"02" лютого 2016 р. м. Київ К/800/52416/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Загороднього А.Ф.,
та секретаря Музички Н.В., за участю позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької районної державної адміністрації, Шмігеля Віктора Борисовича - голови Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
встановила:
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької районної державної адміністрації, Шмігеля Віктора Борисовича - голови Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 скасувати, як такі що не відповідають нормам чинного законодавства та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації від 21.10.2013 № 445 до повноважень управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації включено функції відділу у справах сім'ї та молоді, після його ліквідації та з 24 грудня 2013 року збільшено граничну чисельність працівників управління з 46 одиниць на 47 одиниць. В зв'язку із даними змінами, головою райдержадміністрації затверджено штатний розпис управління.
Розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації від 17.12.2013 №126-рк ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації. Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації від 19.06.2014 затверджено розподіл обов'язків між начальником і заступниками начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, згідно з яким основними обов'язками заступника начальника управління ОСОБА_2 було забезпечення реалізації на території району державної політики з питань сім'ї та молоді, дітей та молоді та організація роботи щодо поліпшення становища сімей, попередження насильства в сім'ї, оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення тендерної рівності та протидії торгівлі людьми.
Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації 19.06.2014 видало наказ № 12 «Про зміни в структурі та штатному розписі управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації», згідно з яким вносились зміни в штатний розпис, зокрема було виведено зі штатного розпису посаду заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, яку займала ОСОБА_2, та введено посаду головного спеціаліста з питань сім'ї та молоді. ОСОБА_2 попереджено про майбутні зміни у штатному розписі та було запропоновано посаду головного спеціаліста з питань сім'ї та молоді управління праці та соціального захисту, зі зменшенням розміру заробітної плати.
Додатком 1 до наказу начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації 19.06.2014 № 12 було затверджено Список працівників, які попереджаються про зміни в структурі та штатному розписі управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації з 01 листопада 2014 року.
Згідно даного Додатку 1 ОСОБА_2 було запропоновано посаду головного спеціаліста з питань сім'ї та молоді управління праці та соціального захисту від якої вона відмовилась, що підтверджується її підписом в Додатку 1.
Відповідно додатку до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 23.06.2014 № 331 «Про попередження працівників про вивільнення у зв'язку зі змінами в штатному розписі», працівникам надано пропозиції майбутнього працевлаштування та запропоновано ознайомитись під розпис з майбутніми змінами в штатному розписі. Позивач відмовилась від ознайомлення із зазначеним розпорядженням, про що складено акт № 2 від 17.07.2014 «Про відмову від ознайомлення з розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації від 23.06.2014 № 331».
Розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації від 31.10.2014 №87-рк «Про звільнення ОСОБА_2», ОСОБА_2 звільнено із займаної посади у зв'язку зі зміною істотних умов праці на підставі статті 32, пункту 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).
Отже, звільнення, в зв'язку зі змінами істотних умов праці, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність таких змін.
Таким чином, одне лише зменшення розміру заробітної плати не може породжувати змін істотних умов праці в організації виробництва та праці.
Звільняючи ОСОБА_2 з роботи за пунктом 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, відповідач не взяв до уваги, що зміни істотних умов праці є лише наслідком змін в організації виробництва та праці й лише за наявності останніх допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (частина 3 статті 32 Кодексу законів про працю України ).
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову зазначені положення Закону не врахували, і не перевірили, чи відбулись в управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації зміни в організації виробництва та праці.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 08 червня 2011 року у справі №6-59524св10 та постанові від 04 липня 2012 у справі №6-59цс12.
Крім того, суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи звільнення в період тимчасової непрацездатності, помилково до даних правовідносин застосували практику Верховного Суду України викладену в постанові від 26.12.2012 №6-156цс12 незважаючи на те, що позивача було звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, а в постанові від 26.12.2012 №6-156цс12 звільнення відбулося на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (підстави передбачені контрактом).
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дослідили обставини, які мають значення для справи.
Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької районної державної адміністрації, Шмігеля Віктора Борисовича - голови Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній