469/873/15-к 03.02.2016
про залишення апеляційної скарги без руху
«3» лютого 2016року м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2
на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Березанка, Березанського району, Миколаївської області,
-обвинуваченого за ч. 2 ст.307 КК України,
встановив:
В резолютивній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати вирок, виправдати обвинуваченого за інкримінованим йому обвинуваченням за ч. 2 ст. 307 КК України за епізодом від 04.06.2015 року, та призначити покарання, застосувавши до ОСОБА_3 вимоги ст. 69 КК України.
Як слідує зі змісту мотивувальної частини апеляційної скарги, захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав частково, оскільки заперечує вину за епізодом від 04.06.2015 року та визнає вину за епізодом від 19.06.2015 року.
З огляду на вимоги апелянта, викладені в резолютивній частині, та з урахуванням наведеної апелянтом позиції обвинуваченого про визнання ним вини за епізодом від 19.06.2015 року, захисник просить саме за епізодом від 19.06.2015 року призначити обвинуваченому покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України.
В той же час, захисник, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, висловлює незгоду з висновками суду в частині доведеності вини ОСОБА_3 за усіма епізодами обвинувачення, зазначаючи про провокацію з боку правоохоронних органів, про незаконність проведення оперативної закупки та ставлячи під сумнів допустимість доказів за двома епізодами обвинувачення.
Тобто, позиція захисника є суперечливою.
Крім того, в резолютивній частині апелянт просить виправдати ОСОБА_3 за епізодом обвинувачення від 04.06.2015 року. Така позиція апелянта не відповідає вимогам ч.1 ст. 407, 417 КПК України щодо повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Отже, захисником не дотримані вимоги п.4 ч.2 ст. 396 КПК України щодо формулювання вимог особи, яка подає апеляційну скаргу.
Також, заявляючи вимогу про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, з посиланням на те, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю, апелянт не конкретизував, в чому підлягає неповнота дослідження, та які обставини та за яким епізодом обвинувачення підлягають повторному дослідженню.
За наведених обставин, апеляційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ч.2 ст. 396 КПК України.
Тому, відповідно до ч.1 ст. 399 КПК України, апеляційну скаргу слід залишити без руху, і встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Керуючись ст. 399 ч. 1 КПК України, суддя, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без руху.
Встановити 7-денний строк з дня отримання захисником копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
У разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений строк, апеляційна скарга буде повернена.
Копію ухвали невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_2 .
Суддя