Справа №481/1172/15-к 03.02.2016 03.02.2016 03.02.2016
03 лютого 2016 року м.Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015150270000512 за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2015 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Новий Буг Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ст. 185 ч.1 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_7
законного представника - ОСОБА_8
1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_4 за ст. 185 ч.1 КК України 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим в скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України з призначенням покарання у виді 80 годин громадських робіт.
Провадження № 11-кп/784/40/16 Головуючий суду першої інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.185 ч.1 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_4 вказує, що суд при призначенні покарання неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність. Зазначає, що з огляду на положення ч.1 ст. 100 КК України, ОСОБА_4 неможливо призначати покарання у виді громадських годин, оскільки він на день скоєння злочину та на день ухвалення вироку не досяг 16-річного віку.
3. Встановлені судом першої інстанції обставини.
Судом першої інстанції встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні злочину при наступних обставинах: 22.06.2015 року, приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_4 , проходячи по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_10 , через відчинену хвіртку побачив акумулятори, які вирішив викрасти. З цією метою ОСОБА_4 по черзі виніс із подвір'я ОСОБА_10 акумулятори - «VIRBAK» 60 Ач вартістю 160 грн. та «TRYKMAN» 6СТ-190 Ач вартістю 480 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 640 грн.
4. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали та положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді; доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги; пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_7 та законного представника ОСОБА_8 , які погодились з прокурором щодо кваліфікації дій обвинуваченого, однак просили звільнити його від покарання на підставі п.3 ч.2 ст.105 КК України, передавши під нагляд матері в зв'язку з його виправленням; обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у вироку, окрім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення.
Вказані вимоги судом першої інстанції не дотримані.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції замість викладення обставин, визнаних судом доведеними, лише зазначив у чому ОСОБА_4 обвинувачується органами досудового розслідування.
Тобто, у вироку відсутнє формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним, як то передбачає діюче кримінальне процесуальне законодавство.
Крім того, за згодою учасників судового провадження, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, мотивуючи висновки про доведеність винуватості ОСОБА_4 у скоєні злочину, суд взагалі не виклав у вироку показання обвинуваченого в судовому засіданні, а лише зазначив, що ОСОБА_4 надав показання аналогічні викладеним у обвинувальному акті.
Згідно ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.
Між тим, суд, в порушення вказаної норми закону, показання обвинуваченого ОСОБА_4 , які він надав судовому засіданні, у вироку не навів, свої висновки на вказаних показаннях не обґрунтував, а послався на показання надані органу досудового розслідування.
Згідно з правилами п.1 ч.1 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п.п.2,3,4,5,6,7 ч.2 ст. 412 КПК України.
Однак, положеннями КПК України не врегульовані питання кримінального провадження, які полягають у вище наведених порушеннях судом норм кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Значення загальних засад полягає в тому, що вони мають вищий ступінь нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та для подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Враховуючи наведені положення ч.6 ст.9 КПК України та порушення судом першої інстанції загальної засади кримінального провадження - законності (п.2 ч.1 ст.7 КПК України), ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду судом першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням вироку з процесуальних підстав, доводи прокурора по суті апеляційної скарги щодо правильності призначення покарання, апеляційним судом не перевіряються.
Оскільки в апеляційній скарзі прокурора ставилось питання про скасування вироку, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.7,9, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області - задовольнити частково.
Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3