02 лютого 2011 р.Справа № 2-а-6330/10/1570
Категорія: 12.3Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
15.06.2010р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУМВС України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення №244 о/с від 17.06.2009р., поновлення на посаді оперуповноваженого з боротьби з незаконним обігом наркотиків Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення, тобто з 22.06.2009р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідачів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з ОВС є протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його законні права та інтереси; висновок службового розслідування є надуманим, що призвело до видання незаконного наказу та незаконного звільнення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2010р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 із служби в органах внутрішніх справ є законним, будь-яких порушень чинного законодавства не встановлено, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо поновлення його на посаді не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, 15.06.2010р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задоволити його вимоги і зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом не прийнято до уваги, що в порушення п.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, службове розслідування проводив ОСОБА_2, який не працює у тій службі, у якій працював апелянт, тому він не може бути компетентним при розгляді подібних питань. Крім того, суд не врахував того, що позивач не був ознайомлений з своїми правами і не знав, що відносно нього проводиться службове розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2009р. наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №244 о/с оперуповноваженого з боротьби з незаконним обігом наркотиків Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 22.06.2009р. звільнено в запас Збройних сил за п.64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції правильно встановив, що підставою для звільнення ОСОБА_1 став висновок про порушення ним вимог ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», наказу МВС України від 16.03.2007 року №81 та розпорядження від 30.12.2008р. №336 «Про затвердження внутрішнього розпорядку для працівників Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області», що виразилось в запізненні на службу, виході на службу в стані алкогольного сп'яніння, а також за систематичне порушення службової дисципліни.
Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду, що звільнення ОСОБА_1 з органів МВС було здійснено у відповідності з законом.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дисциплінарний проступок -невиконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати та охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язанні зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 12 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень. На осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.05.2009р. заступником начальника Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області проведено службове розслідування по факту запізнення та виходу на службу в стані алкогольного сп'яніння 21.05.2009р. лейтенанта міліції ОСОБА_1, в ході якого встановлено, що ОСОБА_1 прибув на службу о 9 год. 20 хв. з ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджено протоколом медичного огляду №2003231 від 21.05.2009р., виданим Одеським обласним наркологічним диспансером.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 на час звільнення мав діючі дисциплінарні стягнення: догану (наказ №211 від 06.05.2009р.), сувору догану (наказ №217 від 13.05.2009р.) та попередження про неповну посадову відповідність ( наказ №248 від 22.05.2009р.), які оскарженні ним не були.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Представником Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в підтвердження правомірності винесення наказу про звільнення і підстав, на основі яких його було видано, було надано: атестаційний лист від 09.06.2009р., подання про звільнення, висновок старших керівників від 10.06.2009р., послужний список ОСОБА_1 №М-219021, висновок за результатами службового розслідування по факту порушення службової дисципліни від 26.05.2009р., накази №211 від 06.05.2009р., №217 від 13.05.2009р. та №248 від 22.05.2009р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, наказ №269 від 28.05.2009р., протокол медичного огляду №003231 від 21.05.2009р., рапорт першого заступника начальника Хмельницького МВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 21.05.2009р.
Обставини, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для задоволення його вимог.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в повному обсязі довів законність своїх дій, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Одеського апеляційного адміністративного суду немає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 196, 197, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_3