Справа № 760/1964/16-ц
Провадження № 2/760/2544/16
про залишення позовної заяви без руху
05 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про визнання наказу незаконним,
02.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного авіаційного університету про визнання наказу незаконним.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.
У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить визнати незаконним наказ № 967 від 05.11.2015, яким скасовано наказ № 3 від 20.08.2015 в частині звільнення ОСОБА_2 та поновлення його на роботі.
Частина перша статті 30 ЦПК визначає, що «сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач».
Позивач - це особа, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суб'єктивною передумовою виникнення у позивача права на пред'явлення позову є наявність у нього юридичної заінтересованості. Юридична заінтересованість означає, що звернутися до суду за судовим захистом права чи інтересу може лише особа, якій, на її думку, це право чи інтерес належить.
Однак, позивач не обгрунтував позовні вимоги, не зазначив з яких підстав він вважає наказ незаконним, яким чином оспорюваний наказ порушує трудові його права, свободи чи інтереси, до яких негативних наслідків це призвело, не вказав яким чином суд може усунути зазначені порушення або поновити його порушені права і свободи. Крім цього, позивач не зазначив докази на підтвердження викладених у позові обставин.
Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.
Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».
Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви та її копій і копій доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про визнання наказу незаконним - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Шевченко