Справа №2-1123/07
25 грудня 2007 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Ярошко Н.В., за участю прокурора Теліуса Є.І., позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачів за первісним позовом-позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи із самостійними вимогами за зустрічним позовом ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 , представників третіх осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про примусове виселення з житлового приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання Договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, за позовом прокурора Микитівського району м. Горлівки в інтересах малолітньої ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання Договору купівлі-продажу квартири недійсним, -
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1, посилаючись на ст. 391 ЦК України, просить примусово виселити відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності, зазначивши, що після укладення 11.08.2006 року між ним та відповідачами Договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та оформлення ним права власності на зазначену квартиру, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані та проживають за даною адресою, добровільно знятися з реєстраційного обліку і звільнити квартиру відмовляються, не пояснюючи йому причин цього, чим перешкоджають йому у здійсненні ним права користування та розпорядження квартирою.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також третя особа із самостійними вимогами -ОСОБА_7, звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просять визнати Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ними та ОСОБА_1 11.08.2006 року, недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та поновити реєстрацію їх права власності на зазначену квартиру, з тих підстав, що зазначений договір носить фіктивний характер, оскільки при його укладенні ніхто не вимагав від них передачі квартири в натурі, зняття з реєстрації та виселення з квартири, договір був укладений ними під впливом фізичного та психічного насильства по відношенню до ОСОБА_6 і до них з боку ОСОБА_1 та інших осіб, договір був укладений всупереч вимогам ст. 71 ЦК України, без дозволу органу опіки та піклування, протирічить правам та інтересам неповнолітньої дитини, крім того, ОСОБА_1 не передавав продавцям гроші за квартиру.
Прокурор в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_12, 2004 року народження, вступив у справу, звернувшись з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, просив визнати недійсним Договір куп і вліг Продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11.08.2006 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони, з тих підстав, що під час проведення прокуратурою Микитівського району м: Горлівки перевірки додержання вимог законодавства при укладенні зазначеного Договору, було встановлено, що протягом 2006 року у вказаній квартирі мешкала малолітня ОСОБА_12, яка є дочкою ОСОБА_6 Згідно відповіді Горлівського міського голови від 03.09.2007р.упитання про надання згоди на укладення Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року на засіданні виконкому Горлівської міської ради не розглядалось, батьки малолітньої ОСОБА_12 з питанням щодо захисту майнових прав дитини до служби у справах дітей не звертались. Укладення Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2007 року суперечить житловим правам та інтересам
2
малолітньої ОСОБА_12, в порушення вимог законодавства згода органу опіки та піклування на укладення даного договору щодо відчуження житла, в якому мешкала дитина, отримана не була.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримав, позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також позовні вимоги прокурора, не визнав, пояснивши, що після одруження 16.06.2006 року йому та його сім'ї потрібна була квартира для проживання. ОСОБА_6 сам запропонував йому придбати квартиру за 53000 грн., ціна його влаштовувала, квартира теж. Всі довідки та документи, необхідні для продажу, збирав ОСОБА_6, а оплачував він сам, у тому числі і за послуги нотаріуса. У КП "Будівельник" їм надали довідку про осіб, зареєстрованих у квартирі, малолітніх чи неповнолітніх дітей у квартирі прописано не було. Договір купівлі-продажу був оформлений 11.08.2006 року у Першій Горлівській державній нотаріальній конторі, там був присутній він особисто, його дружина, яка надавала згоду на придбання ним квартири, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Волевиявлення сторін було вільним, ніхто ні на кого не тиснув. Гроші за квартиру він передав особисто ОСОБА_6 в присутності своєї дружини - 2 пачки по 200 грн., 1 пачку по 100 грн., 2 пачки по 20 грн., 1 пачку по 10 грн., всього 53000 грн. Ніяких зауважень або заперечень проти укладення Договору ні в кого не було, Договір був підписаний всіма учасниками угоди, а через 2-3 дні після цього він оформив своє право власності на квартиру в БТІ. З продавцями була домовленість, що вони випишуться з квартири після оформлення документів у нотаріуса. Він неодноразово приходив до продавців після цього, маючи намір поговорити з ними з приводу звільнення ними квартири, але двері йому ніхто не відчиняв. Через 3-4 місяці після укладення Договору він змушений був звернутися з позовом до суду про примусове виселення відповідачів з квартири, оскільки вони не зробили цього в добровільному порядку. Подана ним позовна заява та документи неодноразово поверталися судом для доповнення, виправлення недоліків, а потім, у квітні 2007 року, позовна заява судом була прийнята. Договір купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року був укладений правомірно, є дійсним, ніяких порушень при його укладенні не було. Зазначена квартира ним була придбана для особистого проживання разом з членами його сім'ї - дружиною та дитиною в ній, але вони не можуть вселитися та проживати у квартирі через зазначені обставини, тому що в цьому їм перешкоджають відповідачі. Відповідачі не є власниками квартири, будь-які договори, угоди, правочини щодо неї між ним та відповідачами не укладались, тому вони займають належну йому квартиру безпідставно, перешкоджають йому у здійсненні ним права користування та розпорядження нею. Вважає, що за таких обставин відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають примусовому виселенню із спірної квартири у судовому порядку.
Представники ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2, ОСОБА_13 у судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримали з тих же підстав, позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також позовні вимоги прокурора, не визнали, вважали доводи позивачів за зустрічним позовом і доводи прокурора щодо недійсності Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року безпідставними та необгрунтованими, просили задовольнити первісний позов, у задоволенні зустрічного позову, а також позову прокурора, відмовити.
ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги прокурора визнала, проти їх задоволення не заперечувала, а позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що Договір купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року був підписаний ними під впливом погроз та психічного насильства до ОСОБА_6 з боку ОСОБА_1 та начальника служби безпеки ТОВ "Вітел" ОСОБА_14. Син говорив, що він заборгував товариству якісь гроші, що треба підписати договір про продаж квартири. ОСОБА_1 і ОСОБА_14 неодноразово приїзжали до них, вимагали підписати договір купівлі-продажу квартири, говорили, що ніхто нікого не буде виселяти з квартири, що підписання договору буде лише гарантією погашення боргу ОСОБА_6, що це все фіктивно, забрали всі документи на квартиру. Мова про дійсний продаж квартири не йшла, просто треба було підписати договір. Вони всі четверо, а також ОСОБА_1, були у нотаріуса, де був складений Договір, всі з ним ознайомились, прочитали, після чого підписали. Нотаріус питав у них, чи розрахувались сторони, на що вони, тобто продавці, промовчали. Ніяких грошових коштів за квартиру їм ніхто не передавав, після укладення договору ніхто до них не приходив, не вимагав виселятися з квартири. У квартирі АДРЕСА_3 вона, її чоловік ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6, дружина сина та малолітня дочка зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала бабусі дружини сина, але дитина постійно з дня свого народження проживала у спірній квартирі. Як до підписання договору, так і після його підписання, ніхто з них із заявами щодо примусу їх до укладення договору, а також з приводу протиправних дій зазначених осіб, до правоохоронних органів не звертався. Вважала, таким чином, Договір купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року, укладений між нею, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, недійсним, просила задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
3
ОСОБА_5, ОСОБА_6 заявлені ними позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали з тих же підстав, просили задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_7 у судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з тих же підстав, просив задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третьої особи ОСОБА_7 за довіреністю - ОСОБА_8 у судовому засіданні заявлені ними позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, позовні вимоги прокурора визнав, проти їх задоволення не заперечував, а позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_15 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 11.08.2006 року під впливом насильства, проти дійсної їхньої волі, була укладена фіктивна угода - оформлений Договір купівлі-продажу зазначеної квартири ОСОБА_1 без наміру передати йому право власності. ОСОБА_1 разом з начальником служби безпеки ТОВ "Вітел" ОСОБА_14 під впливом психічного та фізичного насильства до ОСОБА_6 та його близьких вимагали оформити договір купівлі-продажу квартири нотаріально, як гарантію повернення протягом двох років боргу ОСОБА_6 перед директором товариства ОСОБА_16 В період роботи торговим представником у ТОВ "Вітел" у ОСОБА_6 виникла нестача матеріальних цінностей, для повернення якої за вимогою керівництва товариства ОСОБА_6 видав розписку про отримання ним 60000 грн. в якості позики від ОСОБА_16 Аналогічну розписку за такою ж вимогою видала дружина ОСОБА_6 -ОСОБА_17, яка проживає разом з чоловіком у спірній квартирі постійно. За вказівкою ОСОБА_16 була обмежена свобода пересування ОСОБА_6, якого тривалий час насильно, під погрозою фізичної розправи, утримували на підприємстві у кабінеті ОСОБА_1, не пускали його до сім'ї, ОСОБА_1 та ОСОБА_14 його постійно і всюди супроводжували. Після закінчення робочого дня ОСОБА_6 до ранку знаходився разом з ОСОБА_1 то вдома у останнього за адресою: АДРЕСА_2, то вдома у співробітника товариства ОСОБА_18. У спірну квартиру неодноразово прибували ОСОБА_1 та ОСОБА_14, які забрали правовстановлюючі доокументи на спірну квартиру, заповіт на ім'я ОСОБА_19 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_4, технічну документацію та правовстановлюючі документи на цю квартиру, свідоцтво про смерть бубусі ОСОБА_19 - ОСОБА_20, яка заповідала онукі належну їй частку свого майна. При відвідуванні спірної квартири ОСОБА_1 заявив, що ОСОБА_6 відпустять після нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири, а у разі відмови погрожував кримінальною відповідальністю та іншими негативними наслідками для життя і здоров'я ОСОБА_6 та його близьких. ОСОБА_14 заявив, що він є колишнім працівником міліції, у нього є зв'язки у міліції, підприємство розраховує значними фінансовими можливостями, щоб позбавити волі ОСОБА_6 та помістити його в такі умови, де його зґвалтують. За таких обставин вони змушені були підписати у нотаріуса Договір купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року, до того ж їх завірили, що угода має фіктивний характер, ніхто не вимагатиме передати квартиру в натурі, зніматися з реєстрації та виселятися з квартири, що це тільки гарантія того, що ОСОБА_6 поверне борг протягом двох років. Грошові кошти за квартиру продавцям ніхто не передавав, у договорі вони засвідчили про повний розрахунок, а не про отримання грошей, з момента нотаріального посвідчення Договору ОСОБА_1 не вимагав передати йому квартиру в натурі, не вимагав зняття з реєстрації та виселення з квартири. ОСОБА_1 було відомо про фактичне проживання у квартирі, крім зареєстрованих, ще й ОСОБА_17 з малолітньою дитиною. Більш того, ОСОБА_1 требував не повідомляти нотаріусу про права користування квартирою ОСОБА_17 разом з малолітньою дочкою та їх права як наймачів, оскільки нотаріус не оформить угоду без дозволу органу опіки та піклування. Вважав, що угода не відповідає загальним вимогам, дотримання яких необхідно для дійсності угоди ( ст. 203 ЦК України): угода не відповідає вимогам ст. 71 ЦК України, оскільки ОСОБА_6, будучи співвласником спірної квартири та одночасно опікуном неповнолітньої доньки, не мав права без дозволу органу опіки та піклування відмовитись від майнових прав неповнолітньої доньки користуватися спірною квартирою на правах майнового найму, тому угода є нікчемнрю згідно зі ст. 224 ЦК України. Волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відгіовідати його внутрішній волі, а в даному випадку застосовувалося насильство для примусу до здійснення угоди, що тягне за собою наслідки визнання її недійсною згідно зі ст. 231 ЦК України. Угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, а в даному випадку має місце імітація угоди, оскільки вона не була спрямована на припинення цивільних правовідносин. Сторони ніяких дій по виконанню фіктивної угоди не здійснили, що також тягне за собою визнання угоди недійсною згідно зі ст. 234 ЦК України. Угода, яка вчиняється батьками, не може протирічити правам та інтересам їх неповнолітніх дітей, а в даному впадку малолітня дитина втрачає право користування житлом у разі задоволення позову про виселення батьків.
4
Прокурор у судовому засіданні підтримав пред'явлені ним позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Представник третьої особи - завідуюча Першої Горлівської державної нотаріальної контори Фоменко О.М. у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третьої особи - ОСОБА_7 вважала необгрунтованими, пояснивши, що при посвідченні Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року нотаріусом були зібрані всі документи та відомості, необхідні для вчинення нотаріальної угоди, зазначені документи та відомості містяться у наряді Першої Горлівської державної нотаріальної контори. У Договорі всі сторони підтвердили факт розрахунку між ними, заперечень не було. Нотаріусом були дотримані всі вимоги закону, у довідці КП "Будівельник" даних про реєстрацію неповнолітніх дітей у квартирі АДРЕСА_1 не зазначено, тому нотаріус не повинен був вимагати згоди органу опіки та піклування на укладення зазначеного договору. Згода дружини ОСОБА_6 також потрібна не була, оскільки право власності його на квартиру виникло до укладення шлюбу. У випадку, якщо б були якісь заперечення проти свободи волевиявлення сторін, нотаріус обов'язково звернув би на це увагу і не став би посвідчувати договір. Малолітня дитина ОСОБА_6 не мала права власності на частку квартири, не була зареєстрована у квартирі за вказаною адресою, тому не мала права користування цією квартирою.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування за довіреністю Тутов В.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи -ОСОБА_7 в частині невідповідності Договору купівлі-продажу квартири положенням ст. 71 ЦК України, а також позовні вимоги прокурора в частині порушення житлових прав малолітньої особи при укладенні сторонами Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року, вважав необгрунтованими, пояснивши, що на момент укладення зазначеного Договору діяв Закон України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", згідно якому для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Малолітня ОСОБА_12 була зареєстрована по АДРЕСА_1, тобто не була власником або користувачем житла по АДРЕСА_3, тому згода органу опіки та піклування на укладення даної угоди потрібна не була. Ознайомившись з матеріалами справи, Орган опіки та піклування дійшов висновку, що при укладенні між сторонами Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року та посвідченні його нотаріусом будь-яких порушень прав та інтересів малолітньої дитини допущено не було.
Третя особа - КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації"" явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши доводи сторін, третьої особи із самостійними вимогами, їх представників, прокурора, пояснення представників третіх осіб без самостійних вимог, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третьої особи із самостіними вимогами ОСОБА_7 до ОСОБА_1, а також позовні вимоги прокурора Микитівського району м. Горлівки до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, задоволенню не підлягають з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що 11.08.2006 року між ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони був укладений Договір купівлі-продажу квартири (далі по тексту - Договір), посвідчений державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори Бєлодєдом Ю.М. за реєстром № 1-1720. Згідно з даним Договором, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (Продавці) продали належну їм на праві приватної власності жилу квартиру, яка розташована в м. Горлівці Донецької області по АДРЕСА_3, а ОСОБА_1 (Покупець) купив зазначену квартиру у вказаних продавців.
Згідно з п.4 Договору, продаж зазначеної квартири провадився за 52418 грн., які Покупець
повністю передав Продавцям при оформленні цього договору.
Згідно з п.5 Договору, Продавці своїм підписом під цим договором підтвердили проведення зі сторони Покупця повного розрахунку за продану квартиру та відсутність щодо нього претензій фінансового характеру.
Згідно з п.7 Договору, Продавці гарантували, що прав користування квартирою малолітні та неповнолітні не мають.
Згідно з п.8 Договору, Продавці та Покупець підтвердили, що цей договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру мнимого та удаваного правочину, а також не є зловмисним.
Покупцем ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_1 була придбана для особистого його проживання в ній, а також для проживання членів його сім'ї -
5
дружини та дитини, але вселитися та проживати у квартирі вони не мають змоги, оскільки зі спірної квартири не бажають виселятися ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Відповідно до ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також їхнім представником, заперечується (оспорюється) дійсність Договору з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 71 ЦК України, оскільки не була отримана згода органу опіки та піклування на його укладення, тому Договір в силу ст. 224 ЦК України є нікчемним, що при укладенні Договору їх волевиявлення не було вільним і не відповідало їхній внутрішній волі, оскільки Договір був укладений під впливом фізичного та психічного насильства щодо них з боку другої сторони правочину, а також інших осіб, грошові кошти за квартиру вони не отримували, що Договір має фіктивний характер, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тому що ніхто не вимагав від них передачі квартири в натурі, зняття з реєстрації та виселення з квартири.
Прокурором заперечується дійсність Договору з тієї підстави, що укладення його суперечить житловим правам та інтересам малолітньої дитини, оскільки не була отримана згода органу опіки та піклування на укладення даного Договору щодо відчуження житла, в якому мешкала малолітня особа.
Вирішуючи питання щодо відповідності Договору вимогам ст. 71 ЦК України, а також житловим правам та інтересам малолітньої дитини, суд виходить з наступного:
На момент укладення між сторонами зазначеного Договору в квартирі АДРЕСА_1 було зареєстровано 3 осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як співвласники квартири, інший співвласник квартири - ОСОБА_7 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_5. Співвласник квартири - ОСОБА_6 з 28.01.2004 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17, від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка разом зі своєю матір'ю з 10.08.2004 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП "Будівельник" № 1088 від 12.06.2007р.
Перелік правочинів, які повинні вчинятися тільки з дозволу органу опіки та піклування, наведений у ст. 71 ЦК України, згідно з якою - опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: відмовлятися від майнових прав підопічного; видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна.
Відповідно до ст. 224 ЦК України - правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (Стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
Аналізуючи зазначені положення, враховуючи те, що на момент укладення між сторонами 11.08.2006 року Договору купівлі-продажу квартири малолітня ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, не була співвласником спірної квартири, крім того, не була зареєстрована у вказаний квартирі, а була зареєстрована разом із матір'ю за іншою адресою, суд вважає, що при укладенні Договору та нотаріальному його посвідченні дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину потрібен не був, оскільки даний правочин не стосувався і не порушував ні майнових, ні житлових прав та інтересів малолітньої особи. Розраховуючи відомостями та документами щодо осіб, які мали право власності на квартиру АДРЕСА_1, а також були зареєстровані у зазначений квартирі та мали право користування нею, нотаріусом правомірно, у відповідності з вимогами Закону України "Про нотаріат", п.40 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої .Наказом Мінюсту України від 03.03.2004р. № 20/5, був посвідчений 11.08.2006 року Договір купівлі-продажу квартири, укладений між сторонами. Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні завідуюча Першої Горлівської державної нотаріальної контори і представник Органу опіки та піклування. Таким чином, Договір купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року неможна вважати нікчемним.
Доводи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представника стосовно того, що вони не отримували грошових коштів від Покупця ОСОБА_1, що Договір був укладений під впливом насильства щодо них з боку ОСОБА_1 та інших осіб, а також, що Договір носив фіктивний характер, тому що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, з посиланням на показання свідків, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вони протирічать встановленим у судовому засіданні обставинам та спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів у справі.
6
З пояснень свідка ОСОБА_22, йдеться, що ОСОБА_1 після укладення шлюбу проживав у квартирі своїх батьків або у квартирі батьків дружини, своєї квартири не мав, але хотів її придбати. У кінці серпня 2006 року з його слів їй стало відомо, що він придбав для своєї сім'ї трикімнатну квартиру. ОСОБА_6 вона раніше ніколи не бачила і не знала, подробицями придбання квартири ОСОБА_1 не інтересувалась. ОСОБА_1 розраховував необхідними фінансовими можливостями для придбання квартири, її він придбав для особистого проживання разом зі своєю сім'єю - дружиною та дитиною.
З пояснень свідка ОСОБА_23 йдеться, що після укладення шлюбу з ОСОБА_1 вони збирались придбати квартиру для себе, шукали по оголошенням у газетах, так як мешкали то у його, то у її батьків. Потім чоловік повідомив, що хтось на роботі продає трикімнатну квартиру в районі ''Будівельник" за 53000 грн. і він має намір її придбати. Вона особисто була присутня у нотаріуса, цього вимагав нотаріус, тому що потрібна була її згода. Гроші на квартиру знаходились у неї у сумці - 2 пачки по 200 грн., 1 пачка по 100 грн., 2 пачки по 20 грн., 1 пачка по 10 грн., вона передала їх чоловікові, а той передав гроші ОСОБА_6 Після підписання договору всі розійшлися мирно, спокійно, потиснувши один одному руки.
З пояснень свідка ОСОБА_18 йдеться, що протягом 2, 5 років він працює у ТОВ "Вітел", знає по роботі ОСОБА_1 і ОСОБА_6 Про купівлю-продаж квартири йому нічого не відомо, взаємовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були нормальними, у нього з ними також, ніяких сварок між ними не було. ОСОБА_6 раза 2 бував у нього у квартирі по його запрошенню, але ніколи не ночував, у квартиру вони приходили удвох з ОСОБА_6
З пояснень свідка ОСОБА_14 йдеться, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 він знав по роботі, коли працював у ТОВ "Вітел" з квітня по вересень 2006 року. ОСОБА_6 працював у відділі ОСОБА_1, взаємовідносини між ними були нормальні. Знає, що ОСОБА_1 придбав квартиру у ОСОБА_6, але процес оформлення купівлі-продажу квартири йому не відомий. В кінці літа 2006 року, коли точно, він не пам'ятає, ОСОБА_1 попросив його допомогти відвезти батьків ОСОБА_6 на вул. Кірова в м. Горлівці, куди саме, він не інтересувався, іхав на своєму автомобілі за ОСОБА_1, разом з яким була його дружина, і все. Вдома у ОСОБА_6 він раніше бував раза 2 як начальник служби безпеки товариства, оскільки у нього була інформація, що ОСОБА_6 вживає наркотики. Інформацію він нікуди не виносив, але проводив бесіди з його батьками, дружиною, яка мешкала за іншою адресою, перевіряв образ життя ОСОБА_6 Нічого у квартирі ОСОБА_6 він не брав і йому ніхто нічого не давав, з його боку ніяких протиправних дій до ОСОБА_6 не застосовувалось.
З пояснень свідка ОСОБА_16 йдеться, що він знає ОСОБА_1 і знав ОСОБА_6 як працівників ТОВ "Вітел", взаємовідносини між ними були нормальні. З чиїхось слів, з чиїх саме він не пам'ятає, йому стало відомо, що ОСОБА_1 купив квартиру у ОСОБА_6, але підробиці цього йому не відомі, участі в цьому він не приймав. Вдома ні у ОСОБА_1, ні у ОСОБА_6 він раніше не бував, ніякої нестачі у ОСОБА_6 за час його роботи у товаристві не було, про застосування до нього будь-яких засобів впливу йому нічого не відомо. Ніяких документів стосовно ОСОБА_19 він не бачив і взагалі не знає, хто вона така.
З пояснень у судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 йдеться, що ніхто з них ні до підписання Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2006 року, ні після його підписання, із заявами щодо примусу їх до укладення Договору, а також з приводу протиправних дій зазначених ними осіб, до правоохоронних органів не звертався. За результатами дорученої судом та проведеної прокуратурою Микитівського району м. Горлівки перевірки фактів та обставини, викладених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у позовній заяві, в порушенні кримінальної справи за фактом примусу робітниками ТОВ "Вітел" до укладення ОСОБА_6 та іншими власниками Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2007 року відмовлено за відсутністю події злочину. Будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо недійсності Договору з підстав, передбачених ст. ст. 231, 234 ЦК України, а також на підтвердження викладених ними обставин і спростування презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їхнім представником, суду не надано. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що. укладений між сторонами 11.08.2006 року Договір купівлі-продажу квартири є правомірним; оскільки при його укладенні були додержані всі вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, вимоги що нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, передбачені ст. ст. 209, 210 ЦК України, підстави для визнання даного Договору недійсним відсутні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
7
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 346 ЦК України - право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, враховуючи те, що право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 припинено в результаті її відчуження ними, ОСОБА_1 правомірно набув право власності на вказану квартиру, але не може вільно здійснювати право користування та розпорядження нею, договір найму жилого приміщення між власником квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не укладався, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та приходить до висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають примусовому виселенню зі спірної квартири. Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також прокурора Микитівського району м. Горлівки, суд вважає безпідставними і необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 203, 204, 209, 210, 215 ч.3, 328, 346 ч.1.п.1, 391 ЦК України, Законом України "Про нотаріат", п.40 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої Наказом Мінюсту України від 03.03.2004р. № 20/5, ст. ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
ОСОБА_4, 1948 року народження, ОСОБА_5, 1947 року народження, ОСОБА_6, 1978 року народження, примусово виселити із жилої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, - 08 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07 грн.50 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання Договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, та позову прокурора Микитівського району м. Горлівки в інтересах малолітньої ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання Договору купівлі-продажу квартири недійсним - відмовити.
Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.