ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
08.02.2016
Справа № 910/1650/16
Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ВОЛЬФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення 40 740,13 грн.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ВОЛЬФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення 40 740,13 грн. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін або місце проживання (для фізичних осіб).
Як визначено ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Отже, місцезнаходження у позовній заяві повинно визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ВОЛЬФ" у якості місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна", позивачем зазначено наступну юридичну адресу: м. Київ, проспект Визволителів, буд. 5, офіс 7 однак із витягу зробленого судом із офіційного джерела, а саме Інформаційно-ресурсного центру http://irc.gov.ua, вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача: 02094, м.Київ, проспект Юрія Гагаріна, будинок 14, офіс 32.. Проте матеріалами справи жодним чином не підтверджується вірність знаходження юридичної особи відповідача за зазначеною позивачем в позовній заяві юридичною адресою.
Отже суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено суду вірність того, що місцезнаходженням відповідача є саме та адреса, що зазначена в позовній заяві. Окрім того, до позовної заяви не додані докази на підтвердження місцезнаходження відповідача (довідки/витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Таким чином, позовна заява не містить правильного місцезнаходження юридичної особи відповідача.
За таких обставин суду не доведено, що наведена у позовній заяві адреса є вірним місцезнаходженням відповідача, а рівно суду не доведено виконання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
До позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ВОЛЬФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення 40 740,13 грн. позивачем додано опис вкладення в цінний лист з відміткою відділу поштового зв'язку про відправлення від 03.02.2016 та фіскальний чек №7574 від 03.02.2016, з якого вбачається направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів на адресу: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-б, 2 під'їзд, 3 поверх.
Однак позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження факту знаходження та отримання будь якої поштової кореспонденції відповідачем за вказаною адресою.
Суд звертає вашу увагу, на необхідність відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відтак, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України. Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Керуючись п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя М.О. Лиськов