Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2016 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 .
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2013 року засуджено
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
14 лютого 2011 року о 19:30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень, взявши кухонний ніж, умисно наніс один удар ОСОБА_7 у праву ділянку грудної клітини, але потерпіла відбила клинок ножа. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 наніс удар ножем ОСОБА_7 у живіт, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння та дві різані рани долонної поверхні лівої кісті фаланги суглобу п'ятого пальця, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний роз ляда здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року, з урахуванням виправленої описки, вирок щодо ОСОБА_6 змінено: збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілої ОСОБА_7 та постановлено стягнути на її користь 10000 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди. В решті вирок залишено без зміни.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2015 року захиснику ОСОБА_5 поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_6 .
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 стверджує про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції та порушує питання про її скасування і направлення справи на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог зазначає про неповноту та однобічність розгляду справи судом апеляційної інстанції, внаслідок чого, цим судом не перевірено невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам справи та не усунуто суперечностей у показаннях потерпілої ОСОБА_7 щодо обставин вчиненого щодо неї злочину. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на порушення права ОСОБА_6 на захист, допущеного при провадженні досудового слідства, недопустимість певних доказів, на які послався місцевий суд при обґрунтуванні доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Посилається на невідповідність ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 395 КПК України 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене.
Статтею 377 КПК України 1960 року передбачено, що зміст ухвали апеляційного суду повинен містити виклад суті апеляції, короткий зміст пояснень осіб, які брали участь у судовому засіданні, і докладні мотиви прийнятого судом рішення. В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі доказами всі доводи апеляції і на них дана вичерпна відповідь, а у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Як убачається зі справи, не погоджуючись із постановленим вироком, на нього були подані апеляції прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілою ОСОБА_7 , захисником засудженого ОСОБА_5 .
На обґрунтування своїх доводів щодо незаконності постановленого відносно ОСОБА_6 вироку учасники процесу наводили відповідні мотиви, суть яких викладена в ухвалі суду апеляційної інстанції. При цьому в оскаржуваному судовому рішенні детально зазначено ті доводи учасників процесу, викладені в апеляціях, які на думку осіб, що їх подали, свідчили про неповноту, однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального та цивільного закону.
Спростовуючи твердження прокурора, захисника ОСОБА_5 та частково доводи потерпілої, суд апеляційної інстанції навів докладні мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, наявні в матеріалах справи, які доводять безпідставність посилань учасників процесу на незаконність вироку щодо ОСОБА_6 , у тому числі щодо невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, недопустимості певних доказів, на які послався місцевий суд при обґрунтуванні доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, порушення права ОСОБА_6 на захист, допущеного при провадженні досудового слідства.
Одночасно задовольняючи частково апеляцію потерпілої ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції зазначив ті порушення, які були допущені при вирішенні місцевим судом цивільного позову потерпілої у частині визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню внаслідок моральних страждань, заподіяних їй вчиненням злочину.
Всі доводи поданих апеляцій були перевірені належним чином, висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовані, а зміст ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
У касаційній скарзі не наведені такі порушення, допущені судом апеляційної інстанції, які б були підставою для скасування оскаржуваного захисником судового рішення і направлення справи щодо ОСОБА_6 на новий апеляційний розгляд.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року та п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - беззадоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3