Справа № 1 - 35 / 2009 р.
14 травня 2009 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.,
за участю секретаря Нерус Н. І.,
прокурора Софієнко В. В.,
потерпілого ОСОБА_1
та підсудного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу по обвинуваченню
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Петрики Ріпкинського району Чернігівської
області, громадянина України, з базовою загальною
середньою освітою, неодруженого, зварювальника
Любецьких судоремонтних майстерень,
військовозобов'язаного, несудимого в силу ст. 89
КК України, потерпілого від чорнобильської
катастрофи (категорія 4), зареєстрованого в с.
Голубівка Ріпкинського району Чернігівської
області, вул. Заводська, буд. № 15, фактично
проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2
Чернігівської області, вул. Чкалова, буд. № 25,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,
встановив:
11 серпня 2008 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території садиби № 3 по вул. Щорса в с. Пищики Ріпкинського району Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, ударами кулака по голові умисно заподіяв ОСОБА_1 закриту черепно - мозкову травму та інші тілесні ушкодження, що за ознакою небезпеки для життя потерпілого є тяжкими тілесними ушкодженнями.
Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 вину за обвинуваченням визнав та показав, що того вечора в с. Пищики вживав спиртні напої зі знайомими. Потім згадав що раніше мати йому казала що місцевий мешканець, ОСОБА_1, образив його сестру. Вирішив з ним поговорити, щоб той вибачився. Втрьох пішли до ОСОБА_1 Останнього знайшли вдома, той спав на возу. Коли розбудив та почав розмовляти, то ОСОБА_1 почав сваритися. Образився і кулаком вдарив його в обличчя. Від удару той упав, а коли підвівся, то ще декілька разів кулаком ударив ОСОБА_1 по голові. На цей час прийшли місцеві жінки і розтягли їх. У вчиненому кається.
Потерпілий ОСОБА_1 у суді підтвердив показання підсудного, вказує що того дня був тверезий і спав на возу, бо сильно втомився. ОСОБА_2 не вибачився, не допомагав у лікуванні і нічого не заплатив.
Ці показання учасників об'єктивно підтверджені дослідженим висновком судово - медичної експертизи № 537 від 20. 03. 2009 року, з якого убачається, що у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку та хронічної правобічної субдуральної гематоми, які могли утворитися 11. 08. 2008 р. від дії тупих предметів, якими могли бути руки та ноги, при обставинах інкримінованого злочину та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Під час отримання тілесних ушкоджень потерпілому було завдано не менше ніж 6 ударів в ділянку голови, при цьому взаєморозташування нападників та потерпілого неодноразово змінювалося. Описаний комплекс тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту утворитися не міг (а.с. 98 - 101).
Зібрані по справі докази ОСОБА_2 визнав в суді без їх дослідження. Оскільки фактичні обставини справи учасниками не оспорюються, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в об'ємі обвинувачення, - він умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння. Його дії кваліфіковано правильно за ст. 121 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 підлягає покаранню за вчинене.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
Пом'якшує покарання ОСОБА_2 щире каяття.
Його покарання обтяжує вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Одночасно суд враховує особу винного, який працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався але притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, має матір яка потребує сторонього догляду, його особу віднесено до потерпілих від чорнобильської катастрофи (категорія 4). Також суд враховує вік та сімейний стан підсудного, те що він не вживав заходів до оплати лікування потерпілого та примирення з ним (а.с. 38 - 54, б/н).
Сукупність викладеного призводить суд до висновку, що для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, йому необхідно й достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, але оскільки він визнає вину, характеризується позитивно, має матір, яка потребує стороннього догляду, є постраждалим від чорнобильської катастрофи, щиро кається і в останньому слові попросив вибачення у потерпілого, то ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості ним вчиненого і є підставою застосування до ОСОБА_2 ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
Речові докази та судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі ст. 69 КК України призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком сили залишити без змін, - підписку про невиїзд.
Речові докази і судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.
Суддя В. І. Шляхов