані заява про звільнення від сплати єдиного внеску, ані заява про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла у платника єдиного внеску я к і сертифікат Торгово-промислової палати України про звільнення ОСОБА_1 від виконання податкових зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) ні на дату формування та спрямовування оскаржуваних вимог ні станом на 20.01.2016 до Первомайської ОДПІ не подавались. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.54-57,63).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичної особою підприємцем, взятий на облік Первомайською ОДПІ (Попаснянське відділення) як платник податків 16.05.2003; 02.06.2003 взятий на облік Первомайською ОДПІ (Попаснянське відділення) як платник єдиного внеску (а.с.23).
ОСОБА_1 є особою, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.5).
04.08.2015 року Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області сформовано податкову вимогу №Ф-334-25 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5071,80 грн (а.с.19).
05.08.2015 року Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (Попаснянське відділення) Попаснянського району Луганської області сформовано податкову вимогу №344-45 про стягнення податково боргу у розмірі 3401,98 грн., з яких: орендна плата з фізичних осіб - 1034,16 грн., єдиний податок з фізичних осіб - 2367,82 грн. (а.с.20).
04.02.2014 року ОСОБА_1 до Попаснянського відділення Первомайської ОДПІ було подано податкову декларацію з плати за землю на 2014 рік із річною сумою орендної плати 2068,52 грн (по 172,38 грн., щомісячно) (а.с.58-59).
Відповідно до даних зазначених у додатку 1 до податкової декларації, договір оренди землі укладено з Попаснянською міською радою (зареєстрований 24.07.2012 за №442381014000778; термін дії - до 24.07.2017 року, об'єкт оренди землі громадської та житлової забудови для розміщення складу промислових товарів; адреса АДРЕСА_1) (а.с.59-60).
Рішенням від 15.09.2015 №230/10/12-32-23-01-11 про результати розгляду первинної скарги позивача від 21.08.2015 на податкову вимогу від 05.08.2015 №344-25 виставлену Первомайською ОДПІ (Попаснянське відділення) ГУ ДФС у Луганській області про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 3401,98 грн., у тому числі: по єдиному податку з фізичних осіб на суму 2367,82 грн., та орендній платі за землю на суму 1034,16 грн., Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишило без змін податкову вимогу Первомайської ОДПІ (Попаснянське відділення) ГУ ДФС у Луганській області від 05.08.2015 №344-25, а скаргу без задоволення (а.с.9-12).
Рішенням від 23.09.2015 №ФОП-60/12-32-10-04-22 про результати розгляду скарги позивача від 22.08.2015 на вимогу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 04.08.2015 №Ф-334-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у сумі 5071,80 грн., Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишило без змін вимогу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 04.08.2015 №Ф-334-25, а скаргу без задоволення (а.с.13-15).
Рішенням від 16.10.2015 №9670/Ч/99-99-23-05-14 про результати розгляду повторної скарги на податкову вимогу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 05.08.2015 №344-25 Державна фіскальна служба України залишило без змін податкову вимогу Первомайської ОДПІ від 05.08.2015 №344-25, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.16-18).
Рішенням від 29.10.2015 №10100/Ч/99-99-10-01-07-25 про результати розгляду скарги щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2015 №Ф-334-25 Первомайської ОДПІ (Попаснянського відділення) ГУ ДФС у Луганській області та рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.09.2015 №ФОП-60/12-32-10-04-22 ГУ ДФС у Луганській області залишив рішення за результатом розгляду первинної скарги без змін, а скаргу від 05.10.2015 без задоволення (а.с.6-8).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови, порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI.
Відповідно до ст.2 вказаного Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Порядок сплати єдиного внеску регламентується нормами ст.9 Закону.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов'язані сплачувати нараховані на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені вказаним Законом є недоїмкою (ст.1 Закону).
Згідно із п.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Доводи Позивача про те, що на період вказаної у податкових повідомленнях заборгованості він знаходився на обліку у м.Первомайськ Луганської області, територія Первомайська згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII.
Відповідно до ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону передбачено внесення змін до деяких законів України.
Зокрема, підпунктом б пункту 8 частини 4 ст.11 передбачено внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Згідно із ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Крім того, відповідно до ст.101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.
З наведеного можна зробити висновок, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а також намір скористатися встановленим Законом правом не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Як вже зазначалось питання щодо умов та порядку сплати єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". В силу п.9-3 Розділу VIII якого, позивач звільняється від його сплати за умови дотримання відповідної процедури: надання заяви платника єдиного внеску про звільнення від сплати та надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме: сертифікату Торгово-промислової палати України.
Аналогічна процедура встановлена і для визнання безнадійною та списання недоїмки.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач ані з заявою про звільнення від сплати єдиного внеску, ані з заявою про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла у платника єдиного внеску, до Відповідача не звертався. Сертифікату Торгово-промислової палати України про звільнення Позивача від виконання податкових зобов'язань внаслідок непереборної сили (форс-мажору) ані Відповідачу, ані суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що Відповідач діяв правомірна на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений вказаними вище нормативно-правовими актами, а Позивач недобросовісно користується своїми правами та обов'язками, його дії направлені лише на відтягування передбаченого діючим законодавством України обов'язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Посилання позивача на те, що оскільки антитерористична операція ще не завершена, а тому правом на звернення з заявою про звільнення від сплати єдиного внеску він може скористатися не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, також не можуть бути прийняті до уваги по вище викладеним мотивам. А крім того, суд ще раз зазначає, що строки подачі такої заяви не мають значення. В даному випадку єдиною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України, який Позивач не надав ані Відповідачу, ані суду.
Аналізуючи наведені норми Закону та зібрані докази по справі, суд приходить до висновку про те, що рішення Відповідача з приводу винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 5071,80 грн., від 04.08.2015 №Ф-334-25 є повністю законним.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).
Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України - строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.32.2 ст.32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки або розстрочки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не подавав заяву про відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань та/або податкового боргу ні по орендній платі за землю ні по єдиному податку.
Відповідно до п. 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України плата за землю використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб регулюються ст.282 Податкового кодексу України.
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податковим визначено нормами ст.283 Податкового кодексу України. Дія та/або наявність форс-мажорних обставин, як податкова пільга із сплати земельного податку до норм ст.282 Податкового кодексу України не включена.
З матеріалів справи вбачається, що органом місцевого самоврядування (Попаснянською міською радою) з яким ОСОБА_1 укладав договір оренди земельної ділянки, рішення щодо пільг зі сплати орендної плати для орендаторів земельних ділянок у 2014-2015 році не приймались.
Позивачем ні додаткова угода до договору оренди землі на підставі якого розраховано податкове зобов'язання по орендній платі на земельні ділянки на 2014 рік (в частині скасування орендної плати за період проведення АТО), ні уточнююча податкова декларація з плати за землю на 2014 рік, ні до дати формування оскаржуваної податкової вимоги станом на 01.01.2016 року до відповідача не надавались.
Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" зміни до Податкового кодексу України (в частині порядку та строків сплати плати за землю та/або встановлення пільг) не внесено, а отже положення ст.6 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII не скасовують вимоги п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України щодо місячної сплати плати за щемлю платниками податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Крім того, Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не містять положень щодо несплати, скасування та/або не стягнення сум заборгованості по єдиному податку.
На підставі викладеного у позивача щомісячно виникав обов'язок щодо сплати орендної плати та єдиного податку, а отже податкова вимога відповідача від 05.08.2015 №344-25 сформована відповідно до норм діючого законодавства.
Підстав для визнання незаконною та скасування вказаних вимог від 04.08.2015 №Ф-334-25 та від 05.08.2015 №344-25 судом не встановлено, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено (ст.94 КАС України), судові витрати, понесені позивачем, не повертаються.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 02.02.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05.02.2016, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Заявлені до стягнення суми податкового боргу в розумінні пункту 41.1 статті 41 ПК України не є спірними між сторонами. Правове регулювання плати за землю здійснено пунктом 287.3 статті 287 ПК України.
Звернення податкового органу до суду є заходом, щодо забезпечення погашення податкового боргу в розумінні пунктом 41.5 статті 41 ПК України, за яким органами стягнення є виключно органи державної податкової служби.
На момент звернення до суду, розгляду справи судом першої інстанції податковий борг позивачем не сплачений та не змінений (не зменшений), зокрема доказів уточнених податкових розрахунків про зменшення суми податкового зобов'язання, заяв до податкового органу про списання відповідачем, як платником податку не надано.
Суд, позбавлений можливості прийняти посилання позивача в апеляційній скарзі на положення статей 6 та 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-УІІ (надалі Закон України №1669), з огляду на недоведеність їх реалізації відповідачем.
Положення статті 6 Закону України 1669-7 передбачають звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що дозволяє платникам податку на яких розповсюджуються норми цього закону, звітувати до податкового органу із зазначенням підстави звільнення від сплати або уточнити (зменшити податкові зобов'язання за час АТО).
Положення статті 7 цього закону передбачає скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, правовідносини щодо майна у межах спірних відносин відсутні.
У межах спірних відносин положення статті 6 ЗУ №1669-7 не використані позивачем, не дотримана процедура в межах податкових правовідносин направлена за зменшення грошових зобов'язань, що унеможливлює звільнення від сплати податку під час стягнення.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування податкової вимоги відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 05 лютого 2016 року.
Суддя І.В. Тихонов