пр. № 2-к/759/2/16
ун. № 759/15768/15-ц
26 січня 2016 року
Святошинський районний суд
в складі: головуючого - судді Мазур І.В.
при секретарі Сіряченко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання Головного управління юстиції у м. Києві про надання дозволу на виконання на території України рішення польського суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання Головного управління юстиції у м. Києві про надання дозволу на виконання на території України рішення польського суду 12.11.2014р. у м. Закопане про стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітнього сина, в якого подвійне ім'я ОСОБА_2 аліменти в розмірі 350 злотих помісячно, починаючи з 02 листопада 2011 року по 01 листопада 2012р.; 450 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2012року по 01 листопада 2014р.; 500 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2014р, які сплачуються наперед до 10 числа кожного місяця разом з законним відстотками на випадок затримки у сплаті будь-котрого платежу, на руки матері малолітнього ОСОБА_4, як законного представника дитини. Також присвоїв малолітньому гр. ОСОБА_2 прізвище «ОСОБА_2» та позбавив відповідача ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітнього ОСОБА_2.
Листом від 07.10.2015 року суд повідомив боржника про надходження клопотання стягувача і запропоновано йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Ухвалою від 08.12.2015 року призначено розгляд вказаного клопотання за відсутності заперечення ОСОБА_1
В судове засідання відповідач, представник заявника не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до п. 5 ст.395 ЦПК України неявка у судове засідання будь-кого із сторін не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою зі сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.
Суддя, розглянувши подані документи, вважає за необхідне клопотання Головного управління юстиції у м. Києві про надання дозволу на виконання на території України рішення суду польського суду , задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. ст. 395 ЦПК України розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У відносинах між Україною та Республікою Польща діє Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладеної 20.06.1956 року, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» від 20.06.2006 року.
Відповідно до вказано Закону Україна приєдналась до згаданої Конвенції з такою заявою: «відповідно до ст. 2 Конвенції виконання функцій Органу, що приймає, та Органу, що передає, в Україні покладається на Міністерство юстиції України".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції у випадку, коли позивач перебуває на території однієї Договірної Сторони (далі - держава позивача), а відповідач підпадає під юрисдикцію іншої Договірної Сторони (далі - держава відповідача), позивач може подати заяву про стягнення аліментів з відповідача до Органу, що передає, у державі позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Конвенції до заяви додаються всі відповідні документи, у тому числі, у разі необхідності, доручення, яке вповноважує Орган, що приймає, діяти від імені позивача або призначити будь-яку іншу особу діяти від імені позивача. Вона також супроводжується фотокарткою позивача та, у разі можливості, фотокарткою відповідача.
Відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
За вимогами ч. 1 ст. 392, ч.1 ст. 393 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, згідно з міжнародною угодою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (його представником).
Відповідно до ч. 2 ст. 394 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3 ст. 394 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що Вироком іменем Республіки Польща районний суд у м. Закопане від 12 листопада 2014р. стягнуто аліменти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітнього сина, в якого подвійне ім'я ОСОБА_2 аліменти в розмірі 350 злотих помісячно, починаючи з 02 листопада 2011 року по 01 листопада 2012р.; 450 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2012року по 01 листопада 2014р.; 500 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2014р, які сплачуються наперед до 10 числа кожного місяця разом з законним відсотками на випадок затримки у сплаті будь-котрого платежу, на руки матері малолітнього ОСОБА_4, як законного представника дитини.
Згідно довідки районний суд у м. Закопане відповідача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про порушення провадження у вищевказаній справі та вручено копію позову, копію свідоцтва про народження малолітнього, повістки до суду на судові засідання 17 травня 2012р., роз'яснення щодо отримання вручень за кордоном разом з перекладом на українську мову. Районний суд м. Закопане підтверджує, що рішення набрало законної сили 04.12.2014р та підлягає виконанню.
На території Республіки Польщі вказаний вирок не виконувався.
Строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання подано у відповідності до вимог ст. 391 ЦПК України.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, суддею встановлено, що вони відповідають вимогам ст. 394 ЦПК України.
У відповідності до ст. 396 ЦПК України підставами для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наступне:
1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:
1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
8) в інших випадках, встановлених законами України.
Суддя не встановив перелічених вище підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Згідно п. 8 ст. 395 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного Банку України на день постановлення ухвали.
На день постановлення даної ухвали, а саме 26.01.2016 року, курс польської валюти по відношенню до гривні України встановлено Національним банком України відповідно до повідомлення на офіційному сайті Національного банку України, який становить 600, 88 гривень (за 100 польських злотих). При перерахунку іноземної валюти 350, 450, 500 польських злотих за курсом Національного Банку України сума в перерахунку в національній валюті становить 2 103 грн. 08 коп.; 2 703 грн. 96 коп.; 2 004 грн. 32 коп.
На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про стягнення аліментів за кордоном, укладеної 20.06.1956 року, Законом України «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» від 20.06.2006 року, ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 390 - 398 ЦПК України, суддя,
Клопотання Головного управління юстиції у м. Києві про надання дозволу на виконання на території України рішення польського суду 12.11.2014р. у м. Закопане про стягнення аліментів - задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання вироку районного суду у м. Закопане від 12 листопада 2014р., яким стягнуто аліменти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малолітнього сина, в якого подвійне ім'я ОСОБА_2 аліменти в розмірі 350 злотих помісячно, починаючи з 02 листопада 2011 року по 01 листопада 2012р.; 450 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2012року по 01 листопада 2014р.; 500 злотих щомісячно, починаючи з 02 листопада 2014р, які сплачуються наперед до 10 числа кожного місяця разом з законним відсотками на випадок затримки у сплаті будь-котрого платежу, на руки матері малолітнього ОСОБА_4, як законного представника дитини, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 26.01.2016 року 350 злотих - складає 2 103грн.08 коп., 450 злотих - 2 703 грн. 96 коп.; 500 злотих - 3 004 грн. 32 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя