іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
особи, щодо якої закрита
кримінальна справа, ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2016 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року щодо ОСОБА_5 .
Зазначеною постановою
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
такого, що не має судимості,
- на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.361-2 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо нього закрито.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді головного інспектора сектору управління якістю організаційно-розпорядчого департаменту Державної митної служби України, 02 червня 2011 року, будучи добре обізнаний з порядком зберігання та використання конфіденційної інформації, що є власністю держави, несанкціоновано розповсюдив інформацію з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованій системі і була створена Державною митною службою України та захищена відповідно до чинного законодавства, за наступних обставин.
Наприкінці травня місяця 2011 року (точна дата досудовим слідством не була встановлена) ОСОБА_5 домовився з співробітником Житомирської митниці ОСОБА_6 щодо передачі йому на безоплатній основі митної інформації по експортних операціях, здійснених учасниками зовнішньоекономічної діяльності у період січня-квітня 2011 року.
02 червня 2011 року ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_6 у належному йому автомобілі марки «Honda», державний номер НОМЕР_1 , біля будинку №52 по вул. перемоги в м. Житомирі, де всупереч встановленому порядку, без відповідного дозволу службових осіб Державної митної служби України, скопіював з USB- накопичувача марки «Арасеr» моделі «AP8GAH320» (серійний номер 290925206860, серійний номер контролеру НОМЕР_2 ) на портативний ПЕОМ (ноутбук) ОСОБА_6 марки «Samsung» моделі «Р30» (серійний номер «Z5579REXB00036R») файл «PLCR00_CL_E.csv», в якому міститься інформація по експортних операціях, здійснених учасниками зовнішньоекономічної діяльності у період січня - квітня 2011 року, що за своїм змістом у 14 полях співпадає з інформацією, що циркулює в центральній базі даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України та відноситься до конфіденційної інформації, що є власністю держави та захищена відповідно до вимог чинного законодавства шляхом забезпечення регламентованого доступу до неї.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року постанову щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
У касаційній скарзіпрокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог прокурор указує на те, звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, суд не встановив і не вказав у своєму рішенні, що діяння, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачувався, мало місце і містить склад злочину, не наведені докази винуватості вказаної особи у вчиненні діяння.
На касаційну скаргу прокурора подано заперечення захисником ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, особи, щодо якої закрита кримінальна справа, яка заперечувала проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7-1, ч.2 ст. 11-1 КПК України 1960 року особа на підставі ст.49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям справи у зв'язку із закінченням строків давності, якщо вона проти цього не заперечує.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 2, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 1 від 23 грудня 2005 року при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Суд, закриваючи кримінальну справу щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України, та звільняючи його від кримінальної відповідальності за вчинений злочин у зв'язку з закінченням строків давності не дотримався зазначених вимог закону.
Так, у мотивувальній частині постанови суду не вказано, що діяння, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачувався, мало місце і містить склад злочину, не наведені докази винуватості вказаної особи у вчиненні діяння, не зазначені умови та підстави, з урахуванням яких, суд вирішив звільнити підсудного від кримінальної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляції прокурора, який наголошував на порушенні кримінально-процесуального закону, допущеного при постановленні рішення щодо ОСОБА_5 .
Порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені місцевим судом і залишені без уваги судом апеляційної інстанції, є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених судових рішень, а тому постанову місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суд має належним чином перевірити матеріали кримінальної справи, дати юридичну оцінку діям ОСОБА_5 і постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
ухвалила:
касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3