ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.02.2016Справа № 910/28293/15
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Органічні рішення"
доДержавного підприємства "Укрветсанзавод"
прозобов'язання вчинити дії
Представники:
від позивача: Турчин Д.О. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
03.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Органічні рішення" з вимогами до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про зобов'язання поставити 100 тон передплаченого товару на виконання договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та умов договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014, укладеного між сторонами, не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28293/15, розгляд справи призначений на 23.11.2015.
Судове засідання, призначене на 23.11.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 розгляд справи призначено на 15.12.2015.
10.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
14.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 розгляд справи відкладено на 18.01.2016, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 18.01.2016 оголошено перерву до 01.02.2016.
Представник відповідача у судове засідання 01.02.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судове засідання 01.02.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
У судовому засіданні 01.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
30.10.2014 між Державним підприємством "Укрветсанзавод" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органічні рішення" (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу № МКБ-01/38938021/2014, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - м'ясо-кісткове борошно, що є продуктом переробки відходів тваринного походження на потужностях Костопільської філії продавця, яка знаходиться за адресою: вуя. Хотинська, 4, с. Лісопіль, Костопільський р-н, Рівненська обл., а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і оплатити його у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 2.1. договору кількість товару, що передається продавцем у власність покупця, становить 100 (сто) тонн на місяць.
Відповідно до пункту 3.2. договору поставки партій товару здійснюються у відповідній тарі, зі складу продавця (Франко-склад) (Костопільська філія ДП "Укрветсанзавод", що знаходиться за адресою: вул. Хотинська, 4, с. Лісопіль, Костопільський р-н, Рівненська обл.) і проводяться транспортом покупця за його рахунок.
У відповідності до положень пунктів 3.4. та 3.5. договору покупець зобов'язаний прийняти замовлений обсяг товару на складі продавця та підписати відповідну товарно-транспортну накладну. При підписанні товарно-транспортної накладної, покупець приймає товар по кількості та якості. Датою поставки партії товару від продавця до покупця вважається дата підписання товарно-транспортної накладної на відповідну партію товару.
Відповідно до пункту 4.1. договору ціна товару щоразу погоджується сторонами, шляхом укладання додаткових угод до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що оплата партії товару покупцем здійснюється в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок продавця у розмірі 100 % вартості партії товару на умовах передоплати. Датою оплати партії товару є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Умовами пункту 7.1. договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 30.10.2015.
30.10.2014 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014, відповідно до умов якої продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (м'ясо-кісткове борошно) у кількості 100 тон вартістю 200 000 грн 00 коп. Сторони визначили, що поставка товару здійснюється Костопільською філією ДП "Укрветсанзавод" за адресою: Рівненська область, Костопільський район, село Лісополь, вулиць Хотинська, 4.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 1 до договору строк поставки товару складає 1 місяць після передоплати.
Положеннями пункту 3 додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили, що ціна на узгоджений в цій додатковій угоді товар дійсна до 30.11.2014 включно, але в будь-якому разі до повного відвантаження об'єму товару, зазначеного у цій додатковій угоді.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно з статті 689 Цивільного кодексу України зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.
У відповідності до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014, позивачем було проведено попередньо оплату за договором на загальну суму 200 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним доручення № 2 від 31.10.2014 та випискою з рахунку позивача за період з 31.10.2014.
Як вбачається з пояснень позивача та наявних в матеріалах справи копій видаткової накладної № 16 від 14.01.2015 та товарно-транспортною накладної № 1/0004 від 14.01.2015 відповідачем в рахунок часткового виконання зобов'язань за додатковою угодою № 1 до договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014 було поставлено 10 тон товару (борошно кісткове) на загальну суму 17 500 грн 00 коп. Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушенням умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару.
24.04.2015 позивач на адресу відповідача направив лист № 184 від 24.04.2015 про погодження графіку поставки оплаченого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення від 24.04.2015 та фіскального чеку № 0046394 0078915 від 24.04.2015. Проте зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами статей 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується оплата позивачем вартості товару за додатковою угодою № 1 до договору купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014, враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з поставки товару, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити поставку товару підлягають частковому задоволенню в частині поставки 90 тон передплаченого товару.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що відповідачем частково були виконані зобов'язання з поставки товару за договором купівлі-продажу № МКБ-01/28938021/2014 від 30.10.21014 відповідно до наданих видаткових накладених № 68 від 31.03.2015 на суму 44 000 грн 00 коп., № 12 від 21.01.2015 на суму 56 000 грн 00 коп. та № 81 від 07.04.2015 на суму 8 750 грн 00 коп., оскільки останні спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме як зазначає представник позивача поставки товару за зазначеними видатковими накладними були окремо оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями № 116 від 27.01.2015 на суму 10 001 грн 25 коп., № 95 від 21.01.2015 на суму 44 000 грн 00 коп., № 115 від 01.04.2015 на суму 52 200 грн 00 коп., № 119 від 02.04.2015 на суму 2 800 грн 00 коп. та № 120 від 02.04.2015 на суму 8 750 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державне підприємство "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 38519326) здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органічні рішення" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корпус 1, приміщення 1001, ідентифікаційний код 38938021) поставку 100 (сто) тон передплаченого згідно договору від 30.10.2014 № МКБ-01/08938021/2014 товару.
3. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 38519326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органічні рішення" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корпус 1, приміщення 1001, ідентифікаційний код 38938021) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 08.02.2016
Суддя Н.Б. Плотницька