Справа № 127/18374/15-ц Провадження № 22-ц/772/432/2016Головуючий в суді першої інстанції Жмудь О. О.
Категорія 30 Доповідач Ковальчук О. В.
04 лютого 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
головуючого Ковальчука О.В.,
суддів : Жданкіна В.В., Медяного В.М.
при секретарі Агеєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про відшкодування майнової і моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року у цій справі,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом та, враховуючи уточнені позовні вимоги, просив стягнути з Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») на свою користь 10 390 грн. майнової шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18 квітня 2015 року біля 19 год. 00 хв. він разом зі своєю сім'єю на власному автомобілі «Opel Omega», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався дорогою Томашпіль - Горишівка зі швидкістю 40-50 км/год. Автомобіль несподівано потрапив у глибоку вибоїну, що знаходилась по правій частині смуги руху по ходу автомобіля, внаслідок чого автомобіль отримав значні технічні пошкодження, а позивач із сім'єю ввечері опинився в полі та не зміг продовжувати рух через пошкодження автомобіля. ОСОБА_2 зателефонував до Томашпільського райвідділу міліції та повідомив про факт пошкодження автомобіля. За результатом розгляду цього звернення ОСОБА_2 було направлено відповідний висновок, яким підтверджено, що шкода автомобілю завдана через погане покриття автодороги, та роз'яснено останньому його право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Тому посилаючись на наведені обставини позивач просив його вимоги задовольнити.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року вказаний позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити у частині визначення розміру майнової та моральної шкоди, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, таким вимогам рішення суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.
Згідно ст. ст. 14, 16, 24 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
Відповідно до положень ст.ст. 1166-1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку від 4 травня 2015 року про результати розгляду звернення ОСОБА_2 останній 18 квітня 2015 року біля 19 год. 00 хв. їхав від батьків з с. Клембівка, Ямпільського району додому у м. Вінницю. Проїхавши смт. Томашпіль у напрямку смт. Шпиків у декількох кілометрах від смт. Томашпіль він автомобілем заїхав у вибоїну в асфальтному покритті. У результаті удару коліс об край вибоїни праве переднє та заднє колесо автомобіля пошкодились, а саме диском прорізало покришку в результаті чого вони спустилися, після чого ОСОБА_2 викликав працівників міліції (а.с.7).
Листом начальника Томашпільського РВ УМВС В.В. Стахова від 13 травня 2015 року № 2987 ОСОБА_2 повідомлено, що співробітниками Томашпільського райвідділу міліції було здійснено перевірку його звернення по факту пошкодження коліс його автомобіля «Опель-Омега» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті наїзду на вибоїну на відрізку автодороги сполученням Томашпіль - Горишівка, яку 4 травня 2015 року завершено (а.с.6).
Згідно товарного чеку № 9 від 29 квітня 2015 року позивачем було сплачено 3 900 грн. за 2 автомобільні шини та 2 металевих диски (а.с.8).
14 травня 2015 року на ОСОБА_2 оформлено наряд-заказ № 314 на автомобільні запчастини до вказаного автомобіля та технічну роботу на загальну суму 6 490 грн. (а.с.9).
16 березня 2015 року Служба автомобільних доріг у Вінницькій області уклала з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» договір №03/15 на закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на виконання послуг з експлуатації утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області (а.с. 52-60).
Автодорога Горишківка-Томашпіль-Нетребівка О-02-19-05, на якій позивач зазнав пошкодження свого автомобіля, є автодорогою загального користування Вінницької області.
Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України, виходив із того, що ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не виконало взятих на себе обов'язків по ремонту вказаної дороги, внаслідок чого сталось пошкодження автомобіля позивача, що призвело до завдання йому майнової шкоди, яка виразилась коштах, витрачених на ремонт автомобіля, та моральної шкоди, яка виразилась у його фізичних та душевних стражданнях.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про те, що позивач зазнав майнової та моральної шкоди внаслідок пошкодження свого автомобіля, яку повинен відшкодувати вказаний відповідач, однак стягнув суми завданої шкоди у більшому розмірі, ніж було фактично доведено, тому визначений розмір майнової та моральної шкоди підлягає зменшенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона у справі зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підтвердження майнової вимоги у розмірі 10 390 грн. позивач надав суду товарний чек від 29 квітня 2015 року № 9 на суму 3 900 грн. та наряд-заказ від 14 травня 2015 року № 341 на суму 6 490 грн.
Однак, зазначений наряд-заказ не можна вважати належним та допустимим доказом в розумінні положень статей 58-59 ЦПК України, оскільки він сам по собі без надання інших належних та допустимих доказів не підтверджує причинний зв'язок між пошкодженням вказаного вище автомобіля у названій дорожньо-транспортній пригоді та придбанням запчастин до нього за переліком, зазначеним у даному наряді-заказі, і виконаними технічними роботами цього автомобіля. Відсутні такі відомості й у вказаному висновку від 4 травня 2015 року про результати розгляду звернення ОСОБА_2 Окрім того, наряд-заказ не містить ні підписів особи, яка здійснила розрахунок, та замовника, ні відповідної печатки, що не відповідає вимогам Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 615 від 28 листопада 2014 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 року за № 1609/26386, а тому підлягає відхиленню як доказ обґрунтуваності вимог позивача.
Таким чином, вимоги щодо завданої майнової шкоди у розмірі 6 490 грн. позивачем не доведено, тому вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., то суд необґрунтовано дійшов до таких висновків, оскільки такий розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, є значно завищеним та не доведеним позивачем. Враховуючи тривалість, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) позивача, завданих йому внаслідок пошкодження автомобіля, співмірною сумою розміру моральної шкоди, яку він зазнав, на думку колегії суддів, буде 2 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є неналежним відповідачем у справі колегія суддів відхиляє, оскільки власником вказаної вище автомобільної дороги є держава, яка уповноважила Державну службу автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області здійснювати управління нею, а 16 березня 2015 року між даною юридичної особою та ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було укладено вказаний вище договір підряду, за яким Служба автомобільних доріг у Вінницькій області доручила, а підрядник зобов'язався на свій ризик, своїми сила та з своїх матеріалів у 2015 році виконати послуги (роботи) з експлуатації утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Вінницькій області; замовник повинен прийняти такі послуги та оплатити їх за рахунок коштів державного бюджету України. Сторони договору погодили, що відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникнення дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних із незадовільними дорожніми умовами визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе зобов'язання з врегулювання спорів при виникненні дорожньо-траспорної пригоди розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невиконання ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» своїх обов'язків перебуває у причинному зв'язку з настанням вказаного пошкодження автомобіля позивачем внаслідок його наїзду на вибоїну на дорозі, тому вказані збитки, з огляду на вказані положення Закону України «Про дорожній рух» та умови договору, мають бути відшкодовані саме даною юридичною особою.
Апелянт зазначає, що обставини, за яких позивач пошкодив свій автомобіль, є дорожньо-траспортної пригодою, але останній не виконав ряд вимог Правил дорожнього руху України щодо обов'язків водія у разі причетності до дорожньо-траспорної пригоди, а також не проведено ряд інших дій, які здійснюються у випадку скоєння дорожньо-траспорної пригоди, що викликає сумніви щодо існування факту такої дорожнього-траспортної пригоди та унеможливлює встановити обставини та причини дорожнього-траспортної пригоди.
Такі доводи колегія суддів відхиляє, оскільки вони, з огляду на наведені вище докази не дають підстав для висновку про відсутність факту завдання шкоди позивачу внаслідок наїзду його автомобіля на вибоїну на дорозі, обставини чого серед іншого підтверджено вказаним вище висновком від 4 травня 2015 року. Позивач виконав свій обов'язок щодо повідомлення органів внутрішній справ про дорожньо-транспортну пригону, однак від його волі не залежать послідуючі дії працівників міліції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року необхідно змінити у частині визначення розміру майнової та моральної шкоди, зменшивши майнову шкоду з 10 390 грн. до 3 900 грн., а моральну шкоду - з 10 000 грн. до 2 000 грн., в іншій частині - залишити без змін.
Враховуючи положення ст. 88, ч.4 ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» сплачений цією юридичною особою судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 153 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року змінити у частині визначення розміру майнової та моральної шкоди, зменшивши майнову шкоду з 10 390 грн. до 3 900 (три тисячі дев'ятсот) грн., а моральну шкоду - з 10 000 грн. до 2 000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» сплачений цією юридичною особою судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 153 (сто п'ятдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий О.В. Ковальчук
Судді : В.В. Жданкін
В.М. Медяний