02.02.16р. Справа № 904/10392/15
за позовом Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", м. Київ
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення 52 816 грн. 65 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 20.11.2015р. № 1/16-713;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 03.02.2015р. № 18/902 (був присутній у судовому засіданні 16.12.2015р.).
Позивач просить стягнути з відповідача 52 816 грн. 65 коп., що складає 33 145 грн. 92 коп. - заборгованості за роботи, виконані відповідно до умов Договору від 01.04.2014р. №341/35, 18 409 грн. 37 коп. - збитків від інфляції та 1 261 грн. 36 коп. - 3% річних.
Відповідач у відзиві (вх.№83217/15 від 16.12.2015р.) на позов просить відмовити у задоволенні позову, оскільки: - факт невиконання зобов'язань зумовлений тим, що відповідач не міг виконати вимоги самостійно, оскільки фінансування не проводилось; - у зв'язку зі зривами поставок товарно - матеріальних цінностей, сировини, які задіяні у виготовленні основної продукції ДП "СхідГЗК" - УОК, поставка здійснюється невчасно, а тому і оплата також затримується.
Позивач у поясненнях (вх.№4271/16 від 26.01.2016р.) по справі повідомляє: - рахунок-фактуру від 31.07.2014р. № СФ-0000002 було отримано повноважним представником відповідача ОСОБА_3 31.07.2014р. разом з актом здачі - приймання виконаних робіт від 31.07.2014р. №1; - дані обставини підтверджуються відміткою у книзі обліку відряджень по ДК "Укр ДО "Радон"; - враховуючи строки отримання відповідачем рахунку - фактури, період прострочки платежу по акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2014р. №1 по договору від 01.04.2014р. №341/35 починається з 15.08.2014р.
Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
04.04.2014р. між позивачем - Державною корпорацією "Українське державне об'єднання "Радон", як виконавцем, та відповідачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як замовником, було укладено Договір №341/35 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник передає, а виконавець бере на себе виконання послуги „Здійснення індивідуального дозиметричного контролю персоналу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - роботи).
Згідно з пунктом 2.1 Договору за виконану роботу, згідно з умовами даного договору, замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 81 грн. 24 коп., додатково ПДВ 20% - 16 грн. 25 коп., всього - 97 грн. 49 коп. за обробку одного дозиметра; загальна сума договору за 1020 дозиметрів складає всього 99 437 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ 20% - 16 572 грн. 96 коп.
Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи за договором на суму 33 145 грн. 92 коп., що підтверджується Актом від 31.07.2014р. №1 здачі-приймання виконаних робіт за Договором (а.с. 15).
Оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт за фактичну кількість оброблених індивідуальних дозиметрів та рахунку-фактури, виставленого виконавцем (пункт 2.3 Договору).
Відповідно до пункту 2.4 Договору рахунки виконавця оплачуються замовником у встановленому порядку на протязі 10 банківських днів з дня їх виставлення.
Як вбачається позивачем було виставлено на оплату рахунок-фактуру від 31.07.2014р. №СФ-0000002 на суму 33 145 грн. 92 коп., що не заперечується відповідачем (протокол судового засідання від 16.12.2015р. у справі №904/10392/15).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані роботи до 14.08.2014р. (включно).
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 145 грн. 92 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Як вбачається позивач звертався до відповідача з претензією від 29.04.2015р. №1-05/12-273, відповідно до якої просив сплатити заборгованість за спожиті послуги, а також пеню, інфляційні збитки та 3% річних.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Отже, після перерахунку інфляційні нарахування складають 18 000 грн. 20 коп. (вересень 2014р. - жовтень 2015р.), а річні згідно розрахунку - 1 261 грн. 36 коп. (з 15.08.2014р. по 20.11.2015р.).
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 50; ідентифікаційний код 22921083) 33 145 грн. 92 коп. - заборгованості, 18 000 грн. 20 коп. - інфляційних нарахувань, 1 261 грн. 36 коп. - річних та 1 218 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„08„ лютого 2016р.