Справа № 2-23 /08 p.
24 березня 2008 року В.Писарівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Семенової О.С.,
при секретарі - Лаптева Л.А., Гордієнко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до співвлісників майнових паїв колишнього АПТЗТ „Рябина" про визнання недійсним рішення громадян-співвласників майнових паїв АПТЗТ „Рябина" № 1 від 21.06.2007 року, -
встановив:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 21.06.2007 року були проведені збори громадян-співвласників майнових паїв АПТЗТ „Рябина", на яких вирішені питання про розірвання договору оренди цегельного заводу між співвласниками майнових паїв та погоджено його продаж. Вважають, що дане рішення є незаконним, оскільки на зборах були присутні не всі співвласники, які не давали згоди на відчуження майна, чим порушені їх права.
Під час попереднього судового засідання від позивача ОСОБА_3 надійшла письмова заява про відмову від позовних вимог, мотивуючи тим, що його права порушені не були та просить закрити провадження по справі у цій частині. Ухвалою суду від 23 січня 2007 року його відмова від позову прийнята судом, а провадження по справі закрито.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.
Його представник ОСОБА_4, що діє на підставі доручення / а.с.199/, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя.
У судове засідання з 82 відповідачів з'явилася ОСОБА_5, яка позовні вимоги не визнала та пояснила, що вважає оскаржуване рішення загальних зборів співвласників законним, оскільки продаж цегельного заводу був викликаний тим, що знаходячись в орендних відносинах з фермерським господарством завод не працював, люди непрацевлаштовані, ніяких перспектив того, що завод буде функціонувати за призначенням не було. Коли з'явився підприємець, який мав намір купити завод за 100 000 грн. та запустити його у дію, люди підтримали цю пропозицію, більшістю голосів за це проголосували. На даний час всі співвласники отримали кошти за свою частку у спільному майні, завод влітку 2007 року почав працювати, але коли ряд позовів від голови ФГ „Апіс" ОСОБА_6 надійшли на розгляд до суду, діяльність заводу припинилася.
Всі відповідачі належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про що у матералах справи маються відповідні розписки.
Крім того, до суду надійшло 23 письмових заяв від відповідачів про невизнання позовних вимог ОСОБА_2 та слухання справи в їх відсутність, їх підписи посвідчені секретарем Рябинівської сільської ради , 2 заяви надійшли по пошті / а.с. 193-198, 213, 216, 290-294, 377-389/ та 22 відзива на позовну заяву про визнання позову, які надійшли до канцелярії суду від позивача ОСОБА_2, підписи відповідачів не посвідчені у встановленому законом порядку / а.с.296-307, 390 - 399/.
Заслухавши думку позивача, його представника, відповідача, суд вважає за можливе розглядати справу без участі нез'явившихся відповідачів.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21 червня 2007 року відбулися збори громадян-співвласників майнових паїв АПТЗТ „Рябина", на яких були присутні 96 осіб, мали право брати участь у зборах -199 осіб, головою зборів була ОСОБА_5, секретарем -Зражевська B.C., запрошені особи - ОСОБА_6, голова ФГ „Апіс" та ОСОБА_7 - покупець заводу; розглядалося два питання - про розірвання договору оренди цегельного заводу, укладеного співвласниками майнових паїв в особі довіренної особи ОСОБА_2 та фермерським господарством „Апіс" в особі голови ОСОБА_6 та подальший продаж даного заводу ОСОБА_7 З протоколу № 1 вбачається, що виспупив
уповноважеий ОСОБА_2, який запропонував розірвати договір оренди, оскільки завод не працює, не відновлюється, не створені робочі місця та повідомив, що є покупець на завод. Більшістю голосів прийнято рішення розірвати договір оренди в зв'язку з невиконанням його умов та надати згоду на продаж майнового комплексу цегельного заводу за 100 000 грн., обрано упоноваженою особою по оформленню права власності і продажу заводу ОСОБА_5./ а.с.6 - II. Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай ОСОБА_2 його частка становть 0, 3296 % або розмір 6 409 грн. в пайовому фонді АПТЗТ „Рябина" / а.с.8/.
Позивач пояснив у судовому засіданні, що йому не надавали слова для виступу на зборах, але цей факт не знайшов підтвердження у судовому засіданні, оскільки свідки ОСОБА_8, голова Рябинівської сільської ради, та ОСОБА_9, секретар зборів, у судовому засіданні показали, що ці питання обговорювалися зборами, всі висловлювали свою думку, фіксувалося все відповідно до того, що відбувалося, рішення приймалося законно.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач не надав суду доказів, яким чином оспорюваним рішенням порушені його права власника. Його посилання на порушення прав осіб, які мали право, але не були присутні на зборах, є безпідставними, так як у судовому засіданні неможливо було встановити яка кількість осіб, крім присутніх, мали таке право. На клопотання позивача про витребування від Рябинівської сільської ради списка осіб, які мають право на майновий пай, акту розрахунку уточненого пайового фонду, структури та переліку майна пайового фонду, отримана відповідь, що ці документи відсутні в сільській раді. З книги обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП АПТЗТ „Рябина" встановити кількість осіб на час розгляду справи в суді неможливо.
Проведення загальних зборів співвласників висвітлювалося у місцевій газеті „Ворскла" від 4.07.2007 року / а.с.308/, тобто проведення зборів співвласників та питання продажу цегельного заводу в с. Рябина В-Писарівського району обговорювалося на рівні всього району.
Цегельний завод являється єдиним комплексом, частка позивача у спільній частковій власності на нього є незначною, так як весь його майновий пай складає 0, 3296 %, з якого на будівлі визначається лише 50% згідно порядку виділення майнових паїв. Рішення про продаж комплексу цегельного заводу приймалося більшістю голосів співвласників майна, тому суд приходить до висновку, що у даному випадку позивач має право на грошову компенсацію відповідно до розміру своєї частки, що передбачено ст.ст. 364, 365 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 16, 356, 364, 365 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - ідмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти дній з дня його проголошення з подальшою подачею апеляції протягом двадцяти днів через В-Писарівський районний суд або у порядку , передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.