08 лютого 2016 року справа № 823/5476/15
12 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача - Руденко Л.І. (згідно з довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі-відповідач), в якому він з урахуванням уточнень просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому одноразової (вихідної) грошової допомоги та стягнути її у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожні повні 11 календарних років служби в сумі 10395,00грн. і середнього заробітку за весь час затримки виплати такої допомоги з 04.12.2015 до 08.02.2016 у сумі 11302,90грн.
Позов мотивовано тим, що позивачу всупереч вимогам чинного законодавства не виплачено вихідну допомогу при звільненні за власним бажанням з територіального органу Національної поліції у розмірі 25% посадового окладу за кожний повний рік служби. Тому, просив задовольнити позов.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що право на вищевказану допомогу мають виключно особи, які мають право на пенсію. Оскільки на час звільнення з територіального органу Національної поліції позивач такого права не має, відсутні підстави для виплати йому зазначеної допомоги.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач на підставі наказу від 07.11.2015 №1о/с прийнятий на службу до територіального органу Національної поліції на посаду помічника чергового Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області у спеціальному званні «старший сержант».
Наказом відповідача від 04.12.2015 №16о/с позивача звільнено з займаної посади у запас Збройних сил України за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Під час звільнення позивачу виплачене грошове забезпечення, до якого не ввійшла одноразова (вихідна) грошова допомога за кожен повний рік служби, з огляду на що виник спір.
Надаючи оцінку доводам сторін суд врахував таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.102 Закону встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги після звільнення поліцейських зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби врегульована ст.9 Закону №2262-ХІІ. Так, ч.2 зазначеної статті встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З буквального аналізу цієї статті вбачається, що обов'язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням є набуття особою права на пенсію. Отже доводи представника відповідача в цій частині є обгрунтованими, а позивача - помилковими.
Суд не взяв до уваги посилання позивача в уточненні до позовної заяви на пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», якою передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки цей підзаконний нормативно-правовий акт згідно з преамбулою прийнятий відповідно до вимог Закону №2262-ХІІ (на його виконання). Отже ця постанова має тлумачитися у логічному взаємозв'язку з Законом №2262-ХІІ, регулює питання виплати одноразової грошової допомоги під час звільнення особам, що набули права на пенсію.
Крім того, посилання позивача в тексті позовної заяви на норми Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 липня 2014 року №638, суд вважає безпідставними, оскільки цей підзаконний нормативно-правовий акт регулює порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, а не особам, звільненим з органів Національної поліції. Суд врахував, що з матеріалів послужного списку вбачається, що позивач не ніс служби в органах Національної гвардії України.
Суд встановив, що станом на час звільнення з територіального органу Національної поліції вік позивача згідно з паспортними даними становить 30 років, а вислуга років на день його звільнення складає 11 років.
Умови набуття права на пенсію визначені ст.12 Закону №2262-ХІІ. Пунктом «а» ч.1 цієї статті передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам рядового складу органів внутрішніх справ України, які звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року, і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Також пунктом «б» вказаної статті встановлено, що пенсія призначається особам рядового складу органів внутрішніх справ України у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку. Отже, право на пенсію за вказаним законом особи набувають за наявності однієї із перелічених вище обставин.
Проте позивач на час звільнення не набув права на пенсію відповідно до вищевказаних норм. Тому відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, що передбачена ч.2 ст.9 Закону №2262-ХІІ.
Надана позивачем для врахування суду копія листа МВС 2011року, в якому відображена думка з питань виплати спірної грошової допомоги, судом не врахована, оскільки лист не є нормативно-правовим актом і суду не надано доказів походження цього документа та обставин і питань запиту, що став підставою для його видачі.
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах та спосіб, які передбачені законом. Відповідно відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160-165, 254-256 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невиплати позивачу одноразової (вихідної) грошової допомоги та стягнення її у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожні повні 11 календарних років служби в сумі 10395,00грн. і середнього заробітку за весь час затримки виплати такої допомоги з 04.12.2015 до 08.02.2016 у сумі 11302,90грн., - відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з моменту отримання копії повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
3. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст постанови виготовлений 09.02.2016