08 лютого 2016 року Справа № 910/21187/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.12.2015
у справі№ 910/21187/15 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ПСК-ЗАХІД"
до1)Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" 2)Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
простягнення 17 383,50 грн,
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п.3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Однак, у графі "Призначення платежу" в доданому заявником до касаційної скарги платіжному дорученні №6078 від 29.12.2015 зазначено: *;00100227; 22030004; СЗ Вищ. госп. суд України, 070, сим. зв-ті 254, за под. кас. скарги на пост. Київ. апеляц. госп. суду від 21.12.15 у спр.№910/211 без ПДВ;;;
Таким чином, до касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення №6078 від 29.12.2015, яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі №910/21187/15 Господарського суду міста Києва.
Відтак, згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 910/21187/15 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий Д. Кривда
Судді Є. Борденюк
С. Могил