Номер провадження: 11-кп/785/250/16
Номер справи місцевого суду: 514/1594/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.01.2016 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 21.12.2015 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12015160430000045 відносно:
ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тарутине, Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, працюючої приватним підприємцем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої;
- обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч. 2, 345 ч.2 КК України повернуто прокурору прокурори Тарутинського району Одеської області для усунення недоліків;
встановив:
Ухвалою Тарутинського райсуду Одеської області від 21.12.2015 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України повернутий до прокуратури для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд мотивував своє рішення тим, що:
- обвинувальний акт починається не з викладу фактичних обставин, а з правової кваліфікації вчиненого діяння;
- фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті і разом з ними правова кваліфікація злочину потребують уточнення в частині «інших працівників міліції», у зв'язку з чим прокурору слід визначитися з колом потерпілих, сформулювати обвинувачення та зазначити їх в обвинувальному акті;
- в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про залученого захисника /ПІБ/, відсутні дані про вжиті слідчим та прокурором заходи забезпечення кримінального провадження, взагалі відсутні відомості про застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченої.
В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що ухвала суду є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
- обвинувальний акт відповідає вимогам законодавства, а саме містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_8 , у повній мірі використана можливість викладення способу та обставини вчинення злочину;
- щодо вимог суду про уточнення в частині визначення «інших працівників міліції», які також перебували на місці вчинення злочину, та кола потерпілих, прокурор вказав, що в обвинувальному акті максимально можливо викладені всі встановлені фактичні обставини вчинення злочину ОСОБА_8 відносно заступника начальника Тарутинського РВ ОСОБА_9 , потерпілим є лише останній, що і зазначено в обвинувальному акті. Крім того, в ході проведення досудового розслідування від інших працівників міліції, які перебували в той момент на місці вчинення злочину, заяв відносно ОСОБА_8 не надходило;
- реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам закону, оскільки в графі №13 містить відомості про залучення захисника, дані про якого вказані в обвинувальному акті. Крім того, дані про вжиття слідчим та прокурором заходів забезпечення кримінального провадження відсутні у зв'язку з тим, що запобіжні заходи відносно обвинуваченої не застосовувались.
У зв'язку з викладеним, прокурор просив ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді 1-ї інстанції.
В запереченнях на апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_10 зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам законодавства, оскільки:
- із його змісту неможливо встановити, хто саме є «інші працівники міліції», які конкретно функції вони виконували та на яких підставах 30.01.2015 року;
- стороною обвинувачення не врахований відповідний порядок викладення обвинувального акту та не складено його у відповідності з вимогами ст. 291 КПК України;
- в реєстрі не зазначено всього переліку проведених процесуальних дій під час проведення досудового розслідування, що суперечить вимогам ст. 109 КПК України, оскільки він не містить відомості про допит ряду свідків, ознайомлення ОСОБА_8 з висновком експертизи, повідомлення їй про підозру, в ньому неправильно викладені назви процесуальних дій та процесуальних рішень.
З огляду на викладене, захисник просив ухвалу суду 1-ої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки суду 1-ої інстанції про те, що обвинувальний акт починається не з викладу фактичних обставин, а з правової кваліфікації вчиненого діяння, у зв'язку з чим не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно із вимогами ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого, прізвище, ім'я, по-батькові та займану посаду слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і т.д..
Дослідивши обвинувальний акт по зазначеному кримінальному провадженню, апеляційний суд вважає, що він відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як містить в собі всі передбачені законом реквізити та вимоги. При цьому, вказаною статтею передбачені вимоги щодо оформлення та змісту обвинувального акту, однак не вказано, що обвинувальний акт повинен починатись виключно з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення. У зв'язку з чим, апеляційний суд не погоджується з позицією суду 1-ої інстанції щодо невідповідності вказаного обвинувального акту відносно ОСОБА_8 вимогам законодавства.
Разом з тим, перелік питань, які повинні вирішуватись в підготовчому судовому засіданні, визначений ст.ст. 314, 315 КПК України, є вичерпним.
Апеляційний суд вважає необгрунтованими висновки суду 1-ої інстанції про те, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті і разом з ними правова кваліфікація злочину потребують уточнення в частині «інших працівників міліції» з огляду на наступне.
В обвинувальному акті викладені обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 .. Потерпілим в даному кримінальному провадженні визнаний заступник начальника Тарутинського РВ ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Отже, апеляційний суд вважає слушними доводи прокурора про те, що в ході проведення досудового розслідування від інших працівників міліції, які перебували в той момент на місці вчинення злочину, заяв відносно ОСОБА_8 не надходило, у зв'язку з чим відносно інших осіб постанови про визнання потерпілими не виносились, у зв'язку з чим в обвинувальному акті відсутні відомості про інших потерпілих.
Крім того, відповідно до ч.7 ст. 55 КПК України якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Апеляційний суд, вважає доводи суду 1-ої інстанції про наявність недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а саме відсутність відомостей про залученого захисника /ПІБ/, відсутність даних про вжиті слідчим та прокурором заходи забезпечення кримінального провадження, та відомостей про застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченої, обгрунтованими, проте, вважає зазначені недоліки несуттєвими, оскільки в тексті обвинувального акту зазначені повні відомості про захисника обвинуваченої (а.с.3), крім того, як пояснив прокурор в судовому засіданні, відсутність відомостей про застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченої обумовлюється тим, що такі заходи відносно ОСОБА_8 не вживались.
Окрім того, недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не являються підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді 1-ої інстанції.
Пункт 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію ст.ст.7, 9 КПК України
Так, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
Отже, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора знайшли своє підтвердження, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону з направленням обвинувального акту із додатками до Тарутинського райсуду Одеської області на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 291, 314, 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 21.12.2015 року про повернення прокурору обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12015160430000045 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України - скасувати та повернути обвинувальний акт із додатками до Тарутинського районного суду Одеської області на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.
Ухвала є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4