ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.02.2016Справа №910/30825/15
За позовом Комунального підприємства "Київдорсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд"
про стягнення 36 920,65 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Омельченко Р.В. (дов. № 1/7 від 04.01.2016 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04 лютого 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Комунальне підприємство "Київдорсервіс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 36 920,65 грн., в тому числі 21 941,68 грн. основного боргу, 9 544,63 грн. інфляційних втрат, 616,78 грн. 3 % річних, 4 817,56 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № КДС-АС/ПП від 25.09.2012 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року порушено провадження у справі № 910/30825/15 та призначено справу до розгляду на 14.01.2016 року.
05.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 14.01.2016 року представник позивача надав письмові пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 14.01.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.12.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.01.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.02.2016 року.
У судовому засіданні 04.02.2016 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 04.02.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.01.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 03146, м. Київ, вулиця Качалова, будинок 5-В на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та в укладеному між сторонами договорі. Факт отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відміткою про отримання кореспонденції, уповноваженим представником відповідача.
При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
25.09.2012 року між Комунальним підприємством "Київдорсервіс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (замовник) укладено Договір підряду № КДС-АС/ПП (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з встановлення тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху по об'єкту: «Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва».
Згідно пункту 1.2. Договору об'єкт будівництва: тимчасові технічні засоби організації дорожнього руху. Адреса розташування об'єкта: Поштова площа у Подільському районі м. Києва.
Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до цього Договору здійснюються шляхом укладання сторонами відповідної додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною Договору.
17.11.2014 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору підряду № КДС-АС/ПП (далі - Додаткова угода).
Відповідно до пункту 7.1. Договору в зв'язку із зміною обсягів робіт замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи з реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі в м. Києві (пункт 1. Додаткової угоди).
Згідно пункту 2. Додаткової угоди вартість робіт по даній додатковій угоді визначається динамічною договірною ціною та складає 72 226,98 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 12 037,83 грн., в тому числі:
-вартість матеріальних ресурсів, що повертаються (поставка замовника) складає 46 514,47 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 7 752,41 грн.
-вартість виконання будівельних робіт підрядником складає 25 712,51 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 4 285,42 грн.
Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень загальних умов на підставі актів виконання робіт за формами КБ-2в та КБ-3.
Відповідно до пункту 4.5. Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти днів з дня підписання актів виконаних робіт замовником, за пропорційним вирахуванням фактичної суми сплаченої замовником підряднику авансового платежу згідно з пунктом 4.1. Договору, послуг генпідряду (пункт 4.6. Договору) та враховуючи бюджетне фінансування будівництва об'єкта, лише у разі надходження таких коштів на рахунок замовника, погодження відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).
На виконання умов Договору та Додаткової угоди позивач виконав роботи на загальну суму 25 712,51 грн., що підтверджується Актом № 292 приймання виконаних будівельних робіт від 18.11.2014 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 18.11.2014 року.
Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за виконані ним роботи, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 21 941,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № КДС-АС/ПП від 25.09.2012 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України та частиною 5 статті 321 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З даними нормами також кореспондується частина 4 статті 879 Цивільного кодексу України, відповідно до якої оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за Договором та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 21 941,68 грн. основного боргу.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.5. Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти днів з дня підписання актів виконаних робіт замовником, за пропорційним вирахуванням фактичної суми сплаченої замовником підряднику авансового платежу згідно з пунктом 4.1. Договору, послуг генпідряду (пункт 4.6. Договору) та враховуючи бюджетне фінансування будівництва об'єкта, лише у разі надходження таких коштів на рахунок замовника, погодження відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).
Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.5. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.
Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21 941,68 грн. основного боргу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 544,63 грн. інфляційних втрат, 616,78 грн. 3 % річних, 4 817,56 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 6.2. Договору за порушення строків здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 4 803,12 грн. пені за розрахунком суду, оскільки позивачем невірно встановлено перший день нарахування пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 9 544,63 грн. інфляційних втрат, 616,78 грн. 3 % річних
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат в розмірі 9 544,63 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача обґрунтований, а позовні вимоги в цій частині задовольняються судом в межах розрахунку позивача.
Перевіривши нарахування 3 % річних, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 611,36 грн. за розрахунком суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Комунального підприємства "Київдорсервіс" задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вулиця Качалова, будинок 5-В, ідентифікаційний код 31779817) на користь Комунального підприємства "Київдорсервіс" (03062, м. Київ, вулиця Чистяківська, будинок 19 А, ідентифікаційний код 32955518) 21 941 (двадцять одну тисячу дев'ятсот сорок одну) грн. 68 коп. основного боргу, 4 803 (чотири тисячі вісімсот три) грн. 12 коп. пені, 9 544 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 611 (шістсот одинадцять) грн. 36 коп. 3 % річних, 1 217 (одну тисячу двісті сімнадцять) грн. 34 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.02.2016
Суддя С.В. Стасюк