ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.02.2016Справа №910/33068/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 45200,04 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Чуріков А.Д. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явилися.
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі - відповідач) 45200,04 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору страхування наземного транспорту №3697362/05АВ від 26.09.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2015 порушено провадження у справі №910/33068/15, розгляд справи призначено на 01.02.2016.
15.01.2016 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація, витребувана ухвалою суду про порушення провадження у справі.
28.01.2016 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні 01.02.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 01.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
26.09.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, укладено Договір страхування наземного транспорту №3697362/05АВ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є АТ «Укрсиббанк».
Строк дії договору встановлено з 29.09.2014 до 28.09.2015.
31.07.2015 о 19 год. 20 хв. в м. Гадяч по вул. 50 років Жовтня, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався попереду. У результаті ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 27.08.2015 у справі №526/1678/15-п встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України та визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також накладено стягнення у вигляді штрафу.
05.08.2015 власник застрахованого автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якій просив виплатити відшкодування згідно з умовами страхування.
Відповідно до Звіту про оцінку майна і визначення вартості матеріального збитку автомобіля «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 05.08.2015 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (сертифікат №16981/14 від 30.08.2014), вартість матеріального збитку без урахування втрати товарної вартості з ПДВ складає 67223,71 грн.
Згідно з рахунком на оплату №590 від 19.08.2015, складеним станцією техобслуговування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Альянс», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 53001,70 грн. з ПДВ.
Позивач, з урахуванням умов Договору страхування наземного транспорту №3697362/05АВ від 26.09.2014, склав страховий акт №1.003.15.11166/VESKO18255 від 26.08.2015, згідно з яким пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 45710,04 грн., шляхом перерахування на рахунок СТО - ТОВ «Автосервіс-Альянс».
На підставі складеного страхового акту №1.003.15.11166/VESKO18255 від 26.08.2015 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 45710,04 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Автосервіс-Альянс», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №192 246 від 28.08.2015.
При цьому, як вбачається з наказу ПрАТ «СК «АХА Страхування» №228/ГО «Про порядок організації роботи підрозділів компанії при взаємодії з АКІБ «Укрсиббанк» при врегулюванні збитків» співробітникам підрозділів Департаменту врегулювання збитків: у разі, якщо, згідно з відповіддю банка, клієнт є надійним позичальником, здійснювати виплату відшкодування виключно шляхом перерахування підрядникам, що надають послуги з ремонту застрахованих транспортних засобів (СТО), в рахунок оплати послуг по ремонту пошкодженого ТЗ.
Реєстром надісланих попередніх запитів щодо визначення порядку сплати страхового відшкодування за договором страхування предмету застави №2/08-3 від 06.08.2015 підтверджується, що ОСОБА_2 є надійним позичальником АКІБ «Укрсиббанк», а тому виплата страхового відшкодування на СТО є такою, що погоджена з вигодонабувачем за договором страхування.
Представник позивача звертався до відповідача (як особи, відповідальної за завдану шкоду) із претензією №ЛВ0018912 від 23.11.2015, в якій просив компенсувати витрати ПрАТ «СК «АХА Страхування» у розмірі 45710,04 грн. Проте, ПАТ "НАСК "ОРАНТА" відповіді на претензію не надало та страхове відшкодування не сплатило.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
З урахуванням наведеного, ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування (шляхом перерахування на СТО), отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, належить ОСОБА_5 та знаходився під керуванням ОСОБА_3
Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а тому, враховуючи положення статті 62 Конституції України, які закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 керував вказаним транспортним засобом на законних підставах.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, відшкодовується ним як законним володільцем даного транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс) №АЕ/3369726, строк дії якого з 14.05.2015 по 13.05.2016, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (полісом №АЕ/3369726) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 53001,70 грн. з ПДВ, а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми - 45710,04 грн.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, а також визначені полісом №АЕ/3369726 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 45200,04 грн. (45710,04 грн. - 510,00 грн. (франшиза) = 45200,04 грн.).
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а його доводи, викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються вищенаведеним.
З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в розмірі 45200 (сорок п'ять тисяч двісті) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 05.02.16
Суддя Грєхова О.А.